У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Матвієнко Ніна Митрофанівна
Сіренко Володимир
Станкович Євген Федорович
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Прем'єра твору Євгена Станковича «Коли цвіте папороть»
15 грудня 2017, п'ятниця

15, 16 і 17 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть».

Рівно 40 років тому цей твір по суті був забороненим і з того часу жодного разу не мав повного сценічного втілення.

«Наш театр узяв на себе сміливість яскраво й феєрично зреалізувати неймовірно красиве мистецьке полотно, зіткане з фольклорних мотивів, поданих сучасною музичною мовою. У цій новаторській виставі нема традиційного сюжету, звичних для опер арій, дуетів», – вважає режисер-постановник та художній керівник Львівської опери Василь Вовкун.


«Коли цвіте папороть» стала зразком «нової фольклорної хвилі»

На глядачів чекатиме барвисте та масштабне видовище, унікальні декорації та костюми, поєднання фольклорних мотивів та сучасних сценічних можливостей.

За 40 років напівзабуття твір не втратив свіжості звучання та актуальності.

Так що на львівській сцені не з’явиться не просто чергова нова вистава. Театр взявся за твір з непростою стилістикою та драматичною історією.

1977 рік

У 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітепа» написати цей твір для академічного хору ім. Григорія Верьовки. За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити та почути взірець найбагатшого українського фольклору й образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором та постановником».

Фольк-опера «Коли цвіте папороть» стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі». Йдеться про поєднання народних мелодій з модерними принципами композиторської техніки.

Балетмейстером став учень Раду Поклітару Артем Шошин

У 1977 році на основі лібрето Олександра Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Станковичем було завершено. Розпочалися репетиції. Першими постановниками вистави «Коли цвіте папороть» були диригент Федір Глущенко, знаменитий львівський сценограф Євген Лисик, режисер Збіґнєв Хшановський, балетмейстер Анатолій Шикера.

Прем’єра мала відбутись у 1979 році в палаці «Україна». Проте так і не відбулась.

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи пропонували 25 концертів в паризькій «Гранд Опера» та 5-річний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури Безклубенко», - згадує музикознавець Рада Станкович-Сполоська.


Художником вистави є Тадей Риндзак, костюми Ганни Іпатьєвої

Заборона опери по суті поставила хрест не лише на одній постановці, вона обрубала розвиток цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Згодом, під час пожежі, були знищені й декорації Євгена Лисика. У часи Незалежності відбулося декілька спроб поставити оперу, проте усі вони так і не були реалізовані.

2017 рік

Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» увійшла до програми «Український прорив» Львівської опери. І нарешті її зможуть побачити глядачі.
У грандіозній постановці задіяні солісти, хор, оркестр та балет. До львівської трупи долучились київський диригент та композитор Володимир Сіренко.
Також у виставі співатиме Ніна Матвієнко, яка мала співати й у постановці 1977 року. Василь Вовкун розповів, що хотів запросити доньку співачки, Тоню. Проте Ніна Митрофанівна вирішила співати сама. Як і 40 років тому.


Ніна Матвієнко співала ще у постановці 1977 року
Художником вистави є Тадей Риндзак, який наголосив, що його надихала сценографія Лисика. Проте вистава використовує й нові технічні можливості. Зокрема, 3D-проекцію, автором якої є Дмитро Ципердюк.

Костюми спроектувала Ганна Іпатьєва (Київ). Балетмейстером став соліст театру «Київмодернбалет» та учень Раду Поклітару Артем Шошин.

Щодо композитора, то львівську виставу Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри.


Композитор Євген Станкович оцінить постановку свого твору в день прем'єри

«Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр - це нові технології й новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх», - розповів він «Дзеркалу тижня».


Автор: Павло Паламарчук
Фото: Катерина Сліпченко
Виконавці: Ніна Матвієнко
Диригенти: Володимир Сіренко
Композитори:Євген Станкович
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: zaxid.net



Додати: Share on Facebook

Інші:

"Балетні діти" згадують
У Шипинцях відзначили 100-ліття від дня народження Іллі Міського
Володимир Сіренко - амбасадор української музики в світі
Дві філармонії: як головний музичний заклад Черкас перебудовували
Репетиції в онлайн
Напрацьоване для вічності
Пам'яті Мирослава Скорика
Стаття про нелюбов до української культури
Мирослав Скорик: навіки з нами. Його «Мелодія» полинула за небокрай
Пандемія і... мистецтво
Три "Ш": за що світ може дякувати Францеві Шуберту
Браво, піаністи!
Український Моцарт
Дівчина, яка підкорила гобой
Christian Fictoor: Eurosonic Noordeslag 2020, музичний менеджмент – і ліки, що врятують світ
146 лет назад огонь уничтожил Одесский Городской театр
Единственный в Европе оперный фестиваль под открытым небом оказался под угрозой закрытия
Корона "Дня" - Ользі Пасiчник, оперній співачці (Україна - Польща)
Корона "Дня" Оксані Линів, диригентці
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Камерний оркестр "Віртуози Львова" відзначає 25-річчя міжнародними проектами
Орган у Дніпрі шукає притулку
В Киеве негде разместить Дом органной и камерной музыки
Без відпускних та зарплатні: чому не виплачували гроші учителям Коропської школи мистецтв
106 лет отмечает Одесская консерватория
За підтримки Суспільного мовника відбувся фестиваль Bouquet Kyiv Stage
Де грають у класики, грали класику
Всі - молодці!
Держава ігнорує театр і академічну музику
Конституційний суд взявся за культуру
Найгарніші концертні зали світу
Столичні театри в пошуках нових авторів і форм — напередодні нового театрального сезону
У Харківському театрі для дітей та юнацтва відбувся вечір пам'яті Ірини Губаренко
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
11.jpg