"Музичні прем'єри в Полтаві" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Полтавський симфонічний оркестр
Скорик Мирослав Михайлович
Станкович Євген Федорович
"Музичні прем'єри в Полтаві"
21 грудня 2012, п'ятниця
Поширити у Facebook

12 грудня 2012 року до Полтави вперше цього сезону завітала справжня зима. Майже весь день йшов сніг, а вітер здіймав хуртовину.

Але дивовижно, за годину до початку концерту - все стихло, сніг припинився і настрій, разом з невеличким морозцем, зачарований засніженим навколо світом і свіжим повітрям, піднявся до радісного і піднесеного.

Полтавці і гості міста зібралися у вечірній час в театральній залі на концерт симфонічного оркестру Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя (художній керівник і головний диригент - народний артист України Віталій Скакун), програма якого дістала назву "Музичні прем'єри в Полтаві" і складалася із творів сучасної академічної української музики.

Заповнена глядачами зала, серед яких багато представників музичної спільноти Полтави, Харкова, Кременчука, навіть є гості з Києва, студенти і небайдужі пересічні громадяни, а також увага до концерту місцевого телебачення і радіо, присутність керівників обласного управління культури (начальник - Г.І.Фасій і заступник - В.В.Вождаєнко) - все це говорило про те, що очікується важлива подія.

І треба сказати, що справжнє музичне свято - відбулося: глядачі не тільки слухали глибоку і змістовну музику, але і слідкували за кожним жестом диригента, артистизмом солістів, рухами виконавців струнної групи оркестру та ударників, вслуховувалися у звучання духових інструментів, а зрозуміти зміст вперше виконуваних у Полтаві творів допомагала своїми поясненнями ведуча концерту - Аліна Синяговська.

Почесну місію - сказати вступне слово до концерту від імені своїх славетних вчителів - Євгена Станковича і Мирослава Скорика було надано бувшій випускниці Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка, композитору з м. Києва, члену Національної Спілки композиторів України - Юлії Діброві.  

За лаштунками події залишилася велика і кропітка робота по підготовці концерту, ініціатором якого став Полтавський обласний осередок Національної Спілки композиторів України. Тут і переговори з провідними композиторами - всесвітньо визнаними майстрами, народними артистами України, лауреатами Національної премії ім. Т.Г.Шевченка, Героями України, академіками - Євгеном Федоровичем Станковичем і Мирославом Михайловичем Скориком про участь у творчій акції, їх згода на виконання творів, партитури і голоси яких треба було дістати у симфонічних оркестрах Києва, а потім їх копіювати і підготувати для виконання нашими музикантами.

Диригент Віталій СКАКУН та оркестрІніціативу підтримав композитор, член нашого осередку Спілки, диригент - Віталій Скакун з яким була скомпонована програма концерту, а також керівництво театру (директор - О. М. Андрієнко).

Виконувати сучасну музику, яка є і більш складною, ніж класична, до того ж, яку треба самостійно інтерпретувати, бо немає виконавських зразків - це завжди і ризик, і тут потрібна велика майстерність в умінні проникнути у творчу лабораторію, задум композитора.

Віталій Михайлович Скакун зазначив в інтерв'ю до телерадіокомпанії "Лтава": "Полтавський симфонічний оркестр вже виріс до такого рівня професіоналізму, що може брати до виконання і твори сучасної музики.

Вперше це було зроблено у 2009 році". Диригент та його оркестр і на цей раз блискуче справилися із завданням, реалізували задуманий проект. Всі композиції прозвучали яскраво і переконливо. 

Унікальність програми цього концерту в тому, що в ній було представлено твори сучасних українських композиторів трьох поколінь. Кожен із чотирьох представлених композиторів "розповів свою історію", або про себе і оточуючий світ ("Сімфонієтта" Євгена Станковича та "Балетні танці" оркестрової сюїти Ольги Шишкової), або в епіко-драматичній і навіть комічній манері з елементами українського фольклору про події, що розповідаються у творах українських письменників-класиків ("Гуцульська симфонієтта" за повістю М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" Мирослава Скорика та "Дві байки-сценки" для чоловічого тріо та симфонічного оркестру на слова Є.Гребінки Тамари Оскоменко-Парулава).


О.ЧЕПІЛЬ,О.ШИШКОВА, О.ЛОБАЧ, Т.ОСКОМЕНКО-ПАРУЛАВА
Симфонієтта Є.Станковича, 70-річчя якого цієї осені широко відзначалося на Україні, була написана ще 1971 року. Це перший крупний оркестровий твір композитора, який приніс йому ще тоді визнання.

За змістом, особливо двох перших частин, Симфонієтта перегукується з Першою симфонією Дмитра Шостаковича (написаною 1925 року), в обох творах є ліричний герой, що вглядається в оточуючий світ.

Але світ кожного з героїв не схожий, бо різниться він і часом, і різні самі герої.

У Євгена Станковича - герой іронічний, часто несподіваний у своїй реакції на оточуючий світ, в чомусь саркастичний. В третій частині Симфонієтти - розкривається вся глибина в розумінні героєм драми життя.

Оркестрова сюїта "Балетні танці" в 3-х частинах (твір 2012 року) Ольги Шишкової - дипломна робота молодого композитора, що розпочала свій творчий шлях у Полтавському музичному училищі ім. М.В.Лисенка (навчалася по класу фортепіано у Трусової Е.В., а факультатив по композиції - у педагога Парулава Т.Г.), продовжила навчання в класі композиції доцента Харківського Національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського - Валентини Дроб'язгіної, зараз навчається там же в аспірантурі.

2011 року Полтавським симфонічним оркестром була озвучена перша партитура О.Шишкової - "Ранковий бриз" для флейти і оркестру. То була ще - "проба пера", а тут, в оркестровій сюїті, автор предстала як професіонал, що володіє оркестровими барвами, майстерністю висловлювань й побудови музичної форми.

Особливо запам'яталися друга і третя частини твору, де в одній - "парить у повітрі танцювальна пара", що насолоджується своїм танцем і це передано у вишуканій імпресіоністичній манері, а в заключній частині сюїти - сучасні танцювальні ритми. У творі проглядається світогляд молодого композитора, того покоління, що тільки вступає в життя, якому хочеться сьогодні просто жити і радіти цьому.

Тамара ОСКОМЕНКО-ПАРУЛАВА і солісти"Дві байки-сценки" на слова Євгена Гребінки для чоловічого тріо і симфонічного оркестру Тамари Оскоменко-Парулава - прем'єра концерту.

Автора музики привабила колоритна і дотепна українська мова, часто несподіване обігравання ситуацій і філософський підтекст байок.

Композитором свідомо створювався колорит музики характерний для менталітету і народних музичних інтонацій Полтавщини, хоча цитат тут немає.

Перша - лірична байка "Сонце да Хмари" - притча про Хмару, що намагається подолати Сонце, а її підтекст - віра у "своє Сонце", що допоможе подолати любе випробовування в житті.


Друга - жартівлива байка "Дядько на дзвониці" -  дотепне висловлювання про те, що людині треба завжди залишатися людиною, навіть тоді, коли вона вже займає високе соціальне становище, щоб інші для неї не стали "менше п'ятака", бо ті, що внизу, можуть несподівано побачити її здаля: "що то... щур, чи горобець маленький?". Дуже артистично виконали байки у супроводі симфонічного оркестру чоловіче тріо -  Анатолій Ландар, Сергій Озерянко і Богдан Стегній.

Всесвітньо відомий фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" з музикою Мирослава Скорика - відзначений кількома міжнародними нагородами і розповідає про трагічну історію українських Ромео і Джульєтти. "Гуцульська симфонієтта" композитора насичена карпатським музичним побутом і складається із трьох епізодів: "Дитинство" - коломийки, звучання народних місцевих інструментів - в такому звуковому полі зростали герої повісті М.Коцюбинського; "Кохання" - тут розкриваються ніжні і чисті почуття Івана та Марічки, де в середній частині знов "проступають гори" (музичні інтонації трембіт тощо), що змальовують місце подій; "Смерть Івана" - трагічна розв'язка драми і тихий філософський висновок - соло бас-кларнета і ударних, як стукіт серця, що зупиняється... Полтавських слухачів музика композитора занурила у звуки цієї проникливої історії, ми всі наче побували у Карпатах, в чому дуже вдячні авторові.

Ось деякі висловлювання слухачів після концерту:

Музикознавець Галина Полянська: "Концерт залишив тепле і світле враження, не зважаючи на часто жорстку гармонічну мову, подекуди драматичну, навіть трагічну тематику. Порадувало те, що молоде покоління показало себе достойно старших майстрів".

Композитор Юлія Діброва (м. Київ): "Музичні прем'єри в Полтаві" - справжнє свято сучасної української музики. Особливо приємним є те, що саме у Полтаві проходить ця творча акція, адже далеко не у кожному обласному центрі відбуваються подібні події. Мене порадував рівень виконання творів сучасних композиторів симфонічним оркестром муз.-драм. театру ім. М.Гоголя під керівництвом Віталія Скакуна.

Поряд із глибокими естетичними враженнями, не покидала гордість за ініціативну роботу організаторів творчої акції. Не зважаючи на складне становище, в якому опинилося сучасне українське академічне мистецтво, вони практично виборюють право та можливість "жити" сучасній музиці та творам українських митців, організовуючи такі концерти".  

Олена Лобач (завідуюча кафедрою музики ПНПУ ім. В.Г.Короленка): "Враження від концерту найкращі, тому що програма була різноманітною, включала авторів різних поколінь. Порадував рівень виконання нашим симфонічним оркестром, їх інтерпретація була переконливою. Сучасна академічна українська музика затребувана в Полтаві, про що свідчить наповнюваність зали театру.

Величезна подяка організаторам за те, що такі концерти і зустрічі  у нас відбуваються. Порадували і композитори з Полтави, що їх твори органічні за задумом і втіленням, їм притаманні єдність змісту і форми, оригінальність стилю і сучасність музичних відкриттів".

Після концертуМузикознавець Ольга Чепіль: "Концерт безпрецедентний і розуміння цього привернуло до нього особливу увагу полтавської спільноти.

Програма з творів визнаних майстрів та більш молодих композиторів, представників Київської та Полтавської шкіл стали демонстрацією життєдайності української музики і високої професійної якості виконуваних творів.

Відкриття сезону - ім'я Ольги Шишкової, яскраво обдарованого молодого автора, чия музика викликала гострий інтерес як слухачів, так і виконавців. Підкорили високий професіоналізм, свіжість думки, вишуканий смак.


"Родзинка" концерту - вокальний твір для чоловічого тріо та оркестру Тамари Оскоменко-Парулава - Дві байки-сценки на слова Є.Гребінки в "прочитанні" композитора, якого завжди відрізняє концептуальність задумів. Вони прозвучали гостро-характерно, гротескно і артистично. Друга частина циклу захопила винахідливістю і гнучкістю карикатури, досконалістю композиторської техніки. Оркестр (диригент - Віталій Скакун) продемонстрував високий професіоналізм і широту творчого діапазону, підтверджуючи статус Полтавського симфонічного оркестру".


Анатолій Бандура - студент Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка: "На концерт приїхав мій батько із районного центру області - Котельви. Він вперше в житті слухав симфонічний оркестр. Враження від почутого здивували його самого, бо музика допомогла йому відсторонитися від побутових проблем, створила особливий настрій, "очистила і підняла душу від повсякденності". Особливо він прийшов у захоплення від співу чоловічого тріо, де, за його словами, "хлопці співали дуже чистенько, злагоджено, артистично і кожне слово було зрозумілим". Батько вирішив тепер і подалі ходити на такі концерти".

Коли студент мені розповідав про свого батька, у нього самого блищали очі (Анатолій і сам брав участь у цьому концерті у додатковому складі на ударних інструментах). Я думаю, що і йому, може вперше в житті, стало зрозумілим, наскільки важливій справі він вчиться у музичному училищі, що змістовна і глибока музика може збагатити душу людини, вилікувати і допомогти у подоланні життєвих негараздів.
На тому і стоїмо.                             


Тамара Оскоменко-Парулава,
 композитор, Голова Полтавського обласного осередку
Національної Спілки композиторів України. 



Автор: Тамара Оскоменко-Парулава
Колективи: Полтавський симфонічний оркестр
Композитори:Мирослав Скорик, Євген Станкович
Концертний зал: Зал Полтавського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя
Джерело: composersukraine.org



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120125_149.jpg