Живу в шаленому темпі | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Живу в шаленому темпі
Івахів Соломія
Живу в шаленому темпі
Розмова із Соломією Івахів, скрипалькою
3 січня 2013, четвер
Поширити у Facebook

Скрипалька Соломія Івахів. Фото: архів Соломії ІвахівУ вівторок, 8 січня, о 19.00, Львівська філармонія запрошує львів’ян та гостей міста відчути різдвяний настрій на концерті «Перлини камерної музики» у виконанні скрипальки Соломії Івахів та піаніста Мирослава Драгана.

Особ­ливе звучання камерної музики лунатиме у творах Брамса, Сарасате, Равеля, Бартока, Шоссона та Скорикa.

Про різдвяний настрій, концерт та творчі плани наша розмова із Соломією Івахів.

— Ваш шлях до музики був самостійним?

— І так, і ні. Моя мама — музикант, а тато — інженер, професор, який понад усе любить співати та відвіду­вати концерти. У нашому домі завжди звучала українська пісня. Будучи маленькою, і собі підспівувала, батьки зауважили, що я співаю дуже чисто і в правильній тональності. От і вирішили, що музична десятирічка є відповідною школою для мене.

– Чому Ви обрали скрипку, чим цей інст­румент Вас захопив?

– Моє знайомство зі скрипкою було випадковим. З батьками прийшла у Львівську музичну школу імені Соломії Крушельницької на вступні іспити. Під час прослуховування, члени комісії запитали, чи заграю щось на фортепіано. Я відповіла, що заграю мелодію, якщо мені спочатку її заспівають (на фортепіано вміла лише «бамкати» одним пальцем, усі мелодії грала на слух). Це розвеселило комісію, і директор школи Володимир Антонів (нині покійний) зрозумів, що в мене добрий слух. Він запитав: «На скрипці грати хочеш?». Не задумуючись погодилася, бо слово «скрипка» звучало цікаво.

— Коли відбувся пер­ший Ваш концерт на великій сцені?

— У перші роки навчання часто виступала на показових шкільних концертах. Це був дебют. А от перший виступ у філармонії запам’ятала. Мені було 12 років. Виконувала Концерт №2 Генріка Венявського. У концерті також виступали піаністка Христина Худзій та скрипаль Остап Шутко, диригував Ярема Колеса. Так склалися обставини, що Христя Худзій та я поїхали вчитися за кордон: я — до престижного Музичного інституту ім. Куртіса (США), Христя — до відомої Паризької консерваторії. Ми товаришуємо до сьогодні. Я з величезною приємністю стежу за кар’єрою та розвитком Христі.

— Чому Ви залишилися у США?

— Я поїхала навчатися відразу після закінчення школи в одну з найвідоміших та найкращих консерваторій світу: ще довго не вірилося, що мене прийняли у такий музичний заклад, де навчалися Гіларі Хан, Ланг Ланг, Семюель Барбер, Лінн Гаррела, музиканти «Гварнері-квартету», Пітер Серкін. А викладали Леопольд Ауер, Єфрем Цимбаліс, Карл Флеш (з підручників якого навчалася і в Україні).

— Чи часто при­їжджаєте на Батьківщину з кон­цертами?

— Приїжджаю в Україну хоча б двічі на рік. У вересні разом з «Віртуозами Львова» (диригував Сергій Бурко) виконала «Пори року» Антоніо Вівальді та «Пори року» Астора П’яццоли. Попереднього року мала концерт на фестивалі «Київ Мюзик-фест», а також виступала з Національним оркестром України на чолі з Володимиром Сіренком. Свою концертну діяльність не зосереджую лише у Львові, але радо виступаю удома, адже Львів — моє рідне місто.

— 2011 року Вас об­рали артистичним ди­ректором музичної серії МАТІ в Українському інституті Америки в Нью-Йорку. Розкажіть про Вашу діяль­ність у цьому інституті.

— Коли мене запросили на посаду артистичного директора, була дуже зворушена, адже цю посаду попередньо обіймали й Олег Криса, і Микола Сук. Я організовувала концерти у рамках MATI й бачила місію інституту в пропагуванні української музики та культури в американському середовищі. Музиканти, яких запрошують виступати у МАТІ, часто є гостями на сцені «Карнегі-холу» чи «Лінкольн-центру». Не лише пропагую українську музику, а й розповідаю про відомих українців нью-йоркській публіці.

Торік я і скрипаль Філ Сетцер з «Емерсон квартет» та музиканти з Камерного музичного товариства «Лінкольн-центру» виконували Квартет №8 Д. Шостаковича. У передмові до виступу розповіла про те, що діялося в Україні у час написання Квартету: про життя Дміт­рія Шостаковича і його ставлення до Сталіна та радянської системи; про Голодомор у 1932 —

1933 рр. Хоча діаспора у Сполучених Штатах активно працює у свідченні американському суспільству болючих сторінок нашої історії, деякі люди, які приходили на концерт, уперше почули про винищення мільйонів українців штучним голодом.

У квітні 2012 р. відомий у Сполучених Штатах піаніст Гері Граффман виступав у рамках МАТІ. В автобіографії I really should practice («Я направду мав би практикувати») Гері розповів, що його дідусь, єврей за національністю, був міністром в Українській Народній Республіці. Коли дідусь емігрував до Сполучених Штатів, то й далі пропагував, що українці повинні мати свою незалежну державу. Я процитувала уривок з його книги. Люди в залі були зворушені.

Також залучаю неукраїнців до виконання української музики і сподіваюся, що ця музика звучатиме поза Українським інститутом. Наприклад, фортепіанне тріо «Каватина», яке виграло престижний конкурс Naumberg, виконувало тріо Вірко Балей. А «Енсо квартет», якого було номіновано на премію «Греммі», виконував на МАТІ Квартет Глієра, учителя Бориса Лятошинського. Учні Школи музики Маннес у Нью-Йорку презентували концерт «Зліт модернізму: початки та традиції», де виконували музику Задерецького, Косенка, Лятошинського, а також Бартока, Енеску та Шимановського. Попри музичні номери, читали поезію Антонича, Рильського, Тичини. Отож кожний концерт у МАТІ має у собі частинку українського.

Щодо українських музикантів, то у рамках МАТІ виступали: Вікторія Лук’янець, Володимир Вин­ницький, Наталія Хома, Оксана Кровицька, Микола Сук, Лідія Артинів, Роман Борис з «Грифон тріо», Олег Криса та Тетяна Чекіна. У січні Тарас Філенко виступатиме з лекцією та презентуватиме свою книжку про життя та творчість Миколи Лисенка. Лекція буде українською та англійською мовами. У березні скрипалька Соломія Сорока та піаніст Артур Грін представлятимуть CD з творами Мирослава Скорика. Наскільки мені відомо, пан Мирослав планує приїхати на цей концерт. Також плануємо презентацію «Відродження музичної України» з київським композитором, директором видавництва «Музична Україна» Богданом Кривопустом.

Ідей є дуже багато. Звертаю увагу не лише на виконання, а й на артистичне планування та організацію. Останніми роками я запланувала 23 концерти у рамках МАТІ, на яких і сама виступаю, і запрошую відомих музикантів. Мені подобається бути артистичним директором музичної серії, але основна моя діяльність — це виступати як скрипалька.

— Залишається ще трохи вільного часу?

— Вільного часу зовсім не маю. Живу в шаленому темпі: якщо не на репетиції, тоді вправляюся на скрипці вдома або планую сольну, камерну програми на наступні сезони, а також займаюся суспільною працею для Українського інституту. Постійний рух та подорожі. Я вже знаю, де виступатиму у лютому 2014-го. І так багато років. Адже два роки тому я отримала ступінь доктора і водночас проводила власні сольні концерти як гостьовий концертмейстер Симфонічного оркестру Аугсута в штаті Джорджія.

У Львові ритм життя інший: у затишних кав’ярнях відпочиває багато людей, а на вулицях усміхнені перехожі, нікуди не поспішаючи, прошкують у своїх справах. Навіть у Лондоні більше пахне спокоєм, порівняно з Нью-Йорком, Філадельфією чи Вашингтоном. Недаремно населення Північної Америки п’є каву з паперових склянок «to go» дорогою на роботу чи на зустріч. Нагоди насолодитися кількома спокійними хвилинами є у небагатьох.

— Розкажіть про спільну з Мирославом Драганом програму, яку презентуєте 8 січня у Львівській філармонії?

— Тішуся, що генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп підтримує мої проекти і запрошує виступати на рідній сцені. Львівська філармонія дала мені поштовх у професійній кар’єрі. З паном Драганом мала намір співпрацювати вже давно. Думаю, що ми одне одного зрозуміємо і знайдемо спільну концепцію, яку продемонструємо 8 січня. Програму складали разом. Хочемо подарувати людям гарний різдвяний настрій: виконуватимемо твори, які будуть звеселяти душу. Запропонуємо слухачам надзвичайно приємну Сонату №2 Брамса, джазового Равеля та танці Скорика й Бартока. Отже, всіх запрошуємо до Львівської філармонії на концерт. Хтозна, може, ми на біс заграємо танго та колядки, якщо буде відповідна атмосфера та настрій у публіки. Бажаю усім читачам «Львівської газети» хорошого новорічного настрою та веселих свят!


Автор: Оля Максим’як
Виконавці: Соломія Івахів
Джерело: gazeta.lviv.ua



Інші:

«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_358.jpg