Конкурс — сходинка до вершини... Але П’ятий міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької в цьому році не відбудеться... | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Конкурс — сходинка до вершини... Але П’ятий міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької в цьому році не відбудеться...
Конкурс — сходинка до вершини... Але П’ятий міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької в цьому році не відбудеться...
Співочий голос зріє у змаганні
23 серпня 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook

Із такого випробування починали свій зірковий шлях у найскладнішій галузі співу — оперному мистецтві — нинішні прима–співаки Андрій Шкурган, Тарас Штонда, Сергій Магера, Стефан П’ятничко, Ольга Нагорна...

Конкурс — сходинка до вершини

Час від часу виникає дискусія: чи потрібні артистові–співаку залишені із «совкової епохи» звання — «заслужений», «народний»? Але ні в кого не викликає сумніву вагомість слів «лауреат міжнародних конкурсів». Ще б пак: адже ні для кого не секрет, що так звані «почесні звання» є часто–густо нагородою «з барського плеча» за аж ніяк не мистецькі чесноти, у кращому разі — просто ознакою «сумлінної вислуги років», і лише зрідка збігаються зі славою імені дійсного улюбленця публіки.

Інша справа — конкурси, тим більше — міжнародні. Звичайно, й там трапляється, що нагороди знаходять «своїх», одначе високоавторитетне журі, публічні відбіркові тури, висока марка самого конкурсу стають на перепоні несправедливості оцінок і сприяють виявленню непересічних талантів.

...Цього літа у Королівському театрі в Мадриді з величезним успіхом відбувся концерт, присвячений ювілею видатної іспанської оперної співачки Терези Берганса. У ньому взяла участь Софія Соловій, володарка чудового сопрано, яке чули слухачі оперних театрів Рима, Венеції, Ніцци, Бергамо, Афін, меломани Швейцарії, Японії, Південної Кореї, Об’єднаних Арабських Еміратів.

Після концерту за лаштунки зайшла королева Іспанії, щиро привітала виконавців. «У вас прекрасний голос! — сказала, зокрема, Софії. — Звідки ви? З Польщі?» — «Ні, з України», — почула у відповідь. А незадовго до того Софія Соловій співала у Львові (в концерті «Гала Верді») і поділилася думками про нелегкий шлях до престижних оперних сцен світу. Так от, найпам’ятнішими сходинками на цьому шляху були саме співочі змагання. Не на всіх вона доходила до вершин, але результат красномовний: стала лауреатом 14 міжнародних вокальних конкурсів. Ось що розповіла в нашій з нею розмові про «конкурсні емоції»:

— Дізнавалася про різні конкурси і намагалася «охопити» всі. На початку так сталося, що я за три місяці перейшла сім конкурсів. Це величезне навантаження. Тепер iз жахом пригадую, скільки їздила, як мінялися гуртожитки, готелі... Якось навіть заплуталася, де я. Конкурс є конкурс. Уже на першому турі треба зробити все, на що здатна. Після того підходиш до списку і дивишся, чи ти є серед тих, хто пройшов, чи тебе нема. Щоразу серце вискакувало... Було різне: тоді отримала дві перші премії, дві другі, одну премію публіки, одну четверту, а одного разу мене викинули після першого туру. Це був не перший мій конкурс, а третій, і все одно — страшенний стрес.

Який би ти досвід не мав, ти думаєш: я нічого не вмію, не можу співати, мушу лишити цю справу, починаєш сумніватися, чи правильно вибрав професію... А після першої премії — надзвичайні емоції, незрівнянне задоволення. Особливо приємно, коли цього не сподіваєшся. На конкурсі в Римі пройшла у фінал, ми заспівали все, що потрібно, нас викликали на оголошення результатів; і ось звучать прізвища: четверта премія, третя, друга... Мене серед них нема. І майнула думка: знову «пролетіла»... Раптом чую: перша премія — мені! Кудись кинула телефон, не помітила, де він полетів... Урочисто вручили срібний кубок (це єдиний, напевно, мистецький конкурс, де є ще й така нагорода переможцеві, ніби видатному спортсмену). Отже, конкурси — величезна школа, нелегкий, але дуже корисний гарт для співака.

Із конкурсу починала й Соломія

1893 року Соломія Крушельницька закінчила Львівську консерваторію. У консерваторському дипломі було написано: «Цей диплом отримує панна Соломія Крушельницька як свідоцтво мистецької освіти, здобутої взірцевою старанністю і надзвичайними успіхами, особливо на публічному конкурсі 24 червня 1893 р., за які була відзначена срібною медаллю».

Оперний дебют Соломії Крушельницької відбувся 15 квітня 1893 року, коли вона зіграла роль Леонори у виставі «Фаворитка» Г. Доніцетті на сцені Львівського міського театру Скарбка. З великим успіхом пройшли також її виступи у ролі Сантуцци в «Сільській честі» П. Масканьї.Потім була Італія, захоплення вимогливої і безкомпромісної іта­лійської публіки, і Львівський театр у квітні 1894 року запросив Крушельницьку на гастрольні виступи. У Львові вона співала у «Фаусті», «Аїді», «Трубадурі», «Балі–маскараді», «Гальці», «Страшному дворі», «Африканці», «Дочці кардинала», «Гугенотах».

Восени продовжила навчання у Ф. Креспі в Італії та у січні 1895–го повернулася до Львова, де виступила в партії Манон в опері «Манон Леско» Дж. Пуччіні. 10 березня 1897 року взяла участь у львівському концерті з нагоди 36–х роковин смерті Т. Г. Шевченка, виконувала українські народні пісні в обробці М. В. Лисенка. Навесні 1898–го виступала з концертами у Львові та інших містах Галичини. Пізніше співачка купила у Львові кам’яний будинок по вулиці Крашевського (нині — вулиця Соломії Крушельницької).

В Італії Соломія прожила близько сорока років, тріумфально виступаючи цілим світом. Після смерті чоловіка вирішила повернутись на Батьківщину. У серпні 1939 року, незадовго до початку Другої світової війни, всупереч порадам друзів переїхала до Львова, у власний буднок. Потрапила у місто, яке незабаром відчуло всі «принади» радянського «визволення». Нова влада націоналізувала будинок артистки, залишивши їй тільки чотирикімнатну квартиру, у якій вона мешкала з сестрою Ганною. Гнітючими видались і роки фашистської окупації Львова...

Після війни С. Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Однак її викладацька діяльність, ледь почавшись, мало не завершилася. Під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» їй інкримінували відсутність... консерваторського диплома. Пізніше диплом було знайдено у фондах міського історичного музею. Незважаючи на численні звернення, довгий час не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Нарешті, написавши заяву про передачу своєї італійської вілли й усього майна радянській державі, стала громадянкою СРСР. Віллу відразу продали, компенсувавши власниці мізерну частину її вартості. Лише у жовтні 1952 року, за місяць до кончини, славетна співачка нарешті отримала звання професора.

Останній концерт С. Крушельницької відбувся наприкінці 1949 року в залі Львівської філармонії. Вийшла на сцену з паличкою в руках. Перші ж акорди фортепіано повернули їй молодість! Голос звучав сильно, співала багато, завершила концерт виконанням українських пісень. Соломії Амвросіївні було тоді вже 77 років...

16 листопада 1952 року перестало битися це велике серце. Поховали С. А. Крушельницьку у Львові на Личаківському цвинтарі поруч із могилою друга і наставника — Івана Франка. 1978 року тут встановлено надмогильний пам’ятник «Співучий Орфей» (скульптор Теодозія Бриж, архітектор Лариса Скорик).

1993 року у Львові іменем С. Крушельницької названо вулицю, де пройшли останні роки її життя. У квартирі співачки відкрито меморіальний музей. Ім’ям Соломії Крушельницької названо Львівську спеціальну музичну школу, Львівський Національний театр опери та балету. У Дзеркальному залі Львівської опери встановлено її бронзовий бюст роботи скульптора Ярослава Скакуна. А 8 жовтня 2008 року вже в Італії, в театрі Ла Скала, з ініціативи львів’ян з’явився такий же скульптурний портрет Соломії Крушельницької.

От чиїм іменем названо Міжнародний конкурс оперних співаків, започаткований у Львові.

Автор ідеї — Ігор Лацанич, місце народження — Львів

Отож зрозуміло, чому в незалежній Україні саме у Львові народилася ідея заснувати фестиваль оперного мистецтва та Міжнародний конкурс оперних співаків і надати їм ім’я Соломії Крушельницької. Ідею було втілено стараннями колективу Львівської опери, очолюваного генеральним директором Тадеєм Едером, а особливо — тодішнього художнього керівника та головного диригента театру Ігоря Лацанича (він був натхненником перших двох конкурсів, здійснив усю підготовчу роботу до третього, але не встиг, на жаль, його провести, відійшовши у вічність напередодні нового театрального сезону).

Дух Соломії витає на регулярних фестивалях її імені, куди «злітаються» престижні оперні голоси. А талановита співоча молодь чекає на черговий Міжнародний Соломіїн фестиваль. Минулий, четвертий, відбувся 2009 року, зібрав близько ста учасників з 14 країн світу і поважне журі у складі видатних оперних співаків та педагогів з України, Європи, США, Японії. Один із членів журі, директор музею Міланського театру Ла Скала Ренато Гаравалья, зазначив в інтерв’ю «Радіо «Свобода», що українські оперні співаки мають великий потенціал, лише бракує доброї школи.

Соліст Львівської опери, лірико–драматичний тенор Роман Трохимук здобув Гран–прі конкурсу, завоювавши у фіналі перемогу у серйозній боротьбі з 11 співаками з України, Польщі, Італії та США. Серед жінок відзначилася Александра Кубас із Польщі, котра посіла першу сходинку.

«Саме від великої праці залежить майбутнє оперного співака», — зауважила член журі IV співочого конкурсу у Львові, солістка Токійського оперного театру Чіхіро Кавадзое, яка вперше приїхала в Україну. Якнайкраще підтверджує цю думку шлях до мистецьких вершин широковідомих солістів світової опери — Андрія Шкургана, Тараса Штонди, Сергія Магери, Стефана П’ятничка, Ольги Нагорної... Варто зауважити: для кожного з них однією зі сходинок на оперний олімп було (у різні роки) звання лауреата Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Соломії Крушельницької.


Автор: Григорій Храмов
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької
Джерело: Газета "Україна молода"



Інші:

Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
920.jpg