У Великому залі НМАУ відбувся авторський концерт Богдани Фільц | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Великому залі НМАУ відбувся авторський концерт Богдани Фільц
Ходакова Тамара Анатоліївна
Рапіта Оксана
У Великому залі НМАУ відбувся авторський концерт Богдани Фільц
Урок патріотизму
6 лютого 2013, середа
Поширити у Facebook

Нині твори Богдани Михайлівни звучать у багатьох країнах світу, адже їхня слава давно перетнула кордони України й прокотилася містами Великобританії, Франції, Італії, Австрії, Німеччини, Польщі, Чехії, Сербії, Данії, Нідерландів, Фінляндії, Білорусі, Росії, Латвії, Литви, США, Канади тощо.

Хорові, інструментальні, вокальні твори, обробки народних пісень, духовні опуси Богдани Фільц, що загалом перевищують число 400! — ніколи не потребували якоїсь штучної «розкрутки» або додаткового піару.

Хорові композиції Богдани Фільц лунають у виконанні провідних колективів Києва — Національної чоловічої капели ім. Л. Ревуцького, камерних хорів «Київ», «Хрещатик», «Відродження», «Пектораль», «Благовість», Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України, дівочих хорів «Вогник», «Зоринка», хору хлопчиків «Дударик» та інших.

Вокальні твори Б. Фільц стали репертуарними в концертних програмах відомих співаків — Д. Петриненко, Л.Юрченко, Л. Кондрашевської, Л. Войнаровської. А.Мокренка, В. Буймістра, Т. Ходакової та інших. Так само й фортепіанну творчість композиторки (до речі, вона сама є прекрасною піаністкою) не оминають своєю увагою знані українські солісти-піаністи та іноземні виконавці.

Музика для дітей Богдани Фільц — це окремий, різнобарвний, веселковий, дзвінкоголосий образний світ. Увійти до нього, відтворити його зрозумілими й близькими дитячій натурі музичними засобами дано далеко не кожному композитору. Та напрочуд тонке власне проникнення до світу дитячих мрій авторка засвідчує вже впродовж півстоліття. Її фортепіанні мініатюри для дітей із барвистими назвами «Яворівські іграшки», «Шість візерунків» — це наче віддзеркалення нездійсненних мрій самої мисткині у спогадах про власне, зруйноване тоталітарним режимом, безбатченкове дитинство, своє раннє сирітство.

Композиторка ніколи не зраджувала у своїй музиці національно-ментальним цінностям, що завжди були незмінними дороговказами на шляху її мистецького самовдосконалення. Унікальний пласт українського закарпатського, лемківського фольклору став для композиторки невичерпною скарбницею натхнення.

Стало майже традицією відкривати урочисті мистецькі акції чудовим хоровим твором Б. Фільц «Любимо землю свою» (вірші Сингаївського), що за свою довгу концертну «біографію» вже набув рис справжнього гімну рідній землі й з особливим ентузіазмом виконується дитячими хорами. На цей раз його напрочуд світло й піднесено заспівав народний художній колектив — дівочий хор Київського палацу дітей та юнацтва «Вогник».

Музика для дітей Богдани Фільц — це окремий, різнобарвний, веселковий, дзвінкоголосий образний світ. Увійти до нього, відтворити його зрозумілими й близькими дитячій натурі музичними засобами дано далеко не кожному композитору. Та напрочуд тонке власне проникнення до світу дитячих мрій авторка засвідчує вже впродовж півстоліття.

Органічно в концертну програму вплелися й солоспіви на тексти Тараса Шевченка у виконанні Т. Ходакової. Саме у цих солоспівах на вірші Кобзаря відчувається майже ритуальне злиття вербальної та музичної інтонацій, фокусуючи увагу слухачів на сакральних глибинах поетичної образності Шевченка.

Втім, без сумніву, енергетичною домінантою першого відділу програми стало виконання прекрасною піаністкою Оксаною Рапітою разом із Державним академічним естрадно-симфонічним оркестром під орудою Миколи Лисенка Концерту для фортепіано з оркестром (друга редакція, 2009 р.). Сьогодні важко собі уявити, що цей зрілий, масштабний твір у першій редакції був дипломною роботою випускниці Львівської консерваторії. І, можливо, зайве говорити, що в цьому концерті враз унаочнилися символічні слова А. Кос-Анатольського, звернені ще в 1960-ті до тоді ще юної композиторки: «Ви будете творчою внучкою Великого Діда (тобто Миколи Лисенка. — Н. С.) і дочкою не гіршого Батька».

Композитор мав на увазі двох титанів української музичної культури, в яких довелося вчитися Богдані Фільц, — Станіслава Людкевича, її педагога у Львівській консерваторії, й Левка Ревуцького, наставника в аспірантурі ІМФЕ ім. М. Рильського АН у Києві. Насправді, золотий перетин символічних музично-генетичних кодів у цей вечір помітно употужнився ще й участю в концерті правнука Миколи Віталійовича Лисенка — диригента Миколи Лисенка-молодшого!

Програма концерту презентувала великий творчий потенціал Богдани Фільц. У першому відділі звучали монументальні полотна: дві кантати — «Пори року» (на вірші П. Тичини) і «Любіть Україну» (на текст знаменитого вірша В. Сосюри) у виконанні ансамблю «Благовість» (диригент С. Адаменко). Зрештою, саме остання кантата символічно перекинула образно-змістовну арку до початку концерту: «Любимо землю свою» і «Любіть Україну» — творче кредо композиторки, її мистецький заклик до своїх однодумців, її творча настанова всім прийдешнім поколінням. Свіжо, оригінально, по-дитячому безпосередньо прозвучала у другому відділі концерту опера «Лісова пісня» для дітей молодшого шкільного віку (лібрето й вірші Т. Савчинської-Латик) у виконанні молодшої групи Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України.

Нагадаємо, Правління Національної спілки композиторів України висунуло маестро Богдану Фільц за Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру, кантати «Любіть Україну», «Юнакові» на вірші В.Сосюри та «Пори року» на вірші П. Тичини на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.


Автор: Наталія Семененко
Виконавці: Тамара Ходакова, Оксана Рапіта
Концертний зал: Великий зал Національної музичної академії
Джерело: Газета "День"



Інші:

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_573.jpg