У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Матвієнко Ніна Митрофанівна
Сіренко Володимир
Станкович Євген Федорович
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Прем'єра твору Євгена Станковича «Коли цвіте папороть»
15 грудня 2017, п'ятниця
Поширити у Facebook

15, 16 і 17 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть».

Рівно 40 років тому цей твір по суті був забороненим і з того часу жодного разу не мав повного сценічного втілення.

«Наш театр узяв на себе сміливість яскраво й феєрично зреалізувати неймовірно красиве мистецьке полотно, зіткане з фольклорних мотивів, поданих сучасною музичною мовою. У цій новаторській виставі нема традиційного сюжету, звичних для опер арій, дуетів», – вважає режисер-постановник та художній керівник Львівської опери Василь Вовкун.


«Коли цвіте папороть» стала зразком «нової фольклорної хвилі»

На глядачів чекатиме барвисте та масштабне видовище, унікальні декорації та костюми, поєднання фольклорних мотивів та сучасних сценічних можливостей.

За 40 років напівзабуття твір не втратив свіжості звучання та актуальності.

Так що на львівській сцені не з’явиться не просто чергова нова вистава. Театр взявся за твір з непростою стилістикою та драматичною історією.

1977 рік

У 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітепа» написати цей твір для академічного хору ім. Григорія Верьовки. За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити та почути взірець найбагатшого українського фольклору й образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором та постановником».

Фольк-опера «Коли цвіте папороть» стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі». Йдеться про поєднання народних мелодій з модерними принципами композиторської техніки.

Балетмейстером став учень Раду Поклітару Артем Шошин

У 1977 році на основі лібрето Олександра Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Станковичем було завершено. Розпочалися репетиції. Першими постановниками вистави «Коли цвіте папороть» були диригент Федір Глущенко, знаменитий львівський сценограф Євген Лисик, режисер Збіґнєв Хшановський, балетмейстер Анатолій Шикера.

Прем’єра мала відбутись у 1979 році в палаці «Україна». Проте так і не відбулась.

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи пропонували 25 концертів в паризькій «Гранд Опера» та 5-річний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури Безклубенко», - згадує музикознавець Рада Станкович-Сполоська.


Художником вистави є Тадей Риндзак, костюми Ганни Іпатьєвої

Заборона опери по суті поставила хрест не лише на одній постановці, вона обрубала розвиток цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Згодом, під час пожежі, були знищені й декорації Євгена Лисика. У часи Незалежності відбулося декілька спроб поставити оперу, проте усі вони так і не були реалізовані.

2017 рік

Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» увійшла до програми «Український прорив» Львівської опери. І нарешті її зможуть побачити глядачі.
У грандіозній постановці задіяні солісти, хор, оркестр та балет. До львівської трупи долучились київський диригент та композитор Володимир Сіренко.
Також у виставі співатиме Ніна Матвієнко, яка мала співати й у постановці 1977 року. Василь Вовкун розповів, що хотів запросити доньку співачки, Тоню. Проте Ніна Митрофанівна вирішила співати сама. Як і 40 років тому.


Ніна Матвієнко співала ще у постановці 1977 року
Художником вистави є Тадей Риндзак, який наголосив, що його надихала сценографія Лисика. Проте вистава використовує й нові технічні можливості. Зокрема, 3D-проекцію, автором якої є Дмитро Ципердюк.

Костюми спроектувала Ганна Іпатьєва (Київ). Балетмейстером став соліст театру «Київмодернбалет» та учень Раду Поклітару Артем Шошин.

Щодо композитора, то львівську виставу Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри.


Композитор Євген Станкович оцінить постановку свого твору в день прем'єри

«Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр - це нові технології й новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх», - розповів він «Дзеркалу тижня».


Автор: Павло Паламарчук
Фото: Катерина Сліпченко
Виконавці: Ніна Матвієнко
Диригенти: Володимир Сіренко
Композитори:Євген Станкович
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: zaxid.net



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
11.jpg