Музика + театр | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Музика + театр
Поліщук Тетяна
Музика + театр
Цьогоріч, вперше, у двох різних номінаціях, за перемогу на здобуття Шевченківської премії змагатимуться митці Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки
9 листопада 2023, четвер
Поширити у Facebook

У номінації “Музичне мистецтво” висунуто Київською організацією Національної спілки композиторів України сакральна містерія «Вирій» Олександра Шимка.

Через всю свою творчість маестро Шимко активно пропагує та представляє українську сучасну професійну музичну традицію у європейському та світовому просторі, а також є активним популяризатором зразків української автентичної та стародавньої музичної культури. Його твори виконують відомі українські та закордонні виконавці.

Нагадаємо, що Олександр Артурович не тільки знаний композитор і піаніст, а й високопрофесійний керівник музичної частини Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Автор музики до багатьох резонансних вистав, зокрема, “Цинічна комедія»,«Шалена кров»,«Страждання юного Вертера»,“Ворог народу”, “Підступність і кохання”, “Актрисі завжди вісімнадцять”, “Ляльковий дім” та інших...

Свою сакральну містерію для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та великого симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти композитор писав впродовж восьми років. За словами Олександра Шимка, ”Вирій» почав створюватися літом 2014 року як реакція на ті жертви які Україна споконвіку приносить в боротьбі за свою незалежність. Цей твір присвячений всім жертвам багатостраждальної України, це плач по замученим та стомленим душам які відлітають у Вирій, відправляються на вічний спокій у вічно квітучий сад.

Твір складається з 14 частин які формуються п’ятьма розділами символізуючи собою: Народження, Життя, Смерть, Воскресіння та Безсмертя. А розділ «Життя» має ще три підрозділи: Небесна Мати, Небесний Отець та Небесний Син.

«Вирій» поєднує в собі з одного боку Божественну мудрість церковних ортодоксальних текстів (що викорстовуються під час літургії) і має всі основні символи християнської релігії (Отець, Син, Святий дух, Діва Марія), та з іншого боку Людську мудрість текстів і мотивів «Псальмів» (народної творчості) стародавніх предків та розуміння ними цих символів і того як створений світ та життя після смерті. Таким чином людське і Божественне поєднано разом. У творі тісно переплетена архаїка і сучасність. Це свого роду три погляди на сутність Бога, Божественне, Людське, Життя та Смерть — ортодоксально-церковний, архаїчно-народний і авторський. Теми Псальмів у творі збережено використані у стародавньому народному варіанті без авторських змін....

***

У номінації “Театральне мистецтво” висунуто Київським міським творчим відділенням НСТД України виставу «Для домашнього вогнища» за мотивами однойменної повісті Івана Франка, авторів: режисерку Ольгу Гаврилюк, сценографі й автора костюмів Костянтина Кравеця, виконавців головних ролей - Ольгу Гришину (Анеля) і Кирила Парастаєва (Антін). Прем’єра відбулася 14 жовтня 2023 року.

Ця вистава - психологічна драма про глибину мотивів вчинків, бо за кожен свій вчинок у житті людина несе відповідальність. Рано чи пізно. Інколи – запізно... а ще про те, що інколи добрими намірами вимощена дорога до пекла... Сучасне звучання цієї історії додає поверненням головного героя з війни до своєї сім'ї, дружини та дітей. Колись, виборюючи своє кохання, Анеля та Антін змогли побудувати своє сімейне огнище, своє родинне коло, у якому були щасливі обидвоє.


Але з плином часу, за відсутності Антіна протягом п’яти років, все змінилося... Він стикається із «осудом юрби та привидом одвічальності». Суспільство, заради якого він жертвував своїм життям, почало засуджувати його з невідомих причин. Але Анеля, його дружина, до останнього запевняє Антіна у своїй вірності та відданості. Коли ж вся правда викривається – обом доводиться прийти до доленосного рішення...

***

Music-Review Ukraine поспілкувався з маестро Олександром ШИМКОМ та режисеркою Ольгою ГАВРИЛЮК, твори, яких цьогоріч номіновано на отримання найпрестижнішої мистецької премії України.





“РОБОТА З ФОЛЬКЛОРОМ ЦЕ НІБИ ПОДОРОЖ МАШИНОЮ ЧАСУ”

- Пане Олександре, у багатьох ваших творах відчувається потужний фольклорний “стрижень”. На вашу думку, як і чим сьогодні можна зацікавити молодь етнікою?

-Для мене робота з фольклором це ніби подорож машиною часу. Для сучасності фольклор є ніби матеріалізацією архетипу древніх предків. Це, можна сказати, справжній культурний егрегор. І саме тому він є потужною енергетичною складовою. Кожен творчий задум диктує свою унікальну композиційну архітектуру і тому використання фольклору у творах кожний раз потребує і свого унікального підходу. Наприклад, в сакральній містерії «Вирій» наші українські народні «Псальма», серед іншого, є символом прадавньої безсмертної душі яка проходить свій шлях виринаючи й поринаючи у неспинний час і нескінченний хаос простору.

Щодо вашого питання, то я не знаю як і чим сьогодні можна зацікавити молодь етнікою. Мені здається, що неможливо спеціально когось чимось щиро зацікавити якщо це йому не цікаво в принципі. Справжня зацікавленість приходить під час щирої кропіткої праці й разом з необхідністю пізнання неповторності свого життєвого шляху.

- Ви були засновником музичного проєкту «Етносучасність». Чи можна відродити цей цікавий проєкт?


-Проєкт «Етносучасність» започаткувався у 2009 році та проходив в рамках міжнародного форуму «Музика молодих» (Київ) до 2016 року. Мені хотілося, щоб цей проєкт став невеличким творчим майданчиком, який би мотивував композиторів створювати музичні твори працюючи з фольклором. Під час чотирьох проєктів «Етносучасності» слухачі змогли почути дуже різні та цікаві роботи. Всі вони були написані для різних складів камерного оркестру.

Я вважаю, що будь-які подібні творчі лабораторії необхідні не тільки для професійного зростання композиторів чи музикантів, а й безумовно будуть цікаві для сучасного слухача.

Я сподіваюся, що розуміння необхідності подібних проєктів призведе в майбутньому до можливості відродження та проведення нової «Етносучасності»...





“ВИСТАВА «ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА» ПІДІЙМАЄ ТЕМАТИКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В НАЙГОСТРІШИХ СИТУАЦІЯХ”

- Пані, Ольго, чому саме зараз ви звернулися до твору «Для домашнього вогнища» Івана Франка?

- Зацікавив цей твір тому, що, на мою думку, зараз він дуже на часі. У цій повісті Іван Якович Франко, зокрема, підіймає таку тему, яка сьогодні для нас теж дуже болюча - це повернення головного героя з війни, і проблему адаптації військової людини до мирного життя. Зараз, через повномасштабне вторгнення московитів, ці теми для нас актуальні, болючі й кровоточиві, а тому ці питання, які постають перед військовими, є дуже сучасними... Мені, як митцю, режисеру і людині, цікаво аналізувати цю тематику психологічної поведінки людини в найгостріших ситуаціях, де найбільш повно виявляються нюанси душевних порухів персонажів на межі раціонального та ірраціонального.

-
Глядачі зі стажем можуть пригадати стрічку «Для дома́шнього о́гнища» 1992 року, режисера Бориса Савченка, знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка. Де головні ролі виконували: Ханна Дуновська — Анеля, Анатолій Хостікоєв — Антін, Богдан Ступка — Гірш, Наталія Сумська — Юлія...

- Цей фільм є у вільному доступі в Youtube і всі можуть його подивитися. Картина дійсно хороша і там дійсно грав зірковий склад артистів... Театр і кінематограф - це різні жанри. Добре, що після вистави глядачі захочуть перечитати твір класика, або хоча б подивитися екранізацію, яку зняв кінорежисер Борис Іванович Савченко.

-
У вашій виставі образ Гірша схематичний... Бенефісною є Анеля у Ольги Гришиної, а от Кирило Парастаєв (Антін) програє, бо не такий харизматичний, як був, наприклад, Анатолій Хостікоєв в цій ролі...

- Це ваше сприйняття нашої вистави. Кожен глядач по-своєму сприймає постановку і це добре...

-
Гришина і Прастаєв - єдині виконавці, які не мають дублерів. Чому?
- Я ставила виставу відразу саме на цих акторів, які виконують головні ролі. Це мій свідомий вибір, як режисера...

- Хочу запитати вас й про музичну складову постановки, яка додає фарб виставі. Це спеціально написані композиції вашою талановитою донькою Марією Гаврилюк?


- Марія спеціально написала музику до цієї постановки, яка створена за законами опери, бо тут є навіь увертюра... Це серйозна робота. Марія музично відпрацьовувала кожну тему вистави, щоб вони перекликалися, розвивали дійство та характери героїв. Музики багато і вона задає певну атмосферу та особисте звучання кожного з персонажів у виставі.

- Це її театрально-композиторський дебют?


- Не зовсім. А на великій сцені - так. Марія вже писала музику до інших вистав. Вона все життя займається музикою...

- У списку номінантів “Театральне мистецтво” дуже різношерсті вистави. Кого з колег можете виділити?


- Я не бачила всі вистави, які висуваються у цій номінації, а тому мені важко оцінювати роботи колег. Нині у складі Шевченківського комітету дуже професійні митці й театральні критики, які працюють під головуванням знаного актора Євгена Нищука, а тому чекатимемо на їхній вердикт, і хай переможе дійсно найкраща робота!













Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Ірина Сомова
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2J7A6105.jpg