| Стаття |
|
|
|
|
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
17 липня, середа
Етномузиколог, композитор, літературознавець, Філарет Михайлович Колесса народився у с.Татарське (нині Піщани Стрийського району на Львівщині), у родині священика.
На формування світогляду та музичні й фольклорні вподобання майбутнього музикознавця великий вплив мала його родина, зокрема - старший брат Іван, автор збірки "Галицько-руські пісні з мелодіями". За його напучуванням Ф.Колесса взявся збирати пісенну народну творчість, зайнявся обробкою народних пісень для хору та вокальних ансамблів.
Ф.Колесса закінчив Стрийську гімназію - під час навчання ще й керував гімназійним хором. Затим навчався у Віденській духовній семінарії та на філософському факультеті Львіського університету.
У Відні брав участь у діяльності Слов'янського співочого товариства при церкві святої Варвари, збирав казки, пісні, народні вірування.
1895 р. з'явилася перша збірка народних пісень у обробці композитора - "Вулиця". Перша публікація Ф.Колеси-етнографа вийшла друком у 1898р.- мала вона назву "Людові вірування на Підгір'ю в селі Ходовичах Стрийського повіту", а передмову до неї написав Іван Франко.
У 1902-04р.р. Ф.Колесса підготував понад 50 записів музичних та пісенних творів Гуцульщини - для книги ктнографа Володимира Шухевича "Гуцульщина". Затим - монографію "Ритміка українських народних пісень" (була видана 1907 р. в Києві за підтримки Івана Франка).
У складі етнографічної комісії Наукового товариства ім.Т.Шевченка тісно співпрацював з І.Франком, С.Людкевичем, В. Гнатюком, О. Роздольським. Філарет Колесса відомий як неперевершений фахівець з транскрипції фольклорних матеріалів. Так, у 1909 р., разом з О.Роздольським та В.Гнатюком, видав "Гаївки" // "Матеріали до української етнології", до яких подав 180 мелодій та статтю про них. 1908 р.на пропозицію Лесі Українки та Климента Квітки перебував у експедиції на Полтавщині, записував у кобзарів та лірників думи на фонограф. Зібрані матеріали, а також записи, зроблені на Полтавщині О. Сластіоном та на Харківщині - Лесею Українкою (зокрема - в кобзаря Г. Гончаренка) вийшли у 1910-13 р.р. у двотомній праці "Мелодії українських народних дум".
На матеріалах, зібраних Ф.Колессою в Закарпатті, 1923 р. видано збірку "Народні пісні з Південного Підкарпаття"; після експедиції на Лемківщину - 1929р. опубліковано велику працю "Народні пісні з Галицької Лемківщини".
1932 р. в експедиції на Полісся Філарет Колесса записав 220 пісень та 26 інструментальних мелодій. На замовлення Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці при Лізі націй Ф.Колесса підготував бібліографію українського музичного фольклору, яка вийшла друком у Парижі 1934 р.
Філарет Колесса зробив великий внесок в українське літературознавство - згадаймо хоча б його розвідки "Студії над поетичною творчістю Т.
Шевченка"; "Народнопісенна ритміка в поезіях Івана Франка"; "Леся Українка і український музичний фольклор". Від 1939 р.Філарет Колесса - професор, завідувач кафедрою фольклору та етнографії Львівського унверситету.
Від 1940 р. - директор Львівського етнографічного музею.
Чимало праць Ф.Колесси присвячено творчості Миколи Лисенка: "Кілька слів про збирання та гармонізування народних пісень з доданням листів Миколи Лисенка"; "Як розумів Микола Лисенко проблему гармонізації українських народних пісень"; "Народний напрям у творчості М. Лисенка"; "Спогади ро Миколу Лисенка".
Філарет Колесса - композитор найповніше та найяскравіше виявив себе у хоровому жанрі. Західноукраїнські хорові колективи неодмінно мали у своєму репертуарі оригінальні хори композитора на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О.Маковея, О. Олеся та інших поетів, а також обробки українських народних пісень. Особливо популярною стала пісня на слова Тараса Шевченка "Якби мені черевики", що увійшла до численних музичних збірок, виконувалася і виконується під час багатьох концертів. Ще одна дуже відома пісня - "Марш українських стрільців" (на слова О. Маковея).
Досі лунають хори Ф.Колесси на слова Т.Шевченка "Ой умер старий батько", "Утоптала стежечку","Було колись на Вкраїні"; в'язанки пісень - уже згадувана "Вулиця"; "Обжинки", "Гагілки"; українські народні пісні для дітей у обробці композитора.
Свій талант і любов до української музики, народної пісні, загалом до українського мистецтва Ф.М.Колесса передав нащадкам, ставши засновником великої митецької династії. Син Микола Колесса - відомий український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи. Донька Дарія Колесса-Залеська - піаністка і педагог. Онука Ксенія - піаністка; її сестра Харитина - віолончелістка. Правнук Ярема - диригент і педагог. Правнучка Галина - альтистка, музичний критик. Правнуки Адріан та Орест Ґелитовичі - відомі художники.
1997 р. Національна академія наук України заснувала премію імені Філарета Колесси.
Одна з вулиць Львова названа на честь відомого композитора.
Автор: Олена Бондаренко
Джерело: Рідна країна
Додати: 
|