Як будували Львівську Оперу: історія та фоторепортаж | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як будували Львівську Оперу: історія та фоторепортаж
Як будували Львівську Оперу: історія та фоторепортаж
2 травня 2015, субота
Поширити у Facebook

Львів’яни вже давно звикли до надзвичайної краси міського театру опери та балету – дивовижного храму не тільки театрального, але й архітектурного мистецтва.

Щодня тисячі львів’ян проходять повз цю унікальну споруду наздогоняючи свої буденні справи, та не помічаючи цієї дивовижної краси.

Бурхливий соціально-економічний розвиток Галичини та Львова кінця XIX сторіччя передував появі цієї архітектурної перлини міста. Саме у той період стала відчутною потреба побудови у Королівському столичному місті великого міського театру.

У 1895 році стартував конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма “Г.Гельмер та Ф.Фельнер”, що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині…

Серед відомих конкурсантів участь у проекті взяв також автор Краківского театру архітектор Я. Завейський.

Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського (1845-1903).

Переможець приємно здивував жюрі вибором місця для споруди – центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував – уперше в Европі – суцільну бетонну основу.

Повномаштабний процес перекриття Полтви у центральному Львові розпочався у 1885 році засклепінням ріки вздовж сучасного проспекту Шевченка. Роботи продовжилися у 1887 році вздовж сучасного проспекту Свободи. Усіма роботами керував інженер Вацлав Ібіанський. До 1895 року перекрито 837 м. Полтви та понад 500 м. потоку Пасіки…

Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста… Замість брудного потоку з’явилися алеї та сквери… Стави, що існували на притоках Полтви, при їх перекритті осушувалися, а на їх місці з’являлися нові площі та сквери. Саме це перевтілення центру міста надихнуло Горголевського на сміливе рішення.

Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера Івана Левинського…

При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма “Сіменс-Гальске”, механізацією сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок…

Грандіозне будівництво тривало майже три роки… Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і колиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв… Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.

Фоторепортаж з будівництва Львівської Опери
 
 
 
Засклепіння ділянки Полтви на сучасному пр-ті Свободи, безпосередньо у зоні зведення Львівської Опери. Фото кінця XIX сторіччя

Засклепіння ділянки Полтви на сучасному пр-ті Свободи, безпосередньо у зоні зведення Львівської Опери. Фото кінця XIX сторіччя

Роботи з укладання фундаменту Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.

Роботи з укладання фундаменту Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.
 
 
 
Розріз бічного фасаду Львівської Опери на кресленнях 1896 року
 
 
Розріз головного та бічного фасаду Львівської Опери на кресленнях 1896 року
 
 
 
Роботи з укладання фундаменту майбутньої Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.

Роботи з укладання фундаменту майбутньої Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.
Креслення Львівської Опери у розрізі, 1896 рік
Креслення Львівської Опери у розрізі, 1896 рік


Будівництво на стадії зведення стін. Фото 1898 року


Внутрішнє розпланування будівлі Опери на кресленнях 1896 року


Будівництво на стадії зведення стін. Фото 1898 року

 Внутрішнє розпланування будівлі Опери на кресленнях 1896 року
 
 
Головний фасад Львівської Опери у риштуваннях. Фото 1898-1899 рр.

Головний фасад Львівської Опери у риштуваннях. Фото 1898-1899 рр.

Роботи із перекриття головного куполу Опери. Фото 1899 року

Роботи із перекриття головного куполу Опери. Фото 1899 року
Перекриття головного куполу Львівської Опери. Фото 1900 року
Перекриття головного куполу Львівської Опери. Фото 1900 року

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото 1900 року

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото 1900 року

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото-2 1900 року

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото-2 1900 року


Автор: Стефанія Олійник
Фото: photo-lviv.in.ua
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: lviv.vgorode.ua



Інші:

ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
100910_040.jpg