Поради конкурсантам від голови журі | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Поради конкурсантам від голови журі
Поради конкурсантам від голови журі
З 17 по 25 квітня в Києві відбудеться X Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця
16 квітня 2013, вівторок
Поширити у Facebook

ПОБАЖАННЯ УСПІХУ ЮНИМ КОНКУРСАНТАМ ВІД ГОЛОВИ ЖУРІ ВАЛЕРІЯ КОЗЛОВА / ФОТО ЛІДІЇ НОВОХАТЬКОЦього року змагаються 83 піаністи з 12 країн світу.

Оцінюватимуть виступи юних виконавців члени журі: Валерій Козлов (Україна), Станіслав Почекін (Іспанія — Росія), Паола Вольпі (Італія), Ельза Колодін (Німеччина), Валіда Расулова-Сук (США) і Паскаль Галле (Франція).

Як краще готувати дитину до професійного музичного конкурсу, про психологічний настрій перед виступом і не тільки «Дню» розповів голова суддівської команди, професор фортепіанного факультету Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Валерій Козлов.

— Валерію Олеговичу, на ваш погляд, з чого краще почати виховання майбутнього піаніста-виконавця?

— Музична система, яка існує нині в Україні і була в колишньому СРСР, а ще раніше в Російській імперії, як мені здається, оптимальна. Її багатоступеневість — дитяча музична школа, училище, консерваторія і аспірантура — до цього часу дозволяють виконавцям досягати високих результатів. Музична школа або десятирічка — дуже хороший підготовчий етап.

Хоча виховати дитину професійним піаністом — непросте завдання, яке вимагає справді каторжної роботи від педагога, батьків і від самої дитини. Таланту тут мало, потрібні багатогодинні заняття, а також мотивація — бажання дитини займатися музикою, інтерес до процесу занять. На жаль, часто педагоги відбивають це бажання, тому такий інтерес потрібно підживлювати різними способами. На ранньому етапі заняття можуть проходить у вигляді гри, оскільки дитині інколи складно пояснити, що для досягнення мети потрібна важка і часто одноманітна праця. Для дитини також важливе оточення, її захоплення повинна підтримувати сім’я і, звичайно, педагог.

— А чим відрізняється європейська система музичної освіти від української?

— В Європі більшість дитячих музичних шкіл приватні, а державних дуже мало. Основну освіту дитина здобуває в загальноосвітній школі, де на високому, якісному рівні проходять уроки музики і культури. Система музичних шкіл, до якої звикли ми, відсутня. Якщо у нас дитина навчається за певною програмою, що зобов’язує її протягом року грати на сцені як мінімум три-чотири рази, то в Європі (навіть у інститутах) дуже рідко виступають — лише під час вступу, після чого можливі два-три публічні концерти упродовж навчання.

Також потрібно зауважити, що за кордоном дуже розвинена приватна освіта. Звичайно, є й потужні професійні школи, такі як: Джульярдська школа в Нью-Йорку (де навчання коштує дуже дорого), або школа, схожа на нашу десятирічку, при інституті в Ганновері, але це лише мала дещиця подібних навчальних закладів для величезної кількості дітей, що бажають здобути професійну музичну освіту.

— Нині існує система музичного розвитку для дітей в загальноосвітніх школах України?

— У нас такі уроки відсутні. Так звані уроки музики передбачають отримання навичок хорового співу, сольфеджіо і все! Знайомством з музичною літературою, залученням дитини до концертів активно займалися за радянських часів. Для того, аби людина була всебічно розвиненою, обов’язково необхідні гуманітарні предмети, я маю на увазі хоча б короткі відомості про живопис, архітектуру, театр... Окрім літератури та історії, має бути музична культура та історія мистецтв, історія релігії. Все це необхідно для того, аби людина виходила зі школи з широким світоглядом. Цього дуже не вистачає, особливо в сучасному суспільстві.

— Скільки необхідно приділяти часу для занять на день, щоб підготуватися до конкурсу і досягти високого результату?

— Певні проблеми можна вирішити за півгодини занять, а можна просидіти весь день і нічого не зробити! Тут працює принцип мозкової атаки: коли людина концентрується і знає, що вона хоче зробити. Це дозволяє швидше досягти мети. Коли я сам вчився, то казали, що Григорій Соколов займається по п’ять годин щодня і не пропускає жодного дня!

У Святослава Ріхтера був зошит, де він записував тривалість занять. Він мав займатися певну кількість годин, якщо він цього не робив, то записував собі борг, який повинен був потім відпрацювати. Дуже мало людей, які здатні добре грати без багатогодинних постійних занять. А якщо говорити про підготовку дитини до участі в такому складному конкурсі, як «Горовиць-дебют» (Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця), то заняття на цьому етапі не носять характер каторжної праці, необхідної для підготовки до дорослого міжнародного конкурсу (маються на увазі репертуарні вимоги і об’єм. — Л. Н.). Це абсолютно різні завдання.

— Чи повинні юні виконавці психологічно налаштуватися перед виступом, аби не розчаруватися і не втратити інтерес до навчання в майбутньому? Ваша порада: якою має бути підготовка перед грою?

— Дитину потрібно готувати, що конкурс це не лише шанс перемогти і отримати приз, а перш за все можливість показати себе, виступити на престижній сцені, зіграти на відмінному роялі для публіки. Я вважаю важливим говорити їй про те, що її слухатимуть музиканти, які професійно оцінять гру. Звичайно, необхідно виховувати у дітей волю і налаштовуватись перед виходом на сцену. Я завжди кажу своїм учням, що потрібно максимально добре зіграти — це головне завдання. А далі вже як складеться конкурсна ситуація...

Виходячи на сцену, необхідно отримувати задоволення від спілкування з музикою, інструментом, аудиторією. Якщо в людині це культивувати, то зникає острах, стан страху перед публікою. Хай у кожного буде девіз: хочеш успішно виступити — маєш багато репетирувати! Необхідно по максимуму віддавати себе своїй справі, для цього потрібно, аби вона була улюбленою.


Автор: Лідія Новохатько
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця
Джерело: Газета "День"



Інші:

Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
118.jpg