Композитор, піаніст, вчений… | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Композитор, піаніст,  вчений…
Поліщук Тетяна
Козаренко Олександр
Композитор, піаніст, вчений…
24 серпня Олександру Козаренку виповнилось би 60...
23 серпня 2023, середа
Поширити у Facebook

До ювілею маестро відбудеться презентація науково-публіцистичного видання «Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… Спогади про митця» (концепція видання, упорядкування та редакція доктора мистецтвознавства, професора Ганни Карась; ідея видання та упорядкування — доктора філософії Романа Дзундзи. Івано-Франківськ: Фоліант, 2023).

У Коломиї - рідному місті Олександра Володимировича і філармонії, яка нині має його ім’я, а також у Львові та Києві пройдуть концерти пам’яті, де лунатимуть твори цього самобутнього композитора....
 

На жаль, до свого ювілею талановитий маестро не дожив. 21 березня 2023 р. після важкої хвороби відійшов у Вічність видатний український композитор, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, дійсний член Наукового товариства  ім. Тараса Шевченка, голова Музикознавчої комісії НТШ (від 2002 р.), декан факультету культури і мистецтв (2010-2015 рр.), завідувач кафедри філософії мистецтв (2011-2021 рр.), професор кафедри соціокультурного менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка.
 
 Олександр Володимирович Козаренко мислив неординарно, дбав про те, аби у класичному науковому середовищі органічно поєднувалися культурознавча і музикознавча освіти.

Багато зробив для відродження музикології як університетської науки, доклав чимало зусиль для відновлення пам’яті про Адольфа Хибінського, видатного польського музикознавця, засновника музикології у Львівському університеті. Професор Козаренко був організатором та промотором низки вагомих міжнародних конференцій, автором та співавтором монографій з питань українського музикознавства.

Як декан факультету культури і мистецтв професор Козаренко сприяв розбудові факультету, заснував кілька нових кафедр. Серед них – кафедра філософії мистецтв, яка поєднувала під його керівництвом теоретичні та прикладні засади культурознавства, а згодом трансформувалася у кафедру менеджменту соціокультурної діяльності.

Науковий доробок Олександра Володимировича складають сотні праць, серед яких – вагомі монографії «Феномен української національної музичної мови»,  «Коломийка в просторі української культури» та інші. Професор Козаренко мав глибокі філософські знання, якими охоче ділився зі студентами в Україні та за кордоном. Багато років працював ординарним професором Українського Вільного Університету в Мюнхені. Володів кількома іноземними мовами.

Професор Козаренко мав багатьох талановитих учнів, таких, як відомий оперний співак, контртенор Василь Сліпак, що загинув захищаючи Україну від рашистських окупантів. Олександр Володимирович зініціював низку наукових конференцій, присвячених В. Сліпаку, які щороку 30 червня відбувалися на факультеті культури і мистецтв.

Олександр Козаренко – лауреат композиторських премій ім. Л. Ревуцького (1996 р.), ім. М. Лисенка (2001 р.), ім. Б. Лятошинського (2012 р.), ім. С. Людкевича (2007 р.). Творив видатний композитор у жанрах симфонічної, оперної, балетної, хорової, камерно-інструментальної, вокальної та театральної музики. Понад 50 вистав у репертуарі сучасних українських театрів було поставлено з його авторською музикою, яка завжди відзначалась особливою вишуканістю й театральністю, змістовно та емоційно збагачуючи сценічну дію.

До відомих творів композитора належать: опера «Час покаяння» (1997, лібрето С. Ступака за віршами укр. поетів XVII-XVIII ст.); мелодрама «Орестея» для читця та інструм. ансамблю (1996); балет «Дон Жуан з Коломиї» (1994, за мотивами творів Л. фон Захер-Мазоха); вокально-симфонічна ораторія «Страсті Господа Бога нашого Ісуса Христа» для читця, солістів, хору та камерного оркестру (1996), «Український реквієм» для солістів, хору і оркестру (2008); для симфонічного оркестру – «Чакона» (1989), «Епістоли» (1991), Концерт для скрипки з оркестром (1989–94), «Sinfonia estravaganza» для камерного оркестру (1996); для камерного ансамблю – «Concerto Rutheno» (1991), «Tango del Modo Piaccola» для скрипки, фортепіано, кларнета, контрабаса і ударних (2002); камерні кантати – «Мікросхеми» для голосу з камер. ансамблем (1989), «П’єро мертвопетлює» для контртенора з камерним ансамблем (1994); для хору й оркестру – «Псалом Давидів» (1998), для жіночого хору, камерного оркестру й органа – «Чотири молебні пісні до Діви Марії» (1996), Стихира «Вінець нетлінний» для хору, органа й оркестру (2006); для мішаного хору – «Острозький триптих» (1994), Літургія св. Іоанна Златоуста (1999–2000), Українська Кафолічна Літургія (2003).

Значний вплив на творчість Олександра Козаренка справила багаторічна співпраця з театральними колективами, плодами якої є музика до понад 50 вистав.

На думку відомої музикознавиці Любові КИЯНОВСЬКОЇ, “у захопленні Козаренка здобутками авангарду 1950 — 1960-х, композитора цікавить не стільки самодостатня виразність технологій, скільки можливість висловлення з її допомогою цікавої символіки», у річищі якої виникають арки до біблійних, античних, фольклорних образів, яскраві сюжетно-картинні асоціації”.


Про самобутнього митця згадують його друзі, колеги, музикознавці.

“ВІН ДИВИВСЯ У МАЙБУТНЄ”


Микола ГУБЧУК, художній керівник, сценічний директор Коломийської філармонії імені Олександра Козаренка, оперний співак:
- До ювілею Олександра Володимировича ми проведемо кілька заходів. Дуже шкода, що цей геній музики не дожив до свого 60-ліття... Відбудеться презентація книжки спогадів “Олександр Козаренко. Недочитана партитура життя”, яку впорядкувала Ганна Карась. Готуємо фотовиставку і концерти творів маестро.


Чекаємо, що на цю подію приїдуть: Роман Дзундза, диригент Симфонічного оркестру, керівник музичної частини Івано-Франківської філармонії ім.ім. Іри Маланюк, письменниця Софія Майданська та поетеса Марта Томенко - авторки вокальних циклів Козаренка. В концерті лунатиме вокальна музика у виконанні львівським мисткинь - Ірини Ключковської (сопрано) та Мар'яни Самотос (піаністки).

Я добре знав і тісно спілкувався з Олександром Володимировичем. Смерть маестро стала шоком, і досі, всі, хто любив і поважав Кобзаренка, як людину і музиканта, сумують, що його земний шлях був не довгий... Мені дуже не вистачає його тонкого відчуття гумору, його людяності, інтелігентності, порад... Знаєте, коли він заходив у кімнату, то відразу відчувалася потужна енергетика, й все немов починало крутиться навколо нього.
Олександр Володимирович був неординарною особистістю, і як талановита творча особистість інколи мав емоційні стрибки, але думаю, що саме через це він писав свої геніальні твори.


Останні місяці життя його спіткала важка хвороба, це був розпал пандемії коронавірусу. До того, як потрапити в лікарню, Олександр Володимирович встиг два тижні попрацювати в нашій філармонії, як музичний редактор... У Кобзаренко були грандіозні плани. Навіть лежачи у лікарні ми говорили про майбутні творчі проєкти.


Він мріяв, поки пандемія закінчиться, і буде можливість проводити концерти, мріяв запрошувати в Коломию різні колективи, думав до свого ювілею провести тур по містах України.

Він дивився у майбутнє, не хотів помирати, а хотів жити! Лікарі робили все, аби витягти його, але, на жаль, смерть виявилася сильнішою... Світла пам’ять про маестро жива, а ми гордимося тим, що зараз Коломийська філармонія має його ім’я.

“ У ЛЬВОВІ МУЗИКА КОЗАРЕНКА ЗВУЧАЛА НА ПОВНУ СИЛУ”

Дзвенислава САФ'ЯН, керівниця літературної частини Львівської філармонії, музикознавиця, піаністка:
- Львівське культурне середовище зіграло величезну роль у становленні композитора-коломиянина. “Саме тут, у філармонії та Львівській організації Спілки композиторів України, наприкінці 1980-1990-х музика Олександра Козаренка зазвучала на повну силу. Відомі фестивалі сучасної музики («Контрасти») та знані колективи (Камерний хор «Gloria») виконували та замовляли композитору твори. Завдяки своїй оригінальності та авангардному творчому спрямуванню, Козаренко швидко здобув прихильність слухачів. У нашій установі з успіхом звучали його масштабні симфонічні твори, такі як «Чакона» чи «Епістоли». Тому подія «На спомин Олександра Козаренка» є важливим внеском у пам’ять про геніального митця та свідченням актуальності й символічності його музики (зокрема, камерно-вокальної спадщини) в наші складні часи...

22 серпня відбудеться презентація науково-публіцистичного видання «Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… Спогади про митця» (концепція видання, упорядкування та редакція доктора мистецтвознавства, професора Ганни Карась; ідея видання та упорядкування — доктора філософії Романа Дзундзи. Івано-Франківськ: Фоліант, 2023). Крім презентації, подія вмістить ще дві складові: виставку фотопортретів та концертну частину, де твори Олександра Козаренка прозвучать у виконанні Ірини Ключковської та Мар’яни Самотос.

Модерувати зустріч-спомин про геніального митця буде генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп. З вітальним словом та оповіддю про видання виступлять Ганна Карась (доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслужений працівник культури України, член НТШ, член Національної Спілки композиторів України, лауреат обласної премії ім. Д. Січинського, м. Івано-Франківськ) та Роман Дзундза (доктор філософії, диригент симфонічного оркестру Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк, м. Івано-Франківськ).

Запрошені особливі гості-спікери:
Луців Юрій – симфонічний і оперний диригент, лауреат державної премії ім. Т. Г. Шевченка, народний артист України, професор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
Юзюк Іван – професор, народний артист України, завідувач кафедри хорового та оперно-симфонічного диригування Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
Содомора Андрій – письменник, науковець, професор кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Курташ-Карп Юлія – поетеса.


У Львівській філармонії представлять фотовиставку «60 епізодів життя композитора Олександра Козаренка» – це результат 24-річних фотографування для газет , журналів, обкладинок для компакт-дисків, а також відвідувань концертних виступів львівським фотохудожником Сергієм Смірновим. Перші кадри були зроблені ще у 1998 році на прем’єрі вистави для дітей «Пітер Пен» у Театрі ім. М. Заньковецької, для якої Олександр Козаренко написав музику.

Завдяки редакційним завданням у львівських газетах «Високий замок» і «Тиждень», які постійно висвітлювали культурне та музичне життя міста в статтях журналістів Григорія Храмова, Галини Вдовиченко, Світлани Веселки та Галини Доможирової, фотокореспондент Сергій Смірнов документував події музичного середовища. Яскравим явищем була діяльність композитора, виконавця та педагога Олександра Володимировича Козаренка, якій зачаровував глядачів своєю майстерністю виконання фортепіанної музики у залах Львівської філармонії, консерваторії ім. Миколи Лисенка, музеї Соломії Крушельницької та на музичній кафедрі в Університеті ім. Івана Франка.

За рік до смерті композитор передзвонив фотографу і повідомив про те, що він загубив диск з фотографіями, який треба поновити. Фотограф зібрав всі зроблені ним фотографії Олександра Козаренка за 24 роки співпраці й віддав йому...


“ПАСІОНАР, ЯКОМУ ЗАВЖДИ БУЛО ТІСНО У ПРОКРУСТОВОМУ ЛОЖІ ШАБЛОНІВ НАШОГО МУЗИЧНОГО, НАУКОВОГО ТА АКАДЕМІЧНОГО ЖИТТЯ”

Михайло ШВЕД, композитор, кандидат мистецтвознавства, в.о. генерального директора Національної філармонії України:
- Олександр Козаренко… Композитор. Піаніст. Музикознавець. Педагог. Діяч... Яскравий зразок ренесансного мультидисциплінарного митця з широким спектром мислення та фахових зацікавлень. Пасіонар, якому завжди було тісно у прокрустовому ложі шаблонів нашого музичного, наукового та академічного життя, в якому кожна чергова спроба хоч якось адаптуватися й водночас розсунути існуючі обрії завершувалася розчаруванням та відходом на дистанцію.


Перефразовуючи Григорія Сковороду, світ час від часу ловив його та знову втрачав, доки не втратив остаточно.

Щиро вдячний Олександру Володимировичу за консультації з композиції перед вступом до Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, а згодом за заняття з інструментування вже в стінах академії. Його побажання завжди були спрямовані на пошук власного індивідуального творчого рішення в океані безлічі інваріантів роботи із запропонованим матеріалом, а здійснені оркестровки мали практичне застосування – виконання, що слугувало вкрай важливою апробацією здійсненої роботи.

Пам’ятаю, як ми в команді Львівської національної опери працювали над підготовкою до постановки його яскравого балету «Дон Жуан з Коломиї». Вірю, що час цього твору незабаром настане... Олександр Козаренко… Яскрава комета, що пролетіла надто швидко, але залишила навіки яскравий потужний слід в національній музичній культурі.


13 березня 2023 року ми востаннє спілкувалися телефоном про серпневий авторський ювілейний концерт у Національній філармонії України, який неодмінно відбудеться, й у запланованому маестро форматі.

26 серпня відбудеться вечір під назвою “Олександр Козаренко: MUSICA RUTHENO”

Виконавці - “Liatoshynskyi capella” Національного будинку музики, диригент – Богдан Пліш.

ПРОГРАМА:
Ораторія «Страсті Господа нашого Ісуса Христа»
Камерна симфонія “Sinfonia Estravaganza”для гітари, ударних і струнного оркестру
«П’ять весільних ладкань з Покуття» для голосу і камерного оркестру
“Concerto Rutheno” для камерного ансамблю



“МЕНІ ВІН ВВАЖАВСЯ СОКРАТОМ І БУВ ПОЗАЧАСОВОЮ ЛЮДИНОЮ”

Орест СЛІПАК, бізнесмен, брат всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, який загинув на російсько-українській війні, Героя України Василя Сліпака:
- Олександр розказував, що довго мучився, коли писав кантату"П'єро мертвопетлює"(футуреалістична поезія Михайля Семенка) і ніяк не міг закінчити цей твір, бо не знав для кого він його пише. Одного разу він прийшов до консерваторії, і раптом почув як лунає чудовий голос. Пішов на цей спів і побачив у класі Марії Байко височенного двометровий хлопця з приголомшливим голосом і зрозумів, що ця камерна кантата створюється саме для нього. Це був 1994 рік. Тоді Василь ще був студентом консерваторії і йому всього 20 років... Він став першим виконавцем "П'єро мертвопетлює"(на вірші Михайля Семенка), прем'єра якої відбулася у Львові, розкрила нові грані його таланту. Успіх був грандіозний. За кілька днів цей твір повторили на концерті у Києві, і теж були овації. Пізніше, вже в Одесі, на фесті “Два дні й дві ночі нової музики” - один з найбільших фестивалів нової та експериментальної музики та виконавського мистецтва в Україні(його організовує міжнародна громадська організація Асоціація Нова музика/AHM) зробили відеоверсію цієї камерної кантати.


Є спогади Козаренко про цю подію, але його мемуари ще не видані, але я впевнений, що коли їх надрукують, то для музикознавців дуже багато цікавого відкриється, аби зрозуміти творчі пошуки й знахідки легендарного композитора, який був нашим сучасником...

Знаєте, Олександр признавався, що коли співав Василь, то він зачаровано слухав і практично не втручався в процес народження твору, бо виконавець тонко відчував кожну ноту, і немов вів композитора... Їм легко було працювати разом. Прем’єра камерної кантати «П’єро мертвопетлює» стала музичною сенсацією, про неї багато писали у ЗМІ, а Василь після виконання цього твору став знаменитим співаком. Пам’ятаю свої враження від події - дух захватуволо і важко було щось говорити про геніальний твір, і про приголомшливий спів Василя. Мені здається, що ця кантата ніби накреслила подальше життя брата...

Згодом ми часто спілкувалися з Козаренком, а одного разу він пригадав, що ми знайомі давно... Олександр розповів, що наше знайомство відбулося ще у юності:  влітку 1977 року коли ми разом відпочивали у санаторії у Брюховичах Львівської області. Тоді Василеві було... три роки, мені - дев’ять, а Козаренку - чотирнадцять. Ми про це не пам’ятали, і лише через 17 років відбулася дійсно знакова зустріч двох митців - співака й композитора. Потім до їхньої компанії і я долучився.


Ми дружили впродовж багатьох років, навіть дні народження святкували разом (обидва народилися 24 серпня). Я бував на багатьох концертах маестро. Олександр жив творчістю, і було таке враження, що він хотів багато встигнути, немов відчував, що земне життя у нього буде не довгим...З ним цікаво було спілкувати, бо багато знав, був інтелектуалом. Мені він вважався Сократом і був позачасовою людиною. Його думки, погляди були дуже широкого масштабу...

До пандемії коронавірусу у Кобзаренка було багато концертів, ми часто бачилися, а також спілкувалися телефоном. Він фантонував творчими ідеями, багато виступав не лише у Львові, Одесі та Києві, а й інших містах країни. Часто запрошував на свої концерти і я завжди отримував багато позитиву від його музики, і нашого спілкування. Практично щомісяця прем’єри, концерти. Коли почалися ковідні обмеження, скасовувалися концерти і різні заходи, то відчувалося, що в Олександра такі санітарні заборони дуже нервують. Він переїхав жити в Коломию. Ми продовжили спілкуватися телефоном, інколи бачилися у Львові, і то були дуже теплі зустрічі...


Повномасштабна війна стала для нього чорними днями, він дуже переживав, постійно говорив про те, що не розуміє навіщо росіяни розв’язали цю криваву бійню. Саме ці події викликали у нього депресію...

Знаєте, коли Олександр захворів на ковід, він зізнався, що його активно лікують і попри все почав підтягуватися, має купу творчих ідей, запросив на концерти у Львів, думав про програму, яку хоче представити до ювілею... Десь менше ніж місяць до смерті він був дуже піднесений... За день до смерті ми говорили телефоном і я вразився який у нього слабкий голос. Вперше Олександр признався, що дуже погано себе почуває, і передзвонить завтра, але завтра мені повідомили, що він помер...


Вже після його смерті концерти все ж відбулися, як вечори пам’яті маестро...

24 серпня Козаренку виповниться 60 літ, а мені 55-ть і цьогоріч спільного святкування, на жаль, вже ніколи у нас не буде...

Якщо подивитися серпневі афіші філармоній, то ми побачимо, що заплановані не лише концерти пам’яті маестро в містах (Львові, Києві, Коломиї), які були знаковими, в його творчій долі, а й у багатьох концертах нині виконуються його твори. Ми його пам’ятаємо і хоча його немає з нами, але добре, що музика Козаренка продовжує звучати. Мені дуже не вистачає його, але поступово ми зрозуміємо якою великою постаттю модерної України був Олександр Козаренко, як музикознавець, композитор, мистецький діяч.


Олександр Володимирович Козаренко залишиться у нашій пам’яті як яскравий, національний за духом та стилем композитор, блискучий піаніст та знаний у всьому світі науковець, який здійснив вагомий внесок у розвиток української національної культури та науки.

Пам’ятатимемо його і як людину з тонким почуттям гумору, доброзичливу, співчутливу й світлу.



Автор: Тетяна Поліщук
Композитори:Олександр Козаренко
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук



Інші:

«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
Головну роль у масштабній прем'єрі нового запорізького театру зіграв учасник "Голосу країни"
Справжній Український прорив!
6 років вчився диригувати оркестром: про новий фільм Бредлі Купера
Майстер з Краматорська виготовляє електрогітари у Дніпрі: історія власної справи переселенця
Львівський Органний Бот зʼявився у Телеграмі
40-річчя Мукачівської хорової школи хопчиків та юнаків
Гастролі Оксани Линів у Канаді
19 листопада народився Ігор Щербаков – відомий український композитор
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
200.jpg