Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
Полянський Олег
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
6 червня 2013, четвер
Поширити у Facebook

Головною подією цьогорічного фестивалю «Стравінський і Україна», до речі, ювілейного — десятого, став вечір балетів на музику Ігоря Стравінського. Протягом дев’яти фестивалів поціновувачі творчості відомого композитора тільки слухали його твори, а тепер отримали можливість їх побачити. Музику втілили у пластику артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського. Фото з сайту: http://vidomosti-ua.com

Це фактично перший театр в Україні, який поставив спектаклі за мотивами Стравінського. В репертуарі харків’ян є чотири балети — «Жар-Птиця», «Весна священна», «Петрушка» й «Орфей». Останній, щоправда, відновити неможливо: балетмейстер Ашот Асатурян, який 1991 року зробив хореографію, помер, а записів того часу нема. Решта ж балетів стоїть в основному репертуарі театру і має великий успіх у Харкові та на гастролях. «Жар-Птицю» і «Весну священну» харків’яни привезли до Луцька, де їм, як і на виступах у Франції, аплодували стоячи.

— Музика Стравінського складна, аритмічна, в ній мало мелодії. Її можна назвати «важкою» класикою. Тоді як закордонний глядач, як і наш, любить «легку» класику — Чайковського, Адамека, Верді, Пуччіні. Слухачі хочуть прийти в театр і розслабитися, відпочити. Під Стравінського не розслабишся. Тому, на жаль, не можна сказати, що Ігор Стравінський — один із найбільш затребуваних композиторів. Але це проблема не його музики, а сприйняття глядачів — їм треба готуватись слухати, бачити, розуміти, — зауважила художній керівник балету Світлана Коливанова.

— Так, це не музика мобільних телефонів, адже впізнавана класика «прижилась» на викликах мобільних, — продовжує завідувач відділу гастрольної діяльності театру Тарас Оніщенко. — Ми хочемо наблизити творчість Стравінського до сучасного розуміння. Мистецтво виступає містком між країнами і містами, заповнюючи ніші там, де не справляються політики.

Балет-казку «Жар-Птиця» композитор із Устилуга написав у 1910 році, прем’єра відбулась 25 червня у Парижі. В 1991-му балетмейстер Ашот Асатурян поставив спектакль у Харкові. Автора привабила екзотичність видовища, феєричність, поєднання різних шарів — похмурого потойбіччя, яскравої казки, народно-пісенної тематики.

Балет на одну дію «Весна священна» у 1998 році поставила балетмейстер Алла Рубіна. Стравінський завершував писати музику у Кларані в 1912 році. 29 травня 1913-го у театрі Єлисейських Полів відбулася прем’єра балету. Таким чином, через сто років після прем’єри балет «Весна священна» повертається на малу батьківщину. Композитор дав своєму балету підзаголовок — «Картини життя язичеської Русі». Постановка мала відтворити таємничий світ язичництва, рухи виконавців наближені до первісних пластичних символів — дівчата і хлопці граються, борються, виконують ритуальний і священний танці в період пробудження природи.

Загалом заходи у рамках X Музичного фестивалю «Стравінський та Україна» розписані на три тижні. 6 червня «Італійську сюїту» Ігоря Стравінського та сонату Дебюссі виконають видатний український піаніст, лауреат міжнародних конкурсів Олег Полянський і віолончеліст Кирило Родін із Москви.

17 червня, у день народження композитора, в обласному драмтеатрі відбудеться гала-концерт. На цей же день заплановане відкриття оновленої експозиції єдиного у світі музею Стравінського у відреставрованому будинку в Устилузі Володимир-Волинського району, де жив і працював митець. Як зауважив директор фестивалю Сергій Єфіменко, десять років триває відновлення садиби, яка вистояла дві війни, а постраждала від невдалої реконструкції у радянські часи.

Неграмотний ремонт спотворив помешкання композитора, та нарешті йому вдалося повернути первісний вигляд. Очікується, що у перспективі музей-садиба Ігоря Стравінського стане науково-дослідним, культурно-освітнім і туристично-рекреаційним осередком на Волині. Вже восени дослідник творчості композитора професор Лобанов із Санкт-Петербурга разом із вокальним ансамблем «Древо» (Київ) запропонував «реставрувати» музичний побут Устилуга початку XX століття, коли тут жив і творив Ігор Стравінський.


Автор: Ольга Юзепчук
Виконавці: Олег Полянський
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: vidomosti-ua.com



Інші:

Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
Як П'ята симфонія Бетховена, присвячена українцю, стала символом перемоги
Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
800.jpg