Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
Гаврилець Ганна Олексіївна
Дичко Леся Василівна
Станкович Євген Федорович
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
11 лютого 2017, субота

Із перемогою одразу у трьох номінаціях найпрестижнішого світового конкурсу хорів «Гран-прі націй-2017» повернувся із Німеччини камерний дівочий хор Київської музичної школи-інтернату імені Лисенка. Німецька публіка, а часом і журі, аплодували українському колективу стоячи. Про свої враження Радіо Свобода розповіли хористки та керівник хору – диригент Юлія Пучко.



У Берлінській філармонії на Всесвітньому конкурсі «Гран-прі націй», разом із українським камерним дівочим хором Київської музичної школи імені Лисенка, своє мистецтво демонстрували 30 хорових колективів із 15 країн світу. Їхній спів оцінювало міжнародне журі, до якого увійшли фахівці із Іспанії, Фінляндії, Австрії, Греції та Німеччини.

Український дівочий хор отримав золото у трьох номінаціях: «духовна музика», «молодіжний хор» та «етнічна музика». Стільки золотих нагород одночасно не здобув жоден інший колектив із тих, які брали участь у цих «Світових хорових іграх».

Хористки Дарка Новікова та Дар’я Складанюк кажуть, що вони досі перебувають під враженням від одразу трьох перемог та від того, як на їхні виступи реагували зал та журі. Дівчатка кажуть, що до них підходили багато людей, просили з ними сфотографуватися і дозволити викласти фото у соціальні мережі, а також обмінювалися з ними контактами й висловлювали своє захоплення.

Юлія Пучко, керівник дівочого камерного хору Київської музичної школи імені Лисенка:

– Ми втомлені, але дуже щасливі. Конкурсові передувала дуже складна підготовка, адже нам треба було підготувати 25 хвилин акапельної музики різних епох.

Кожен конкурс завжди дає шанс показати власні досягнення, а цей конкурс – конкурс дуже високого рівня, це певний підсумок за 5 років. У 2012 році нам дали сертифікат, коли ми виграли конкурс Шуберта у духовній категорії. Після цього було підтвердження нашого рівня в Італії у конкурсі під патронатом папи Римського. У 2014 році у Каунасі ми також перемогли у всіх категоріях і стали найкращим хором Литви. І цей результат, коли ми перемогли у всіх категоріях, у яких ми брали участь, дуже нас надихнув.

Це непросто, тримати такий рівень, адже це «навчальний» хор, і щороку склад хору змінюється. Одні діти закінчують навчання і йдуть, а на їхнє місце приходять інші. От цього року особистим відкриттям для мене стала маленька Вероніка Барило.

Вероніці 10 років виповнилося під час конкурсу, і ми всі разом відзначали її день народження 6 лютого у Мюнхені.

У конкурсній програмі ми виконували у різних категоріях музику різних епох, а також сучасну зарубіжну та українську музику.

Найвищий бал ми отримали у категорії «духовна музика» – 95,5 за виконання музики сучасного українського автора Ірини Аліксійчук – диптиха «Царю Небесний» та «Слава Отцю і Сину». Також ми виконували музику Лесі Дичко і Ганни Гаврилець.

У «молодіжній» категорії ми співали дві частини з фольк-опери Євгена Станковича «Цвіт папороті», а також фольк-оперу Володимира Зубицького «Гори мої». Загалом ми виконали багато української сучасної музики, і приємно, що її так тепло прийняли.

До того ж, у залі Берлінської філармонії хор відчуває себе, як у публіки на долоні. Сцена посередині, а навколо тебе всюди публіка. Тебе чують і бачать із кожного куточка залу. Акустично це важко для хору, бо якщо є якісь недоліки, то їх одразу видно, але для мене як диригента це дуже цікавий і приємний досвід. А от змагання у категорії «духовна музика» проходили у Церкві святої Катерини, яка навпроти філармонії.

Публіка дуже щира, сприймала нас просто чудово, аплодувала, кричала «браво». Я навіть не сподівалася, що німці будуть так гарно приймати український хор. Навіть конкуренти нам аплодували стоячи.

Дуже цікаво було побачити інші хорові колективи. Це найкращі колективи світу. Ми ж одразу, завдяки нашим попереднім успіхам, потрапили у фінал.

Цього разу нам дуже допомогло з поїздкою Міністерство культури України, а фінансово допомогли доброчинці та благодійні фонди.

Також ми ще їздили до Мюнхена і зустрілися із українською діаспорою. Нас там прийняли як рідних. Особливо нам допомогла наша випускниця Олександра Зайцева, яка зараз навчається у Нюрнберзі. Вона просто стала «менеджером і арт-директором» поїздки й виступу нашого хору у філармонії Мюнхена.

До організації участі колективу у Хорових іграх націй долучилися Міністерство культури України та благодійники. Своє право – одразу потрапити у фінал світового конкурсу «Гран-прі націй», який прирівнюють до «хорових Олімпійських ігор», – камерний дівочий хор Київської спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Лисенка отримав, посівши високу сходинку в рейтингу провідної європейської організації Interkultur.


Композитори:Ганна Гаврилець, Леся Дичко, Євген Станкович
Навчальний заклад: Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. М.В. Лисенка
Джерело: Радіо Свобода



Додати: Share on Facebook


Інші:

Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Диригентка Вікторія Свалявчик-Цанько: «Музика — це любов. А любов’ю треба ділитися»
«Оперні співаки схожі... на атлетів»
Тiльки голос і світові шедеври!
Січень Iвана Карабиця
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Якісно і чесно з музикою
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Василь ТИМКІВ: У Івано-Франківській філармонії кожен концерт - прем'єра
Скрипач одесской национальности. Павел Верников об учителях, смехе и грусти
Михайло М’якуш: «У 16 років я поїхав з Підгайців на Донбас, щоб купити гармошку…»
Зоряна Кушплер: "З Пласідо Домінго ми на "ти"
Магія та харизма диригента
Сліпий кобзар, що бачив сонце
Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine