Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
Гаврилець Ганна Олексіївна
Дичко Леся Василівна
Станкович Євген Федорович
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
11 лютого, субота

Із перемогою одразу у трьох номінаціях найпрестижнішого світового конкурсу хорів «Гран-прі націй-2017» повернувся із Німеччини камерний дівочий хор Київської музичної школи-інтернату імені Лисенка. Німецька публіка, а часом і журі, аплодували українському колективу стоячи. Про свої враження Радіо Свобода розповіли хористки та керівник хору – диригент Юлія Пучко.



У Берлінській філармонії на Всесвітньому конкурсі «Гран-прі націй», разом із українським камерним дівочим хором Київської музичної школи імені Лисенка, своє мистецтво демонстрували 30 хорових колективів із 15 країн світу. Їхній спів оцінювало міжнародне журі, до якого увійшли фахівці із Іспанії, Фінляндії, Австрії, Греції та Німеччини.

Український дівочий хор отримав золото у трьох номінаціях: «духовна музика», «молодіжний хор» та «етнічна музика». Стільки золотих нагород одночасно не здобув жоден інший колектив із тих, які брали участь у цих «Світових хорових іграх».

Хористки Дарка Новікова та Дар’я Складанюк кажуть, що вони досі перебувають під враженням від одразу трьох перемог та від того, як на їхні виступи реагували зал та журі. Дівчатка кажуть, що до них підходили багато людей, просили з ними сфотографуватися і дозволити викласти фото у соціальні мережі, а також обмінювалися з ними контактами й висловлювали своє захоплення.

Юлія Пучко, керівник дівочого камерного хору Київської музичної школи імені Лисенка:

– Ми втомлені, але дуже щасливі. Конкурсові передувала дуже складна підготовка, адже нам треба було підготувати 25 хвилин акапельної музики різних епох.

Кожен конкурс завжди дає шанс показати власні досягнення, а цей конкурс – конкурс дуже високого рівня, це певний підсумок за 5 років. У 2012 році нам дали сертифікат, коли ми виграли конкурс Шуберта у духовній категорії. Після цього було підтвердження нашого рівня в Італії у конкурсі під патронатом папи Римського. У 2014 році у Каунасі ми також перемогли у всіх категоріях і стали найкращим хором Литви. І цей результат, коли ми перемогли у всіх категоріях, у яких ми брали участь, дуже нас надихнув.

Це непросто, тримати такий рівень, адже це «навчальний» хор, і щороку склад хору змінюється. Одні діти закінчують навчання і йдуть, а на їхнє місце приходять інші. От цього року особистим відкриттям для мене стала маленька Вероніка Барило.

Вероніці 10 років виповнилося під час конкурсу, і ми всі разом відзначали її день народження 6 лютого у Мюнхені.

У конкурсній програмі ми виконували у різних категоріях музику різних епох, а також сучасну зарубіжну та українську музику.

Найвищий бал ми отримали у категорії «духовна музика» – 95,5 за виконання музики сучасного українського автора Ірини Аліксійчук – диптиха «Царю Небесний» та «Слава Отцю і Сину». Також ми виконували музику Лесі Дичко і Ганни Гаврилець.

У «молодіжній» категорії ми співали дві частини з фольк-опери Євгена Станковича «Цвіт папороті», а також фольк-оперу Володимира Зубицького «Гори мої». Загалом ми виконали багато української сучасної музики, і приємно, що її так тепло прийняли.

До того ж, у залі Берлінської філармонії хор відчуває себе, як у публіки на долоні. Сцена посередині, а навколо тебе всюди публіка. Тебе чують і бачать із кожного куточка залу. Акустично це важко для хору, бо якщо є якісь недоліки, то їх одразу видно, але для мене як диригента це дуже цікавий і приємний досвід. А от змагання у категорії «духовна музика» проходили у Церкві святої Катерини, яка навпроти філармонії.

Публіка дуже щира, сприймала нас просто чудово, аплодувала, кричала «браво». Я навіть не сподівалася, що німці будуть так гарно приймати український хор. Навіть конкуренти нам аплодували стоячи.

Дуже цікаво було побачити інші хорові колективи. Це найкращі колективи світу. Ми ж одразу, завдяки нашим попереднім успіхам, потрапили у фінал.

Цього разу нам дуже допомогло з поїздкою Міністерство культури України, а фінансово допомогли доброчинці та благодійні фонди.

Також ми ще їздили до Мюнхена і зустрілися із українською діаспорою. Нас там прийняли як рідних. Особливо нам допомогла наша випускниця Олександра Зайцева, яка зараз навчається у Нюрнберзі. Вона просто стала «менеджером і арт-директором» поїздки й виступу нашого хору у філармонії Мюнхена.

До організації участі колективу у Хорових іграх націй долучилися Міністерство культури України та благодійники. Своє право – одразу потрапити у фінал світового конкурсу «Гран-прі націй», який прирівнюють до «хорових Олімпійських ігор», – камерний дівочий хор Київської спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Лисенка отримав, посівши високу сходинку в рейтингу провідної європейської організації Interkultur.


Композитори:Ганна Гаврилець, Леся Дичко, Євген Станкович
Навчальний заклад: Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. М.В. Лисенка
Джерело: Радіо Свобода



Додати: Share on Facebook В Контакте


Інші:

Дмитрий Логвин: "У меня есть вторая семья — мой оркестр в Днепре"
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
Оксана Линів: «Якщо ти опановуєш професійні критерії на високому рівні, то диригування не залежить від статі»
Культура в пріоритеті
«Ми готові заявити про себе в Європі...»
Як співали волиняни у середньовіччі
Віктор Косенко — український композитор європейського рівня, — піаністка
Музичний критик Анна Ставиченко: Третій рейх використовував культуру, аби демонструвати всім велич. Росія діє за тією ж схемою
ОКСАНА ЛИНІВ: Розмова з головною диригенткою Опери австрійського Ґраца
Від симфоній до флешмоба: як диригент-американець залучає українців до мистецтва
Найзатребуваніший хореограф у світі про успіх, стереотипи та Україну
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
Варіації на... одній струні
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Роман Кофман: «Те, що я займаюсь диригуванням, це — диво»
Аніко Рехвіашвілі, художній керівник балету Національної опери
Наталія Степаняк: Якщо вранці мій голос не звучить, то ховайся, хто може
Королівський оперний театр Маскат
Прима-балерина Екатерина Кухар: " Жить с примой непросто, мужчина, женатый на прима-балерине, должен понимать, что вся его жизнь теперь принесена на алтарь любимой женщине."
Я не хочу побудувати новий театр, тому що я знаю, що це нереально в цій країні. Я хочу отримати хоча б статус для театру "КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТ"
Музика, що стала життям
Шкодую, що раніше не їздили на Донбас, — хормейстер капели «Дніпро»
Жінки-диригенти - це нове явище в симфонічній музиці, - Наталія Пономарчук
Олександр Цимбалюк, оперний бас
Кирило КАРАБИЦЬ: «Коли виконую українську музику, дізнаюся щось нове про себе»
За смичок батько відомої віолончелістки Ольги Шутко продав автомобіль
«Мрію зіграти з усіма оркестрами України»
«Це була виняткова подія»
Кирилл Карабиц: "Могу позволить себе не гнаться за количеством концертов, а работать над их качеством"
Музичний стрій: Марко Топчій
Диригент Оксана Линів: Ми досі страждаємо комплексом, що українська культура абсолютно маргінальна
Унікальний київський ансамбль Alter Ratio готує новий вокальний проект
Ермонела Яхо: "Коли опера стає терапією..."
Харизма і аристократизм музиканта
Музика, що дарує гармонію
Українська диригентка в Мюнхенській опері: Ми маємо право на диво
Династія Которовичів
Шлях від фінансиста до оперного співака: незвичайна історія успіху українця Юрія Юрчука
Олена Бєлкіна: володарка унікального меццо-сопрано, яка підкорила Європу
Юрій Янко: ФІЛАРМОНІЯ — НЕ МІСЦЕ, ДЕ СПЛЯТЬ
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове