Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
13 листопада, середа
Поширити у Facebook

Талантом української акторки Марії Заньковецької захоплювались тисячі людей. Заради гри на сцені вона розлучилась із чоловіком і навіть відреклася від родинних стосунків.

Все своє життя Марія Заньковецька присвятила театру, проте її шлях до визнання був складним і тернистим.

Померла актриса у 80-річному віці 4 жовтня 1934 року.

До дня пам’яті про неї OBOZ.UA зібрав найцікавіші факти з біографії "королеви українського театру", яка не побоялася відмовити росії ще в XIX столітті.

Псевдонім на честь рідного села

Батьки Марії були категорично проти її захоплення театром, тому своє дівоче прізвище Адасовська вона не могла використовувати для акторської гри. Її чоловік Олексій Хлистов, за якого Марія вийшла заміж у 18 років, бо він пообіцяв підтримувати її прагнення пов’язати життя з театром, не дотримався слова, та забороняв грати на сцені.

Тому за псевдонім Марія взяла прізвище Заньковецька – на честь рідного села Заньки на Чернігівщині.

Боротьба за право бути акторкою

У ті роки жінки не мали права вирішувати самостійно багато чого, що стосувалося їх особистого життя.

У більшості з них не було документів, а право на вільне пересування могло бути тільки з дозволом батька чи чоловіка.

Марія отримала цей дозвіл від Олексія Хлистова, щоб дебютувати на сцені Єлисаветграда (нині це місто Кропивницький), у виставі "Наталка-Полтавка".

Та постійна боротьба за бажання виступати на сцені і не підтримка у цьому прагненні її батьків та чоловіка призвела до розірвання церковного шлюбу Заньковецької та Хлистова.

Вона зреклася своїх рідних і присвятила все своє життя театру.

Могла бути оперною співачкою

Окрім таланту чудової акторської гри, Заньковецька мала шикарний голос. Коли вони з чоловіком жили у Фінляндії, брала уроки співу у відомого професора Гржималі, який хвалив її та пророкував кар’єру співачки.

Однак хвороба все перекреслила. Після перенесеного дифтериту у Марії змінився тембр, і про оперний спів можна було забути.

Заручена зі сценою

Гра Марії на сцені заворожувала багатьох.

Після однієї з репетицій засновник першого в історії України професійного театру, також відомого як "театр корифеїв", Марко Кропивницький подарував її перстень зі словами "Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми".

Її гра – це психологічний практикум

Відомі медики Олександр Богомолець і Микола Скліфосовський водили на вистави, де грала Марія, своїх студентів.

Професори називали це "психологічним практикумом". А український фотохудожник Альфред Федецький запросив акторку позувати для книги Дарвіна "Виявлення емоцій у людей і тварин", показуючи різні душевні стани.

Кохання та зради Садовського

Марія була закохана в актора Миколу Садовського, з яким вони разом грали в українському театрі багато років поспіль.

Їхнє захоплення одне одним привело її на сцену театру Кропивницького. Але і стало однією з причин її розлучення з Олексієм Хлистовим. Марія зізналась чоловіку у зраді та мусила пройти у церкві процес епітимія, що позбавляло її можливості одружуватись вдруге.

З Миколою вони прожили разом 27 років, але цей час приніс актрисі як щастя, так і багато болю.

Садовський зраджував Заньковецьку, вони часто сварились і влаштовували гучні примирення на очах у всіх причетних до театру.

Крім того, Марія виховувала сина Садовського від коханки. Але врешті-решт вона не витримала та пішла, як із життя Миколи, так і з театру, де вони виступали разом.

Не зрадила українському театру

Слава про її гру розлетілась всією Російською імперією. Марію запрошували грати у Московський театр Корша та у театр А. Суворіна, де вона могла отримати ще більше визнання, більше ролей та вищі гонорари.

Однак Заньковецька категорично відмовлялась, вона не хотіла грати ніде більше, окрім українського театру. Що було досить сміливо для ХІХ століття.

Перша отримала нагороду "Народна артистка"

Вітаючи актрису з сорокаріччям акторської діяльності у 1923 році їй було надане звання "Народна артистка УСРР".

Вона стала першою акторкою, яка отримала це звання.

У той самий час у Києві на її честь перейменували театр "Троїцький Народний Будинок".

Серіал та фільм про Марію Заньковецьку

У 2020 році в Хотині почалися зйомки серіалу "Наймичка", присвячений життю Марії.

Однак наразі доля серіалу невідома.

У 2023 році ж вийшов документальний фільм про акторку: "Марія Заньковецька. Обожнювана".

Все життя – театру

За своє життя Марія зіграла понад 30 ролей.

Вона жила театром, легко опановувала будь-які ролі та мала заслужену славу.

Заньковецька працювала з геніальними акторами українського театру, серед яких були Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Панас Саксаганський та Микола Садовський.






Автор: Боклажук
Джерело: www.obozrevatel.com





Інші:

Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
НОВАТОРСЬКА ОПЕРА-КАБАРЕ «ТГШ. ПОДОРОЖ У ЧАСІ»
ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg