У Національній філармонії пролунала ораторія А. Онеґґера «Жанна д’Арк на вогнищі» | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
У Національній філармонії пролунала ораторія А. Онеґґера «Жанна д’Арк на вогнищі»
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Сіренко Володимир
У Національній філармонії пролунала ораторія А. Онеґґера «Жанна д’Арк на вогнищі»
22 жовтня 2014, середа
Поширити у Facebook

Знаменитий твір французько-швейцарського композитора Артюра Онеґґера «Жанна д’Арк на вогнищі» називають «ораторією ХХ століття», маючи на увазі, що він є певним жанровим еталоном, переконливим взірцем сучасної ораторії — її специфічних виражальних можливостей та художнього потенціалу. В середовищі академічної музики творіння Онеґґера має власний виконавський міф, перевірений сценічною практикою, згідно з яким ораторія належить до найбільш суспільно резонансних та емоційно дієвих європейських шедеврів ХХ століття. Її київське виконання у драматичний для України час вкотре доводить актуальність і «позачасову» природу зображених подій: фатальне зіткнення порядності й продажності, конфлікт між патріотизмом та егоїзмом, вбивчі наслідки злочинних маніпуляцій долями героїв...

Нагадаємо, прем’єра ораторії відбулася 1938 року в Парижі, який був на той час політично збудженим рухом антифашистського опору, і довела необмежені можливості музики в боротьбі за соціальну істину та єднання нації перед загрозою диктатури. Художня версія мученицької смерті й історичного безсмертя Жанни д’Арк, запропонована композитором Артюром Онеґґером та його співавтором, поетом Полем Клоделем, виявилася настільки переконливою, що багато в чому концептуально «запрограмувала» й пізніші версії, у тому числі улюблений багатьма кіноглядачами фільм Люка Бессона з Мілою Йовович у головній ролі. Їхня Жанна, так само як і ораторіальна, була не тільки героїнею, а й Божим дитям: військову стратегію підкоряла дівочій інтуїції, спілкувалася з Ісусом без церковних посередників, чула голоси святих, черпала силу в ніжних спогадах дитинства...

Завдяки творчій сміливості й розкутості мислення авторам ораторії вдалося подолати негативний імідж обраного жанру як безнадійно академізованого, інертного, апріорі несценічного, повернути йому властиву в минулому (скажімо, за часів А. Вівальді) динамічність, гнучкість, інтонаційну «демократичність». Все це в комплексі й зумовило для цього твору майже культову партитуру, опанування якою є знаком найвищої художньої проби для будь-якого виконавського колективу.

Досить довго вітчизняна аудиторія не мала можливості перевірити цю аксіому, оскільки в Україні ніколи не виконували складний онеґґерівський хоровий опус. Проте, на щастя, згаданий вище виконавський міф не давав спокою багатьом нашим митцям, у тому числі покійному Володимирові Бегмі, видатному музично-театральному режисерові, який свого часу намагався реалізувати ідею сценічної постановки ораторії в Національній опері України.

Серед відданих ентузіастів твору — і його нинішні інтерпретатори, творці: Володимир Сіренко, головний диригент Національного симфонічного оркестру України (НСОУ), та Євген Савчук, художній керівник капели «Думка». Саме їхня злагоджена співпраця, суголосність лідерського дуету і зріла майстерність керованого ними подвійного творчого колективу разом із яскравими солістами й досвідченим Хором хлопчиків та юнаків Муніципальної академічної хорової капели ім. Л. Ревуцького (художній керівник Аїда Зайцева) забезпечили переконливий успіх української прем’єри ораторії. При цьому не було втрачено жодної сюжетної лінії, не загублено жодного історичного чи смислового нюансу змісту, не проігноровано жодного художнього акценту в модерній, стилістично різнобарвній звуковій композиції.

Переклад розмовних фрагментів тексту із французького оригіналу українською мовою (перекладач Віктор Женченко), можливо, й варто оцінити як вимушений компроміс, проте, попри втрату лінгвістичної первинності, твір збагатився змістовою конкретикою, додатковим театрально-драматичним форматом, представлення якого виявилось доволі експресивним.

До слова, буквальний переклад назви ораторії — «Жанна д’Арк у полум’ї» — точно характеризує її інтонаційно-фактурне обличчя: невловима, вибаглива, постійно-змінна оркестрова партія дійсно немовби містить у собі особливу «полум’яну» якість, підтримує своїм «горінням» звукову міць хорового масиву, який згідно із законом ораторіального жанру виступає головним гравцем на художньому полі. Що ж до останнього, то хорова семантична палітра А. Онеґґера спонукала виконавський колектив «Думки» до активації найрізноманітніших смислових відтінків: від істерії ненависті до християнського катарсису, від темної середньовічної аскези до світлої наївності фольклору, від опереткової легковажності до грандіозного молитовного піднесення почуттів у фіналі. Не стали дисонансом і ретельно опрацьовані в акторському плані розмовні ролі у виконанні Юрія Ребрика, Олександра Рудька, Костянтина Клейна та особливо зворушливої й щирої Анжеліки Савченко, котра представляла партію Жанни. Серед солістів хору, на долю яких також припадає вагома частина як загальної відповідальності, так і загального успіху, варто особливо відзначити Іванну Пліш (партія Світлої Діви) — її «дзвінковий» тембр голосу якнайкраще відтіняв звуковий образ головної героїні.

Окремого схвалення заслуговує високопрофесійна робота оркестру включно з мідною групою, яка блискуче впоралася з віртуозними, гротесковими тембровими характеристиками негативних персонажів — суддів, високопоставленого духовенства, королів та ін. Взагалі, складна оркестрова канва твору виглядала майже бездоганною. Приємно вкотре констатувати це як результат виявлення безперечного диригентського таланту Володимира Сіренка.

Очевидно, що маестро володіє доволі рідкісним прийомом драматургічної сугестії, завдяки чому виходить твердо і водночас чутливо вести солістів, хор та оркестр від сцени до сцени єдино можливим художнім маршрутом — шляхом нарощування емоційної енергії. Ця унікальна персональна енергія своєю чергою закономірно матеріалізується у щирих, неформальних реакціях тонкої та рефлексивної сучасної аудиторії...


Автор: Олена Корчова
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Диригенти: Володимир Сіренко
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"



Інші:

«Спалахи пам’яті»
У Харкові знову виступив прекрасний лебідь в оточенні кращих голосів міста
Вишиванки на сцені і в залі: ансамбль "Запорожці" запросив шанувальників на "Зоряні зустрічі"
Артисти симфонічного оркестру виступили для бійців ЗСУ
На концерті пам'яті Михайла Чембержі "Там, де музика звучить!"
Враження від 21-ших "Акордів Хортиці"
Галас навколо GAIA. В Києві відбулась прем'єра авангардної опери від Opera aperta
Ансамбль солістів "Київська камерата" виступив у Carnegie Hall
“Отелло” - магічна подорож, або Без стереотипів на класику
У Стокгольмі відкрився другий "Європейський фестиваль: Українська весна"
У Кропивницькому відбудеться свято хорової музики "Молитва вустами дітей"
У Лондоні вперше пролунали твори львівських композиторів
Про владу, кохання та підступність
Вперше в Україні презентували легендарний бродвейський хіт “Чикаго”
Симфонічні твори Станіслава Людкевича
Прем'єра симфонії - сорок років згодом
У Таллінні відбувся благодійний концерт класичної музики "Перетин культур"
В філармонії Одеси відбудеться концерт кларнетиста Ксіди та оркестру під керівництвом Шаврука
Французький органіст Жан Марі Леруа виступив на ІV фестивалі органної та камерної музики "Sounds of BACH" у Чернівцях
У Дніпрі завершився Міжнародний музичний конкурс
До Тернопільської філармонії завітав Шуберт зі своєю "Шубертіадою"
Сценографічна спадщина Євгена Лисика
У Страсбурзі відбувся концерт за участі українського оркестру та дитячих хорів
«Від бароко до класицизму»: музиканти оркестру «Ars – Nova» порадували миколаївців гарною музикою
У Ніжинській музичній школі на благодійному концерті зібрали 10 тисяч на тепловізор
Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
290510_011.jpg