Дні музики Мирослава Скорика у Львові | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Комонько Марко
Пилатюк Назар
Пірієв Олександр Валерійович
Христенко Станіслав
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Львівський камерний оркестр
Бервецький Юрій
Пилатюк Ігор Михайлович
Скорик Мирослав Михайлович
Яциняк Василь Ількович
Кияновська Любов Олександрівна
Скорик Мирослав Михайлович
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
26 вересня, середа

Впродовж 14-19 вересня у Львівській обласній філармонії відбувалася серія концертних програм та зустрічей під назвою «Дні музики Мирослава Скорика». Цього річ Маестро святкує 80-літній ювілей, і знаменно, що привітати славетного українського композитора і долучитися до виконання його музики впродовж такого невеликого фестивалю, виявило бажання чимало митців та колективів.

Варто зауважити, що Мирослав Скорик є завідувачем кафедри композиції Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка і веде активну педагогічну діяльність. Композитор пов’язаний багатолітньою співпрацею із камерним оркестром «Академія», якому не раз довіряв прем’єри власних творів і транскрипцій, і є художнім керівником та диригентом цього колективу. Отож, особливо приємно, що випускники, професори та колективи ЛНМА імені М.В.Лисенка активно взяли участь у підготовці концертних програм, а також творчої зустрічі в рамках «Днів музики Мирослава Скорика». Це – Камерний оркестр «Академія», солісти – Назарій Пилатюк (скрипка), Катерина Назаренко (скрипка), Анастасія Мякушко (віолончель), Ксенія Бахрітдінова-Кравчук (сопрано), Юрій Бервецький (диригент), які є випускниками Львівської музичної академії, а також професори навчального закладу – професор, академік, ректор ЛНМА імені М.В.Лисенка Ігор Пилатюк, проф. Артур Микитка, проф. Віктор Камінський, проф., завідувач кафедри історії музики Любов Кияновська.

Яскравим «днем» музики Мирослава Скорика стала концертна програма 15 вересня «Від класики до джазу: магічний світ транскрипцій Мирослава Скорика», повністю підготовлена мистецькими силами нашої академії. У виконанні камерного оркестру «Академія» й під батутою Мирослава Скорика та Ігоря Пилатюка прозвучали транскрипції, парафрази та аранжування композитора, починаючи від духовної музики ХVIII століття до «хітів» популярної кінця ХХ-го. Це - «Отче наш» Максима Березовського, переклади творів Фридерика Шопена та Макса Бруха, Прелюдії на мелодії Джорджа Гершвіна, запальні ритми танго Астора П’яццоли, джазові стандарти Дейва Брубека, популярні пісні групи «Бітлз» тощо. Яскравими виступами відзначилися солісти вечора – сопрано Національної опери України Ксенія Бахрітдінової-Кравчук, скрипалі Назарій Пилатюк та Катерина Назаренко, концертмейстер групи віолончелей оркестру «Академія» Анастасія Мякушко.

Якщо у програмі «Від класики до джазу…» були представлені лише аранжування та транскрипції Мирослава Скорика, то програми 14 вересня «Учні та послідовники» та 16 вересня «Музика Львова» містили твори й інших українських композиторів. Таким чином, був підкреслений вплив постаті та творчості Маестро на сучасників та наступні покоління митців, а також середовище і та мистецька атмосфера, у якій формувався сам композитор. Прозвучала чудова добірка творів українських композиторів – М. Колесси, А. Кос-Анатольського, В. Камінського, Г. Гаврилець, О. Козаренка у виконанні Галицького академічного камерного хору (художній керівник-диригент – Василь Яциняк), а також Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» (диригент – Сергій Бурко).

Фінальний концерт цього міні-фестивалю став своєрідною «смисловою кульмінацією» всього концертно-ювілейного дійства. Президент України Петро Порошенко привітав Мирослава Скорика з ювілеєм, відзначивши колосальну роль його музики в збереженні національної ідентичності ще в ті часи, коли радянська система всіляко намагалась знищити її. Святковий настрій слухачів (серед яких немало професійних музикантів) та оркестрантів на сцені ще посилився завдяки тому, що Президент оголосив про надання статусу національної Львівській філармонії.

Для програми останнього концерту було обрано - доволі символічно! – три опуси: Третій фортепіанний концерт, який завершує ХХ ст. у творчості композитора, один з недавно написаних концертів – Другий віолончельний та Речитатив для скрипки з оркестром, спеціально написаний для цієї події. У супроводі Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під орудою Юрія Бервецького виступили відомі українські музиканти: піаніст Станіслав Христенко, який спеціально для цього концерту прилетів зі Сполучених Штатів, віолончеліст Олександр Пірієв, активний організатор багатьох музичних акцій сучасної української культури, та скрипаль Марко Комонько.

Кілька слів варто присвятити прем’єрному виконанню скрипкового Речитативу. В коментарі до програми композитор написав: «Речитатив – це свого роду розповідь про думки, про переживання автора… Сама назва твору виникла не відразу, і з’явилася під час написання музики. Тут скрипка веде постійну безперервну розповідь-звертання». Це справді дуже особистий, рефлексивний монолог «ліричного героя», що протистоїть іноді драматичній, іноді відверто агресивній, іноді відстороненій – масі оркестру. Наскрізна лінія концертної творчості Скорика – протистояння чутливої, ранимої особистості і оточення, з яким їй доводиться змагатись, – набуває тут гранично стислого афористичного виразу. Марко Комонько знайшов дуже багату палітру смислових нюансів, щоби донести задум композитора. Цим твором Маестро вкотре довів, що його мистецька активність не лише не згасає, а кожного разу набуває нового виміру, дивуючи прихильників його яскравого таланту.


Автор: Любов Кияновська, Стефанія Олійник
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії, Львівський камерний оркестр "Академія"
Виконавці: Марко Комонько, Назар Пилатюк, Олександр Пірієв, Станіслав Христенко
Диригенти: Юрій Бервецький, Ігор Пилатюк, Мирослав Скорик, Василь Яциняк
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Любов Кияновська
Концертна організація: UKR Artists, Портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії



Додати: Share on Facebook

Інші:

Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
Мрії Оксани Линів
Скрипка Страдиварі: таємниці розкрито????
"Його твори – містичний тотем": Ірен Роздобудько про автора "Щедрика" Миколу Леонтовича
«Шляхи дружби. Равенна-Київ». Презентація проекту
"Оскароносний" син емігранта, який змінив уявлення про музику до кінофільмів
Вчені: Навчання гри на віолончелі покращує мозкову активність
Музика бентежних душ: що таке справжній джаз та про що він оповідає
5 цікавих фактів про дует 2CELLOS, який виконає гімн Ліги Чемпіонів у Києві
Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine