| Стаття |
|
|
|
|
Чарівна Баттерфляй: історія оперної співачки Соломії Крушельницької
14 листопада, вівторок
Поширити у Facebook
Уродженка Тернопільщини Соломія Крушельницька пройшла надзвичайний шлях: від простої сільської дівчини до прими оперної сцени. І цей шлях та успіх не вдалося повторити нікому. У Львові на Личаківському кладовищі на її могилі завжди є квіти, розповіла Суспільному старша наукова співробітниця музею Соломії Крушельницької у Львові Роксоляна Пасічник.
Про історію світової слави Соломії Крушельницької та її фатальне повернення додому дивіться в одній з серій документального кіно "Мандрівка довоєнним Тернополем".
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в сім’ї греко-католицького священника у селі Білявинці Бучацького району на Тернопільщині. Згодом сім’я переїжджає у село Біла, поблизу Тернополя.
"Батько Соломії Амвросій Васильович, був священником. Першим на Тернопільщині організував музичну школу для обдарованих дітей. Він організував товариство "Просвіта" разом з Олександром Барвінським. У 11 років вона вже вперше виступала в Тернополі перед Іваном Франком, коли він приїжджав до нас в Тернопіль.
Соломія навчається гри на фортепіано в Євгенії Барвінської. Сам вона пророкувала юній дівчинці велике майбутнє на сцені", — розповіла директорка музею Соломії Крушельницької у с. Біла Надія Зюбровська.
За словами головної зберігачки фондів музею Соломії Крушельницької у Львові Ірини Криворучки, Соломія завдячувала своєму навчанні в Італії батьку.
"Він позичає гроші під заставу власного житла. Можна лише уявити, на який великий ризик пішов батько. Якщо би не було такої фінансової підтримки, ми не можемо сказати, чи могла би Соломія Крушельницька знайти таке фінансове підкріплення і поїхати до Мілану. Для того, щоб досягнути того, що вона бажала у світі мистецтва, потрібно було дуже багато працювати. Соломія Крушельницька повинна була вибирати: або особисте життя, або творчість".
У другій половині 1890 років Соломія Крушельницька мала тріумфальні виступи, каже зберігачка фондів музею.
"Соломія здобуває славу на Краківській та Варшавській сцені. І це ще той феномен для українки того часу. Гастролі в Італії, Іспанії, Франції, Росії, Єгипті, Аргентині та Чилі. Коли приїжджала в будь-яке місце — одразу квитки були розкуплені. Одразу весь театр був зайнятий. Одразу знали, що приїхала зірка оперної сцени".
"Вона вживалася в роль. Її називали феноменальною Чіо Чіо Сан, Джокондою, графинею. Критики того часу писали про Крушельницьку, що вони не уявляють абсолютно іншої співачки чи акторки, яка б могла заспівати цю партію. "Чарівна Баттерфляй" — так представляла Соломію Крушельницьку світова преса.
Перша прем’єра композитора Джакомо Пуччіні без участі Соломії провалилася. Тоді на виконання головної ролі запрошують Соломію Крушельницьку. На сцені театру "Гранде" в Брешії відбулася прем’єра оновленої "Мадам Баттерфляй" із Крушельницькою. Це був тріумф. Артистів і самого композитора 17 разів викликали на сцену для овацій. Зворушений Пуччині надіслав Крушельницькій свій портрет із надписом: "Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй", — розповіла музикознавиця Стефанія Олійник.
"Чоловіком Крушельницької став італієць, відомий адвокат, мер міста Віареджо — Чезаре Річчоні. Вони одружуються, купують віллу в Італії і живуть разом майже три десятки років. Любов і щирість у стосунках. Пара, яка викликала захоплення у оточуючих. Соломія одна з перших жінок в Україні, яка їздить за кермом.
Пізніше вона продаватиме свої авто, аби вилікувати душевнохвору сестру Ганну, яку дуже любила. Соломія купує розкішний будинок у Львові для своїх рідних. У цьому будинку збереглися особисті речі Соломії: її клавіри, фото і записник. Вона дуже любила займатися кухнею. Послуговувалася зошитом із кулінарними рецептами — тут є пампушки, тут є горіховий торт. Вона завжди підходила творчо".
У серпні під час відпустки вона приїжджає на Галичину. Фатальним став 1939 рік, 10 серпня, каже Ірина Криворучка.
"Вона була італійською громадянкою, вона мала італійський паспорт. Вона повністю не усвідомлювала, що ще не зможе виїхати до Італії. Адже після 1939 року вона вже ніколи не була в Італії. Вона ніколи не виїжджала зі Львова. Соломія Крушельницька живе у Львові разом з душевнохворою сестрою. Німецька окупація, злидні, а згодом приниження радянською владою.
У Львові за нею слідкують спецслужби. Вони не наважилися знищити її фізично, однак роблять все, щоб зламати її волю: відібрали житло у Львові, змусили юридично відмовитися від власності на італійську віллу в обмін на радянське громадянство. Далі — рак горла. Коли Соломія страждала від нестерпного болю, стримувала стогін, щоб не спровокувати нових нападів сестри".
Головна зберігачка фондів музею Соломії Крушельницької у Львові каже, що Соломія Крушельницька завжди залишалася українкою, радянській владі не вдалося зламати її.
"Вроджені вокальні здібності, феноменальна музикальність, надзвичайно чудова пам'ять і бажання вчитися включно з розумом, включно з великою працелюбністю, включно з тим, що Соломія Крушельницька не мала страху. Вона не боялася виступати. Вона не боялася сцени. Вона не боялася світу. А навпаки вона, радше, вчилася.
Вона постійно вчилася. Вона писала так, що скільки б чоловік не жив, а завжди буде чого навчитися. Це одні з таких особливих прикмет Соломії Крушельницької".
Автор: Ірина Моргун
Джерело: suspilne.media
|