Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
16 січня 2024, вівторок
Поширити у Facebook

Опільські землі (Рогатинщину, Бережанщину, Львів) нещодавно відвідали дуже особливі гості: ротарійка (Ротарі е-Клуб Україна) Тетяна Приліпко, Паст-Президент Ротарі Клубу Львів Інтернешнл Олексій Гусєв, і старший штатний репортер (Tønsberg Rotary Club senior Staff reporter (R) Aftenposten) з Норвегії пан Пер Аннар Холм.

Група гостей-ротарійців, яка об’єднала представників українських на норвезьких клубів, займається організацією спільного міжнародного культурно-благодійного проєкту. Сюди їх привело дослідження бандури як інструменту національної ідентичності та символу відсічі ворогам незалежності українців.

«Цим проєктом ми популяризуємо пласт української культури через бандуру, а також її роль в державотворенні і національному спротиві, а також завдяки цьому незламному голосу України, який не зміг придушити жоден загарбницький режим, прагнемо звернутись до міжнародної спільноти про подальшу підтримку України, і збір коштів на актуальні потреби цивільного населення», – так окреслила мету заходу представниця Ротарі е-Клуб Україна Тетяна Приліпко – також бандуристка-аматорка.

Головним координатором цього проєкту з української сторони є львів’янин, батько юної бандуристки, Олексій Гусєв – тож байдужих у цій справі просто немає!

Зібрані кошти будуть спрямовані на закупівлю на мобільних медичних амбулаторій (трейлерів) для прифронтових населених пунктів в Україні, де медична інфраструктура була зруйнована через повномасштабну агресію. Для норвезьких партнерів також підготовані інформаційні матеріали про нашу бандуру як потужний чинник духовного спротиву і бандуристів-борців за волю України, на які спиратимуться в норвезьких ЗМІ та в анонсах концертів.

11 січня у супроводі директора Бібрської ДМШ Івана Герчаківського гості відвідали батьківщину панотця Львівського кобзарського цеху Юрія Сінгалевича у Романові, де побували в бібліотеці (колишній читальні «Просвіта»), славній тим, що там бував І. Франко і безсумнівно її відвідував юнаком Юрій Сінгалевич. Гості навідалися і до колишньої парафії діда славетного галицького бандуриста в Підгородищі. Тут отець Яків Сінгалевич здебільшого власним коштом збудував храм за проектом Василя Нагірного. Гості вшанували його пам’ять, відвідавши храм та місце останнього спочинку.

Далі завітали до Бібрської музичної школи ім. Ю. Сінгалевича. Тут глибоко шанують пам’ять про свого патрона. А гості мали змогу не лише оглянути фото, документи і почути розповідь про нього, але й побачити дивом вцілілі рубанки і частину столярного верстату з його колишньої майстерні в приміщенні Львівського лялькового театру, де він виготовив не одну бандуру для потреб своїх учнів і де навчав їх робити та ремонтувати свої інструменти. Принагідно учениці-бандуристки школи (вихідці з Романова та Підгородища) виконали для шановних гостей у супроводі бандур колядку та «Молитву за Україну».

Наступним пунктом відвідин були Бережани, краєзнавчий музей цього міста володіє унікальною колекцією особистих речей одного найбільш талановитих учнів Ю. Сінгалевича, бандуриста-віртуоза, лікаря (дантиста і музикотерапевта), поета, художника і композитора Зеновія Штокалка. І хоч експозиція в час воєнних загроз закрита, заступник директора з наукової роботи Микола Проців продемонстрував гостям власну бандуру З. Штокалка та унікальний інструмент, зроблений в часи Другої світової Війни полоненими умільцями в таборі інтернованих українців в Ріміні (Італія) з доступних матеріалів - селедцевих бочок і телефонних дротів.

Іще один візит було нанесено у Жуків, де пустив коріння громадянин Великобританії українського походження Мирон Постолан. В своїй садибі він зібрав чималу колекцію творів сучасного українського мистецтва та народних інструментів, серед яких діатонічна харківська бандура київського майстра, ліри та інші раритети. До слова, сам колекціонер дуже гідно володіє інструментом та здійснює дослідження українського кобзарства в еміграції.

Наступний день був присвячений львівським зустрічам. Насамперед це була розмова з о. Тарасом Жеплинським і Дарією Ковальчук – нащадками і продовжуваами справи репресованого бандуриста та історика кобзарства Богдана Жеплинського, яка справила глибоке враження на усіх учасників. Після цього в супроводі авторки цього допису гості відвідали на Личаковському цвинтарі могили бандуристів – героїчних борців за незалежність.

А далі в Великій залі Львівського музичного фахового коледжу ім. С. Людкевича гостей привітали директор коледжу Андрій Романович Охрім та заступниця директора з виробничої практики Наталія Новосад (також бандуристка за фахом!). Тут була мова про виступи на наших сценах легендарних козаків-синьожупанників Костя Місевича, Данила Гонти, придворного бандуриста гетьмана Скоропадського та адьютанта Симона Петлюри Данила Щербини – у міжвоєнний період, а також багатостраждальної капели ім. Т. Шевченка в роки німецької окупації. Було багато питань про актуальність бандури в наш час, її популярність у школярів і студентів, про її майбутнє.

Увечері на зібранні Ротарі-клубу в готелі «Леополіс» пана Пера Аннара Холма запросила до слова президентка Ротарі Клубу Львів Інтернешнл пані Оксана Петрух з проханням розповісти про свої міркування і враження від побаченого – він вимушено обірвав свою промову на кількох реченнях з вологими від розчулення очима.

Урочисту частину продовжив концерт капели бандуристок “Дзвінґа” (керівниця – Марія Соломко, концертмейстерка – Наталія Мишловська), адже у благодійному проєкті передбачене її турне з серією концертів в 14 містах Норвегії в квітні 2024 року з метою збору благодійних коштів. Яскравий та ефектний, національний та патріотичний виступ капели відбувся з оваціями після кожного номера.

Сподіваємося, ця гастрольна подорож буде відкриттям української бандури для Норвегії і міцною та вкрай важливою матеріальною основою для наших співвітчизників, які гостро потребують підтримки в умовах воєнної руйнації, а наша подальша співпраця матиме цікаве і плідне продовження!






















Автор: Роксолана Гавалюк



Інші:

Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
0.jpg