Уроки доброти | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Уроки доброти
Уроки доброти
Композитор Юрій Шевченко - про те, як народжується музика і "новий оперний жанр"
7 грудня 2018, п'ятниця




12 грудня герої нової опери "Король Дроздобород" знову вийдуть на велику сцену Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва. Музику за мотивами казки братів Грімм і п'єси Богдана Стельмаха написав відомий сучасний композитор Юрій Шевченко, який виступив і як автор лібрето. Цю виставу з великим задоволенням дивляться не тільки діти, а й дорослі, разом підспівують і захоплено хлопають акторам і музикантам. Нова вистава Юрія Валентиновича, як написала у соцмережах одна з перших глядачок, - "яскрава, феєрично театральна, з аріями-хітами, впізнаваними лейтмотивами, вигадливими, характерними ансамблями, хорами і дуетами, речитативами і навіть оперним... репом. Все це чарівно, мелодійно, зрозуміло, невимушено і витончено. Це новий жанр - "опера-шик"! А ще Шевченко - талановитий маестро. Нещодавно він став лауреатом престижної мистецької премії "Київ" ім. Артемія Веделя за балет "Кобзар" (для симфонічного оркестру та хору), сюїту для скрипки соло та струнного оркестру "Батярські пісні" й за музику до вистави Національного театру ім. І. Франка, поставлену за повістю "Перехресні стежки"...

Оперу "Король Дроздобород" можна назвати уроком доброти і позитиву. На прем'єрі головні партії виконали: Олександр Харламов (Король), Дар'я Миколенко (Королівна), Михайло Гуменний-Петрівський (Дроздобород), Анастасія Поліщук (Фаворитка), Олександр Вознюк (Міністр), Павло Денисенко, Сергій Макієнко, Олександр Монастирський (стражники, друзі Дроздоборода). Фантастично звучав хор і оркестр під орудою Сергія Голубничого. Про те, як народився цей твір, "Дню" розказав композитор Юрій Шевченко.

"У "КОРОЛЯ ДРОЗДОБОРОДА" Є СВОЯ ПЕРЕДІСТОРІЯ"

- Сюжет казки простий: примхлива і норовлива Королівна відмовляла всім тим, хто просив її руки, та ще й придумувала їм образливі прізвиська.

Коли вона познущалася з чергового нареченого, іноземного короля, назвавши його Дроздобородом через його чудернацьку бороду, її батько розгнівався і пообіцяв видати її за першого, хто постукає у ворота замку. Ним опинився бідний бродячий музика, за якого й видали заміж Королівну, незважаючи на її сльози...

У цього твору є своя передісторія, - нагадав Ю. Шевченко. - 2009 року на сцені Київського молодоготеатру відбулася прем'єра вистави "Примхливе кохання Дроздоборода" за п'єсою Богдана Стельмаха, і для тієї постановки (режисер Юлія Маслак) я написав музику (ця вистава отримала дві премії "Київської пекторалі" - як краща дитяча вистава, а Юрій Валентинович - приз "За кращу оригінальну музику до вистави". - Т.П.). Знаєте, після того успіху я подумав, що було б добре, аби зробити на цей сюжет повноцінну музичну виставу. Та все щось заважало...

До речі, згодом виставу ставили у Черкасах, інших містах. А нещодавно режисер Кіровоградського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького Євген Курман зацікавився цим матеріалом і вирішив зробити постановку на їхній сцені.

Два роки тому я прийшов у Київський муніципальний театр опери і балету для дітей та юнацтва з пропозицією: маю початкову ідею, попрацюю і напишу оперу. Моя ідея керівництво театру сподобалась, але була проблема - відсутність лібрето, і цю частину роботи я теж взяв на себе. Майже два роки народжувалась опера "Король Дроздобород".

- Ви брали участь у репетиціях?

- Так, був майже на всіх, бо процес народження сценічної версії твору дуже цікавий. Одна справа коли ти як композитор собі фантазуєш під час написання опери, сидячи дома перед інструментом, і зовсім інша - коли твоя творча мрія набуває реальних обрисів у театрі. Надзвичайно цікаві миті були з оркестрантами, пошуки з солістами і хором. Деякі речі ми на репетиціях підправляли під конкретних вокалістів, аби подати образи у найбільш виграшному плані. Я отримував величезне задоволення від співпраці з митцями. Хочу подякувати всім учасниками творчої групи. По-перше, цікавому молодому режисеру Дмитру Тодорюку. Він - відома особистість: актор, постановник, співак, музикант, лідер відомого гурту "Авіатор", який має вже кілька оригінальних і креативних режисерських робіт (зокрема, комічну оперу Ф.Пуленка "Перси Тіресія", ситком-оперу "Бастьєн і Бастьєнна" на музику Моцарта, концерт-виставу "Я - РОМАНТИКА!", присвячену митцям Розстріляного Відродження, та інші. - Т.П.). Над моєю оперою багато попрацював чудовий диригент Сергій Голубничий, а другим маестро у цій виставі є Євген Воронко. Оригінальну сценографію зробила Людмила Нагорна. За плечима цієї художниці чимало постановок, які викликали резонанс серед глядачів. Величезну роль в опері відіграє хор, а ми з цим колективом давні друзі й однодумці. Те, що хористи під орудою Анжели Масленнікової не тільки прекрасно співають, а й дуже артистичні, динамічні, додає виставі шарму. Всі учасники хору блискуче справляються зі складним музичним матеріалом і режисерськими знахідками. У постановці також задіяний балет (цікаві танцювальні вкраплення створив хореограф Сергій Кон) і прекрасні солісти.

- Ваша опера - гарний подарунок не тільки для меломанів, а й для тих, хто вперше прийшов до театру. Це вистава також для сімейного перегляду, і кожен знайде щось цікаве для себе...

- Так і задумувалось, аби опера була цікава всім глядачам. І, судячи з відгуків після прем'єри і розголосу, що пішов у Facebook, наша версія "Короля Дроздоборода" вже знайшла чимало прихильників, і це радує.

"НЕМАЄ ЖОДНИХ РЕЦЕПТІВ УСПІХУ!"

- Рік тому афішу Національної опери України прикрасив ще один ваш твір - балет "За двома зайцями"...

- Цей балет іде вже другий сезон, і кожна вистава - аншлаг! І я цим пишаюся. Автором лібрето, режисером і виконавицею головної ролі Проні виступила балерина Тетяна Андреєва, хореограф - Віктор Литвинов, сценограф - Сергій Маслобойщиков, костюми створила Ганна Іпатьєва. Знаєте, коли написав уже третинубалету, а теми Голохвастова все не було! І якось пригадав пісеньку героя з однойменного фільму Віктора Іванова: пошукав у інтернеті й дізнався, що музику до стрічки написав київський композитор Вадим Гомоляка. Це популярна пісенька "В небі канареєчк літає ...". І вона виявилася так міцно пов'язана з образом Голохвастова, що я вирішив її використати у балеті. Хоча у моїй музиці немає прямих цитат, скоріше - це інтонації, які пронизують усю партитуру і проявляються то в галопі, то в польці, то у вальсі й навіть в похоронному марші...

- Як народжується музика і на якому інструменті ви працюєте, створюючи свої твори?

- Я люблю своє рідне місто і намагаюся, попри навіть негоду, щоденно годину- дві погуляти по Києву. І під час цих мандрівок приходить та чи інша музична ідея. Тому можна вважати, що всі мої твори навіяні й присвячені саме Києву. Раніше грав на фортепіано, а в час новітніх технологій, вже років із двадцять, перейшов на комп'ютер (є спеціальні музичні програми), і всі мої нові партитури вже з'являються в електронному вигляді...

- Ви чудовий методист і багато співпрацюєте з різними театрами, роблячи аранжування, пишете оригінальну музику до вистав. Якщо перераховувати всі колективи, то це буде довжелезний список!

- Так, дякую режисерам і керівникам театрів, дійсно, увагою я не обділений. І з великою радістю співпрацюю не лише з оперними, музичним, а й драматичними, дитячими і ляльковими театрами не тільки у столиці, а й у різних містах. Творчий діапазон величезний, бо кожен режисер - це окремий світ, а нова вистава - пошуки свого "обличчя", і я це роблю завдяки музиці.

Першу свою виставу-казку "Женчик-Бренчик" у постановці Юрія Сікало я написав для Київського театру ляльок ще1988 р., і це сталося з легкої руки мого старшого колеги - Івана Карабиця (світла пам'ять цьому маестро)...

Знаєте, коли відбувається прем'єра, то, крім радості, я відчуваю й смуток, бо вистава вже почала жити своїм окремим життям... Кожна постановка має особливості. Композитор, який працює у театрі, повинен розуміти масу тонкощів, які часто безпосередньо не стосуються музики, але впливають на творчий результат. Вийде вистава чи ні - це ніхто не знає. Немає жодних рецептів успіху! Кожна вистава складається поступово, по шматочках...

Пригадую, як Станіслав Мойсеєв у Молодому театрі ставив "Лева і Левицю" - історію про непрості стосунки класика Лева Миколайовича Толстого і його дружини Софії Андріївни, які тривали 48 років... Головні ролі виконували Богдан Ступка (світла пам'ять цьому легендарному актору!) і Поліна Лазова. На репетиції я уважно вслуховувався у текст п'єси сучасного драматурга Ірени Коваль, дивився на велику дзеркальну кулю-маятник, яка гойдалася на тросі, і раптом народилася - це буде звук шереху кулі, яка розсікає простір і символізує уламки подружніх взаємин класика... До речі, та вистава викликала дискусію серед критиків, а коли через кілька років Мойсеєв зробив оновлену версію постановки вже на франківській сцені, то публіка дуже схвально сприйняла ту роботу...

Нині відбулася прем'єра "Короля Дроздоборода", а ми з диригентом Сергієм Голубничим вже думаємо про те, над чим працюватимемо далі! Знаєте, чимало керівників театрів із певною пересторогою дивляться на сучасних авторів. Бо це великий ризик. Є чимало вже перевірених часом творів, написаних класиками, а тут ще невідомо, що вийде, чи сподобається глядачам новинка, чи буде усіх, чи провал... Я вдячний дирекції Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва за сміливість. Маю пропозицію від Національноїопери і вже знаходжуся на завершальному етапі написання опери для дітей "Кіт у чоботях". А ще у моєму творчому "портфелі" вже рік лежить партитура для балету за мотивами хітового мультфільму 1970-1980-х "Капітошка" (планується, що його поставлять в Одеській опері). До речі, цю музику я продемонстрував і для розгляду Музичного театру на Подолі. Можливо, цей твір вони теж візьмуть до роботи. Нині мені цікавіше писати для оперних театрів, бо тут для композитора більше творчого простору - є оркестр, хор, солісти, балет і швидше можна втілити в життя свої великі музичні ідеї.

- Якщо уважно подивитися на афішу Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва, то можна побачити ваше прізвище і як автора балету "Айболить та Бармалей"...

- Так, із цим колективом мене пов'язують теплі й дружні відносини. Лібрето до балету "Айболить та Бармалей" написали диригент Олексій Баклан і хореограф Віктор Литвинов за мотивами творів К.Чуковського. Прем'єра відбулася ще у 2011 році. Вийшло яскраве, динамічне дійство, а діти у залі реагують на кожну сцену....

До речі, з головним хормейстером Анжелою Масленніковою ми разом працювали у багатьох проектах. Я запрошував її і хор театру на записи різних своїх творів. Зокрема, на хорову частину моєї кантати-балету"Кобзар", що була мені замовлена канадською танцювальною компанією "Шумка" і з успіхом виконувалася у різних містах Канади. З головним режисером театру Оксаною Тараненко ми знайомі давно. Сподіваюся, що ще у нас буде спільна цікава робота...

Зізнаюся, я уважно слідкую за диханням зали, і реакція глядачів - це той камертон, який настроює всіх митців на Творчість із великої літери!


Автор: Тетяна Поліщук
Джерело: Газета День



Додати: Share on Facebook

Інші:

Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
3.jpg