| Огляд |
|
|
|
|
«Будапешт. Гуляш історій»
У безпечному просторі Loft Stage Харківської національної опери відбулася подія, яку важко назвати просто концертом…
Сьогодні
Поширити у Facebook
Це була прем’єра музичного перформансу «Будапешт. Гуляш історій» — вечора, що народжувався на очах у глядачів і наче дихав разом із ними.
Ця програма є продовженням серії творчих зустрічей, де немає чітких рамок і заздалегідь визначених інтонацій. Тут усе виникає «тут і тепер» — у переплетенні слів, музики, настрою. Ідейними творцями цієї живої форми стали Макс Розенфельд, режисер Армен Калоян та диригент Юрій Яковенко — кожен із них додав до проєкту свою стихію: інтелект, образність і музичну глибину.
Цього разу глядачі вирушили у подорож до Будапешта — міста, яке саме по собі звучить як музика. Міста, народженого на межі води й вогню, пагорбів і рівнин, історії й легенди. У розповіді Макса Розенфельда Буда постала суворою і величною, Пешт — витонченим і живим, а між ними, мов жива артерія, повноводний Дунай, який віддзеркалює пам’ять і час.
Це було цілковите занурення в атмосферу міста. У повітрі ніби відчувався аромат паприки, звучав ритм чардашу, а в уяві виникали мости, що з’єднують не лише береги, а й епохи. Місто, де прогулювався Ференц Ліст, де музика народжувалася з пристрасті, де кожна вулиця мала свій голос, втілений у мелодіях.
Симфонічний оркестр під орудою Юрія Яковенка розгорнув перед слухачами багатобарвну звукову панораму. Увертюра до «Король Штефан» Людвіга ван Бетховена звучала урочисто і велично, ніби відкриваючи браму в історію. Угорський танець №5 Йоганнеса Брамса запалив у залі живу енергію, а «Перерване інтермецо» Бели Бартока привнесло в атмосферу вечора тонку, майже нервову сучасність.
Особливе місце у програмі посіла музика Імре Кальмана. Увертюра до «Сільви» зазвучала як передчуття свята, а арія Містера Ікс з «Принцеси цирку» у виконанні заслуженого артиста України Володимира Козлова стала справжнім емоційним вибухом — яскравим і пристрасним.
Ліричну лінію продовжив дует Ганни Главарі та графа Данила з «Веселої вдови» Франца Легара у виконанні заслуженої артистки України Юлії Піскун та Олексія Конорова — витончений, ніжний, сповнений легкої іронії.
А фінал — терцет з «Летючої миші» Йоганна Штрауса-сина — став яскравим акордом, у якому злилися святковість, гумор і блиск опереткової традиції.
Але головне в цьому вечорі було навіть не у самих творах. Воно було у відчутті. У тому, як слова і музика перепліталися, як історії оживали, як присутні у залі ставали не просто слухачами, а учасниками цієї подорожі.
«Будапешт. Гуляш історій» — це не про географію. Це про стан. Про можливість за один вечір опинитися в іншому місті, в іншому часі, в іншій культурі — і водночас краще відчути себе.
І вже зовсім скоро на вас очікує ще одна подорож. Наступна зустріч із Максом Розенфельдом приведе глядачів до Відня — міста музики, вальсів і вишуканості. Вона відбудеться 25 квітня. І це ще одна нагода вирушити туди, де музика стає історією, а історія — живим відчуттям.
Концертна організація: Харків Опера
Концертний зал: Loft Stage «Харків Опера»
|