Музикознавче слово | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музикознавче слово
Черкашина-Губаренко Марина
Музикознавче слово
Про  специфіку музичних смислів та ролі музики в світосприйнятті сучасної людини
31 липня 2023, понеділок
Поширити у Facebook

Приблизно так можна означити мету і завдання створеної шість років тому громадської організації «Музикознавці України у світовій культурі».

Ініціаторами її заснування стала група одеських науковців на чолі з проректором Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової професоркою Олександрою Самойленко.

Завдяки реалізації цієї ініціативи вдалося об’єднати потужний загін спеціалістів, викладачів музичних навчальних закладів з різних регіонів і міст України.

Протягом всіх цих років підсумком різних форм діяльності учасників об’єднання (лекцій, конференцій, майстер-класів, наукових досліджень, участі в різноманітних програмах і проєктах) стає завершальний семінар, який завершує навчальний рік і запрошує до участі як відомих діячів музикознавчої галузі, так і молодь: викладачів українських мистецьких Вишів і коледжів, а також вчителів музичних шкіл.

Участь передбачається як активна, так і пасивна. Слухачі, які прослухали весь насичений триденний цикл виступів різних форматів, одержують сертифікат учасників - свідчення підвищення професійної кваліфікації.

На цьогорічному Шостому семінарі продовжувалося започатковане з самого початку діяльності МУУСКу обговорення широкої проблематики місця музикології, як наукової галузі й навчальної дисципліни у системі сучасного гуманітарного знання. Сучасна доба в культурі одержала визначення яке метамодерн.


Останній виник на перетині та у полеміці з двома своїми попередниками: модернізмом та постмодерном. Загальні риси цієї доби одержали свій відбиток і в музичних явищах, про які йшлося в низці доповідей першого дня семінару.

Конкретизація нових ознак сучасних музичних процесів і музичних практик, а також проблематика їх наукового осмислення стала ключовою темою другого дня. Доповідачі торкалися в різних аспектах і на різному матеріалі питань мовного і смислового тезауруса музичного мистецтва. Адже головним завданням музикознавства як раз і є осягнення смислу музики як особливої мови зі своїми законами й принципами будови.


Нею користується, за її допомогою спілкується homo musicus, людина музична. Але як і для кожної з мов, які існують у світі, вербальних і невербальних, треба мати слухацький досвід для її належного сприйняття і розуміння

Музикознавець не лише вивчає зовнішню структуру і будову цієї мови, правила, за якими вона функціонує. Знання того, як вона влаштована, це лише крок до того, щоб зрозуміти, про що вона розповідає? А це розуміння треба розтлумачити й передати загально прийнятою, всім зрозумілою мовою вербальною. Ось цьому завданню і служить особливе музикознавче слово.

Як і кожна наукова мова, музикознавство має свій термінологічний апарат і свою систему понять. Однак має справу з особливими художніми текстами, і тому повинно виробляти свою поетику і поетичні прийоми. Це нагадує працю перекладачів з іноземних мов поетичних творів. Тут замало лише точно відтворити буквальний смисл, бо ж в поезії смисл ніколи не буває буквальним.


Не менше значення має форма поетичного висловлення, ритм, рими, розташування слів, строфіка.

Перекладач повинен знайти еквіваленти цьому у своїй рідній мові. А це неможливо, якщо він і сам не буде мати поетичного таланту. Так само і музикознавець, якщо він не є музикантом, то ніколи не зрозуміє і не розшифрує смисл складних музичних творів, в який йдеться про Людину і про вічні питання буття.

Цікавою виявилася тематика третього дня семінару. В центрі опинилося питання глибинної екології музики та музикознавчого пізнання, про пов’язані з цим нові системи холістичного мислення.

Війна викликає руйнації не лише в нашому житті, а й в тій, дотичній до людського буття, космічній гармонії, на захисті якої завжди перебувала музика.

Попри різну тематику доповідей цього дня в кінцевому результаті так чи інакше йшлося про захист культури та культурних цінностей як спільного надбання людства. На цей захист стає і музика, яку створюють сьогодні українські композитори.

Програма кожного дня будувалася таким чином, що спо.чатку слово надавалося більш досвідченим ораторам, які могли оприлюднити свої ідеї у відносно розгорнутих лекціях.

В другій половині дня звучали стислі доповіді, в яких могли заявити про себе більш молоді учасники, серед них і дебютанти такого солідного наукового зібрання. Про успіх семінару свідчила активність його слухачів.

Загальне число учасників цього заходу перевищило 300 осіб, що є чималим для серйозного наукового форуму.



























Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Навчальний заклад: Одеська державна музична академія імені А. В. Неждановоі
Джерело: odma.edu.ua



Інші:

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
999.jpeg