| Огляд |
|
|
|
|
"Серце Оксани"
Вперше в Україні. Перша дитяча опера. Першої української композиторки
6 листопада, п'ятниця
РЕПЕТИЦІЇ ПРЕМ'ЄРИ ОПЕРИ-КАЗКИ "СЕРЦЕ ОКСАНИ" СТЕФАНІЇ ТУРКЕВИЧ-ЛУКІЯНОВИЧ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ФІЛАРМОНІЇ
Цар Ох, Оксанка та її братики, а ще - Сонце, Місяць, Зірки, Жуки, Гриби, Вітер та Мавки... Наступної неділі, 8 листопада, у Львівській національній філармонії представлять казку-оперу Стефанії Туркевич-Лукіянович, і це буде прем'єра, як мовиться, три в одному.
Анонсуючи оперу, у філармонії з посиланням на мистецтвознавицю Стефанію Павлишин, зазначають, що Стефанія Туркевич (1898, Львів -1977, Кембридж) офіційно визнана першою українською жінкою-композиторкою і що у роки СРСР її роботи були під забороною.
Опера "Серце Оксани" написана 1960 року у Кембриджі, де композиторка проживала з чоловіком. Твір ставився як композиція на зібранні українців у Канаді і ніколи не виконувався в Україні. Про це "Дню" розповів постановник вистави Олег ОНЕЩАК, розмова з яким - трохи згодом.
А перед тим варто зазначити, що партитура потрапила до Львова завдяки оцифруванню рукописів Стефанії Туркевич-Лукіянович, про що подбала родина композиторки та подружжя Гуньків. Варто сказати й про те, що постановка у філармонії здійснюється за сприяння Львівської міської ради - "Серце Оксани" перемогло у конкурсі ЛМР "Фокус на культуру".
Вистава багатофігурна. У ній беруть участь понад 60 артистів, більшість з яких - діти. Задіяні у постановці септет (інструментальна група із семи солістів) Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії, вісім солістів, дитячо-молодіжний камерний хор "Жайвір" і балетна школа-театр L.Stage. Диригент - Сергій Хоровець. Балетмейстер - Вікторія Ткач. Художники - Олександра Нагірна та Наталя Сало.
"Серце Оксани" - це історія про Оксанку та її братиків - неслухняних Романа і Влодка, яких забрав Цар Ох. До кого Оксанка звертається по допомогу, аби розшукати братиків, та про інші тонкощі не тільки сюжету, а й репетиційного періоду, розпитую режисера Олега ОНЕЩАКА, а він - актор Театру ім. Леся Курбаса, керівник напряму театру у "Школі вільних і небайдужих" та засновник Львівської галереї сценографії. А перше моє запитання стосується того, як працюється саме на сцені філармонії і таким великим складом, де більшість - діти?
- Нам легко, - говорить Олег Анатолійович, - бо команда дібрана добра. Всі включені у процес і працюють на результат. І філармонія нам усіляко сприяє. Звичайно, це не театральна сцена. Є нюанси. Але потроху воно все докупки складається.
- Ви ж не маєте досвіду постановки оперних вистав?
- Не маю. Спочатку навіть відмовлявся від цієї роботи... Є музика, яка багато на що впливає і багато чого вирішує. Якщо у драматичному творі якусь сцену можна "розтягнути" або додати щось етюдно, щоби вона була довшою, то тут так не виходить - все підпорядковано музиці. Але, попри це, я що далі, то більше вишукую можливостей додавати, додавати й додавати у ту музичну канву.
- Скільки часу триває робота?
- Ми спочатку працювали зі співаками, а вже з жовтня долучили балет.
- Терміни доволі стислі...
- Так. Але, повторюю, всі включені у процес, всі - професійні, тому у нас усе добре! Всі задіяні у процесі відкриті до пропозицій і дуже гнучкі.
- А як даєте собі раду із тим, що у виставі - до півсотні дітей і діти ті - різного віку?
- Є в нас 5 - 6-річні діти, які танцюють Грибів і Жуків. Є трошки старші діти, 10-літні, - це Мавки лісові. Є й старші дівчатка, які танцюють на пуантах, - Зірки. І так само - хор (двадцять дітей).
- Наскільки діти гнучкі до жанру "опера"?
- З ними багато працюють їхні керівники, з якими ми попередньо все обговорюємо. А загалом можу сказати, що діти - відкриті і грайливі. І, звісно, добре технічно працюють. Щодо хору, то він у нас увесь час присутній на сцені, і ми додаватимемо їм дії - вони у нас будуть Кущами і Деревами. І це ж хор "Жайвір"! Його керівник пані Наталя Чмир-Козяр - дуже ігрова й емоційна жінка, і вихованці її такі ж. І готові до співпраці. Отакий у нас нестатичний хор. Я бачу, що їм - цікаво! Вони тихенько і досить поважливо сидять на репетиціях, витримують усі години. Тому отак - поки що тьфу-тьфу. (Сміється). Рухається воно, як на мене, все легко і спокійно.
- А що з оргАном, який є на сцені? Чимось закриватимете його?
- Він у нас теж буде деревом. І ще хочу зазначити про таке. Я достатньо багато працюю з дітьми і хочу наголосити, що в нас отакого, стандартно зрозумілого і дитячого, не буде.
- Про що йдеться?
- У нас не буде Котиків, Мишок... Тобто Грибів як грибів, Жуків як жуків... Не буде отакого прямого "Це вийшов Грибок. А це - Жучок". Даватимемо натяк, певний образ.
- Тобто дітям потрібно буде вмикати уяву?
- Так. І я на всі сто відсотків переконаний, що дітям такий показ є набагато цікавіший, ніж пряме бачення персонажа. Це не буде таке "символічне-символічне", але образність буде.
- На яку вікову категорію глядачів розраховуєте?
- Від п'яти - шести років.
- Цей твір саме як опера ніде не був поставлений...
- Так. У нас - перша прем'єра. Насправді, це - дуже добра ідея нашої філармонії. Тому я на це й погодився. Бо теж маю двох дітей і хочу, щоби вони мали можливість дивитися дитячу оперу. Бо, крім "Білосніжки" і "Лускунчика", дітям нічого не пропонують. А вони мають розуміти цю "мову" і навчитися сприймати таку, оперну, форму. Сподіваюся, це - не остання така постановка у нашій філармонії. І ми всі дуже переживаємо за те, яким воно вийде, це втілення - разом із костюмами та декораціями.
Тривалість вистави "Серце Оксани" - трохи більше години. Перерва не передбачена. Перших показів буде два - о 13. 00 та о 16.00.
Опера-казка" також транслюватиметься на офіційних YouTube-каналі філармонії та на Facebook-сторінці Львівської національної філармонії.
Втілювачі проєкту кличуть на прем'єру - обіцяють хепі енд і навіть весілля. Цікаво, хто кого бере заміж? То перегляньте виставу.
Автор: КозирєваТетяна
Фото: Анастасія ІВАНОВА
Концертна організація: Львівська національна філармонія
Джерело: Газета День
Додати: 
|