Національна опера, прожектор перебудови | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Національна опера, прожектор перебудови
Чуприна Петро
Національна опера, прожектор перебудови
21 жовтня 2011, п'ятниця
Поширити у Facebook

Формально головний театр країни — Національна опера — оголосив про свої досягнення. Євросоюз виділяє нашій трупі майже 700 тис. євро (у вигляді гранту) на чотири прем’єри (вийдуть у 2012­­—2013 рр.). Очікується перебудова в балетному підрозділі: танцюристам знайшли нового керівника. Кілька солістів отримали нагороди на конкурсах. Побудували репетиційний зал зав­більшки як основна сцена. Обладнали гримерки. Накупили інструментів… «Пішли» з посади головного режисера патріарха української сцени Дмитра Гнатюка.

Не треба уявляти, буцімто грант від Євросоюзу занадто вагомий. Це лише 700 тис. євро. На такі гроші в дороговитратній оперній індустрії далеко не поїдеш. У Європі такої цифри заледве могло б вистачити на «чверть» якоїсь масштабної постановки Дж.Верді.

Тільки тут, на мій погляд, важливі навіть не гроші (яких нам бракуватиме завжди!). Тут принципово обґрунтована увага Заходу до вітчизняних творчих реалій. Так би мовити, «мне не дорог твой подарок — дорога твоя любовь»!

І фінансове підношення Євросоюзу нашій серйозній музиці, швидше, свідчить про те, що навіть Євросоюз уже починає лякатися публічного кітчевого здичіння України… Тому «там» і намагаються вприснути хоч якісь «ін’єкції» хворому творчому організму нашої держави. Щоб остаточно не втратити країну-сусідку, яка поетапно зживає із сонму своїх цінностей інколи навіть віддалені уявлення про мистецтво серйозне, класичне, всім цивілізованим світом шановане.

…У перспективі на єврокошти Нацопера має поставити: «Чарівну флейту» Моцарта, «Самсона і Далілу» Сен-Санса, «Отелло» Верді. І ще одну річ спільно з Польщею. Ніби в унісон Євро-2012.

Директор театру Петро Чуприна (людина чуйна і щира) каже: «…за двадцять років незалежності Національна опера — одна з найбільших у Європі — реалізувала двадцять один міжнародний проект! При тому що ці роки принципово відрізняються від попередніх історичних періодів. Оскільки і театр, і наша держава загалом опинилися в нових політичних, етичних і естетичних умовах… І якщо в часи СРСР естетичну моду визначали Большой та Маріїнський театри, то тепер ми інтегруємося в європейські і світові контексти…»

Тим часом «ориентация Север» теж не втрачає важливості. За цінним кадром, який невдовзі може очолити балетний підрозділ Нацопери, все-таки звернулися в північну столицю. До Санкт-Петербурга. Прем’єр Маріїнки і Михайловського Денис Матвієнко (людина реактивна і обдарована) невдовзі може стати за штурвал українського балету.

Матвієнко (уродженець Дніпропетровська) наш театр знає добре. Навчався в Києві у Валерія Парсегова. Не один сезон танцював і на столичній сцені. Сьогодні 32-річного Матвієнка запрошують в Україну з метою очевидною…

По-пер­ше, придбати для афіші ім’я з відблиском «міжнародності». По-друге, погасити тліючі чвари у стані «балерунів». Оскільки одні танцюристи «копають» під нинішнього керівника балету Віктора Яременка, а інші мріють про якогось свого «ватажка». Отож і буде для цих конкуруючих угруповань третій сторонній. Як стало відомо DT.UA, питання з призначенням Матвієнка вже практично вирішене. Залишилося почекати недовго, тим більше що й сам Денис не пручається.

Новий керівник балету — не єдине кадрове «па» у репертуарі Нацопе­ри. Днями пішов із посади головного режисера 86-річний Дмитро Гнатюк (людина мастита і легендарна), який обіймав керівне крісло з 1988-го. На запитання DT.UA «чому вирішили відійти від?..», Дмитро Михайлович відповів емоційно: «Це не я відійшов! Це мене „відійшли“…

Гнатюк зізнається, що все своє свідоме режисерське життя боровся за те, аби в нашому театрі 50% репертуару йшло українською мовою. І щоб якнайчастіше звучала українська музика. Усі свої спектаклі, за визнанням маестро, він ставив «за партитурою, а не за „текстом“ (як дехто тепер…). Що стосується надій Гнатюка на майбутнє оперної режисури в Україні, то тут майстер демонструє відвертий песимізм: «Мене ця тема хвилює. Адже молодим потрібно знати і відчувати музику. Потрібно мати фах! А найголовніше — потрібно мати талант…»

З останнім постулатом майстра не посперечаєшся. З пошуком справжніх талантів — з їх розкриттям і вознесінням до вершин міжнародного визнання — ніякий Євросоюз нам не допоможе. І, на жаль, найчастіше закореніла театральна корупція виконує роль «дамби», яка ці ж таланти знищує або, у кращому разі, віддаляє…

Тим часом новим голов­ним режисером Національної опери України (згідно з інфор­ма­цією на оновленому сайті театру) вже призначено сина видатного українського оперного вико­навця Анатолія Борисовича Солов’яненка Анатолія (людину підприємливу і комунікабельну).

Таким чином проростає новітня керівна «гідра» (головного театру країни), яка складається з чотирьох важливих голів...

Художній керівник (композитор М.Скорик) — чинний статус «англійської королеви».

Директор театру (П.Чуприна) — питання економіки та стратегічного планування.

Керівник балету (можливо, Д.Матвієнко) — місія «раціоналізатора», хранителя традицій і «візитка» для Євросою­зу (мовляв, і в нас на посадах люди відомі).

Головний режисер — людина, яка й «вирішуватиме все»: образно кажучи, не «сірий», а дуже навіть явний «кардинал».

Із найближчих прем’єр Національної опери — «Дон Карлос» Дж.Верді (початок 2012 р.)…

Із хронічних проблем цього ж таки театру — відсутність додаткових сценічних майданчиків. Тема ця, власне, вже давно банальна. Проте все не вирішується. А з урахуванням давно й активно незадіяного «баласту» (у власному соку варяться сотні виконавців, раз на рік виходячи на сцену), така проблема переходить у розряд хвороб хронічних (як гастрит). Ніде в столиці співати й танцювати — ну то й що тепер робити?

Однак, як повідомив DT.UA міністр культури України Михайло Кулиняк (людина ділова і прагматична), певні надії все ж таки не вичерпуються. У першу чергу, це сподівання на будівництво нового залу на території «Мистецького Арсеналу» (буцімто керівництво країни цю ідею підтримує). А в другу чергу — на довгобуд Малої опери в Києві. Це, як відомо, нереалізований задум співачки Євгенії Мірошниченко.

Втім, і тут не всі «задуми» близькі до втілення. Як стало відомо DT.UA, «куратором» споруди, призначеної під Малу оперу на Лук’янівці (раніше там був Клуб трамвайників), може стати композитор і ректор Олександр Злот­ник (людина скромна і політкорект­на). І нібито в його планах — розширення «формату» діяльності майбутнього закладу. Тобто, крім камерних форм, на цій сцені мають бути й інші, заледве не мюзиклові проекти. Що пов­ністю суперечить творчій концепції, заявленій ще Є.Мірошниченко. Вели­ка співачка воліла бачити на цьому місці виключно театр серйозних камерних музичних форм (успішні аналоги якого є в Москві, у Варшаві, в інших містах).

Утім, щодо всіх вище окреслених «перебудов» ще бабка надвоє ворожила. Адже пушкінський заклик — «Пора нам в оперу скорей! Там упоительный Россини, Европы баловень — Ор­фей…» — все ще помітно поступається іншій «адресі», з радіо «Шан­сон»: «Владимирский централ, ветер северный».


Автор: Олег Вергеліс
Діячі мистецтв: Петро Чуприна
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: Газета "Дзеркало тижня"



Інші:

У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
080910_019.jpg