|
|
70 років тому народився хор Верьовки (відео)
Без костюмів і в кирзових чоботях, але з пропогандою серед трудящих мас
11 вересня 2013, середа
Поширити у Facebook
Створити Державний український народний хор із завданням пропаганди серед трудящих мас - ця постанова Ради народних комісарів 43-го року – чи не найдорожчий екземпляр в музеї хору Верьовки. З неї 70 років тому розпочалась історія колективу.
У щойно визволеному Харкові вони починали без костюмів і взуття. Жінки ховали кирзові чоботи за спинами чоловіків. Понад сотня хористів – без музичної освіти, однак із потужними вокальними даними, під керівництвом композитора і диригента Григорія Верьовки.
Процес формування хору з фольклорного до академічного – це шлях особистого професійного зростання. Починали з «Шахтарочки», тепер – складні опери і духовні концерти.
Володар унікального тембру «профундо», на октаву нижчого від баса, Анатолій Сафронов – півстоліття в хорі Верьовки. Він і художній керівник Анатолій Авдієвський – старожили, які добре пам’ятають кожні гастролі у 80-ти країнах світу.
Як у 69-му у Франції тамтешній міністр культури назвав хор «єдиним, не вкраденим діамантом в Україні», на Кюрасао, на Карибах місцеві жителі безапеляційно повезли всіх 95 хористів кататися островом. І як у 82-му в Канаді 6-тисячний зал плакав, почувши українські пісні.
«Вони так торкнутися хотіли, що таке вишивка, шаровари. Плакала половина залу. І ми на сцені плакали. Таке братерство – а це 82-й рік, це ж Радянська влада була», - розповідає народний артист України Анатолій Сафронов.
Хор Верьовки має у своєму доробку чимало нагород. За понад мільйон проданих платівок у Радянському Союзі – золотий диск «Мелодії».
Вираз «Талановита людина - талановита в усьому» неодноразово підтверджували в хорі Верьовки. Його учасники складали вірші й творили музику, фотографували й писали картини.
Художній керівник Анатолій Авдієвський вважає: голос без інтелекту не розкриє талант сповна.
«Бути майстром, талановитим майстром, піднятись на рівень високопрофесійного мистецтва - це треба, як правило, голос і інтелект. Без інтелекту, я вважаю, не можна робити мистецтво», - каже він.
Чисте хорове звучання дає внутрішня наповненість і розуміння. Анатолій Тимофійович може чимало часу розповідати про цвітіння папороті та забивання цвяхів, аби 30-секундний фрагмент звучав ідеально.
Хоча слова «ідеально» тут уникають. Вважають, є ще вершини, до яких треба прагнути
Автор: Ірина Шлепніна
Колективи: Національний заслужений академічний український народний хор імені Г.Г. Верьовки
Діячі мистецтв: Анатолій Авдієвський
Джерело: fakty.ictv.ua/
|