Пан Музикант у академічному оркестрі "Філармонія" - головна рушійна сила | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Пан Музикант у академічному оркестрі
Академічний симфонічний оркестр
Сукач Микола
Пан Музикант у академічному оркестрі "Філармонія" - головна рушійна сила
Микола Сукач. Інтерв'ю з диригентом академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру
17 березня 2011, четвер

Диригент академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру Микола СукачКонцерти академічного симфонічного оркестру "Філармонія" Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм давно набули заслуженої популярності серед шанувальників класичної музики у Чернігові.

А фестиваль "Сіверські музичні вечори", який 11 років поспіль організовує художній керівник і головний диригент колективу Микола Сукач, став яскравою, непересічною подією в музичному житті міста.

Завдяки їй Чернігову вдалося значною мірою піднятися над сірою провінційністю в музичному мистецтві і здобути повагу серед багатьох музикантів світового рівня.

Щороку вони залюбки їдуть до міста над Десною зі щирим бажанням зіграти з оркестром "Філармонія", поспілкуватися з його музикантами, відчути атмосферу дружби і творчого взаєморозуміння, яка панує в колективі.

Нині оркестр перебуває у стадії реформування. Після цього його склад оновиться майже на чверть. Подробицями цієї роботи заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач поділився з кореспондентом Наталією Потапчук.

- Миколо Васильовичу, чим викликана необхідність реформування оркестру і така серйозна заміна його складу? Адже саме з цими музикантами ви "робили" оркестр із нуля, відточували його виконавський рівень до такого, що вивів вас на сцену Колонної зали ім. Лисенка Національної філармонії України.

- Так, дійсно. Музиканти, з якими ми грали майже 10 років, на мій погляд, зробили подвиг. Тому що змогли зламати стереотип містечкового мислення, при якому люди не працюють в музиці, а готують лише звітні концерти. Тобто, півроку чи рік вчать один твір, а потім у травні, скажімо, виконують його із шаленим успіхом. Наші оркестранти навчилися працювати практично в повному професійному режимі і давати регулярні концерти. Нам дуже боляче з ними розлучатися, але ми змушені це робити.

Поштовхом до реформування стало виконання облдержадміністрацію Постанови Кабінету Міністрів від 02.02.2010 р. "Про єдиний підхід до оплати праці артистів академічних колективів" і суттєве підвищення нам заробітної платні. До цього колективи, яким звання академічних було присвоєне до 2005 року, мали удвічі більшу зарплатню, ніж ті, хто отримав його після 2010 року, до яких належимо й ми. Тож, коли нарешті справедливість восторжествувала і нашу працю оцінили гідно, музикантів-сумісників ми поставили перед вибором: або ми, або оркестр військово-музичного центру, де вони також грають.

Звісно, вони залишилися в армії, сподіваючись на отримання квартир і пільг у майбутньому. А нам тепер доводиться шукати їм заміну. Це дуже тяжка праця. Ми вже прослухали близько 20 музикантів з різних міст України, але остаточний вердикт по більшості з них винесемо в останніх числах квітня. Проте до кінця сезону - до 1 серпня поточного року - ми гратимемо в старому складі, незалежно від того, приймемо нових музикантів чи ні.

- Кого саме вам потрібно замінити і як організоване прослуховування?

- Заміни потребує левова частка духової групи, причому, провідні солісти. Ми вже закінчили відбір у групу тромбонів (ці музиканти грали з нами на концертах у лютому-березні), а зараз запрошуємо валторністів. Є певна проблема зі скрипалями і віолончелістами, яку ми, на жаль, вже багато років не можемо вирішити в Чернігові. Тому шукаємо в інших містах.

Загалом прослуховуватися до нас уже приїздили музиканти зі Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Умані, Харкова, Херсона. На період роботи з нами вони були забезпечені житлом і заробітною платнею. Це їх дуже дивувало і приємно вражало, адже вони думали, що житимуть у Чернігові за власний кошт. Але ми пішли таким шляхом, бо, на мій погляд диригента і людини, яка довгі роки сама була музикантом, він єдино вірний. Пан Музикант, я вважаю, повинен відчувати, що він - головна рушійна сила оркестру.

Як диригент повинен знати, що він без музикантів - нуль, так і музикант має відчувати, що він - особистість. Тоді тільки буде оркестр. Власне кажучи, саме на таких засадах наш оркестр і побудований. Незважаючи на мій авторитаризм за пультом, стосунки в нашому колективі такі, які, гадаю, має небагато оркестрів в Україні.

- Який підхід застосовується вами при підборі музикантів, що для вас головне?

- Весь тиждень, який музикант із нами працює, ми придивляємося до нього з усіх боків - і як до професіонала, і як до людини, котра повинна вміти не тільки грати в оркестрі, а й контактувати з колегами. Адже з ними музиканту доведеться мати стосунки багато років.

- Ви віддаєте перевагу людям з вищою музичною освітою?

- Ми надаємо перевагу місцю, яке людина займає в оркестрі. Річ у тім, що, ні музичні училища, ні консерваторії, на жаль, не виховують оркестрових музикантів. Вони виховують музикантів взагалі. А якщо говорити про ефект цієї освіти, то, приблизно, 80% випускників музичних навчальних закладів нині йде у менеджмент. У мистецтві залишається відсотків двадцять. Тому не головне, що ти закінчив, а як ти працюєш в оркестрі. Оркестровий музикант - це зовсім інша професія, аніж просто соліст. Не кожен чудовий соліст здатен стати часткою чіткого злагодженого організму, яким є симфонічний оркестр.

Шістдесят відсотків роботи оркестрового музиканта полягає в тому, щоб слухати, і тільки 40%, щоб грати. От, оці засади - головні. Я про це кажу, щоб ви зрозуміли, якою втратою для оркестру є звільнення людей, котрі, граючи в ньому 10 років, сформувалися як частка цього єдиного організму. Ясно, що оновлення завжди дає свій ефект, можливо, рівень і підвищиться (і я в цьому впевнений), але на все потрібен час. Доведеться знову багато працювати. Проте ми налаштовані оптимістично. По-перше, цей процес не йде спонтанно, прослуховування сплановане, триває півроку, і, врешті-решт, у нас уже працює 5-6 нових музикантів.

Зрозуміло, нам бракує ставок у оркестрі, але їх немає з самого початку. Академічний симфонічний оркестр належить до оркестрів І категорії. Тобто, в ньому має бути 82 музиканти. У нас - 64, і це - одна з наших проблем. Друга - відсутність гарного роялю, про що я вже неодноразово говорив. Це взагалі - наш біль, наша біда, я вже не вірю, що нам його куплять.

- Днями у Чернігові відкривається ХІ-й міжнародний фестиваль класичної музики "Сіверські музичні вечори". Там гратимуть музиканти-претенденти на роботу в оркестрі "Філармонія"?

- Так, і це буде особливістю цьогорічного фестивалю. На концерті 25 березня в якості солістів слухачі зможуть почути двох наших нових оркестрантів - Ігоря Васюка (кларнет) та Геннадія Колотила (фагот). Останній, до речі, - наш вихованець. Він працював в оркестрі два роки, починаючи з 3-го курсу музучилища. Потім вступив до Харківської консерваторії, грав там у молодіжному симфонічному оркестрі і зараз повернувся до нас. На останньому концерті фестивалю гратиме й майбутня наша гобоїстка.

В цілому ж XI-й фестиваль буде не менш зірковим, ніж попередні. З нами вже традиційно гратимуть видатні піаністи Вадим Руденко з Москви та Олег Полянський (Німеччина). Окрім них, до Чернігова завітають видатна японська скрипалька Маю Кішіма, прекрасний бас із Москви Дмитро Трапезніков, музиканти із США - Микола Сук, Стів Каплан, Ендрю Сміт, Білл Бернатіс. Гратимуть з нами і вітчизняні виконавці. На концертах звучатимуть твори Моцарта, Баха, Прокоф'єва, Рахманінова, Шопена, багатьох інших славетних композиторів.

Особлива увага на фестивалі буде приділена творам Ференца Ліста. Адже в цьому році світова музична спільнота відзначатиме його 200-річний ювілей. Ми композитора вшануємо виконанням його симфонічної поеми "Прелюди" та маловідомого Маршу хрестоносців з ораторії "Легенда про Святу Єлизавету". Олег Полянський зіграє два концерти Ліста для фортепіано з оркестром.

- Дякую за інтерв'ю. Бажаю вашому оркестру процвітання, подальших творчих удач і злетів. А ще - омріяного і вами, і вашими партнерами-піаністами, і нами, слухачами, роялю, який, дасть Бог, з'явиться у філармонії до вашого особистого цьогорічного ювілею


Автор: Наталія Потапчук
Колективи: Академічний симфонічний оркестр "Філармонія"
Диригенти: Микола Сукач
Концертна організація: Чернігівський обласний філармонійний центр
Джерело: Укрінформ



Додати: Share on Facebook

Інші:

 Іван Чередніченко, музичний керівник Львівської національної опери Моє ставлення категоричне - у нашому театрі не буде російського репертуару
Василь Крячок, директор Маріупольської філармонії Без кількох днів два місяці був у тому пеклі
Олександр Пірієв, музичний продюсер Маріуполь, як Фенікс, відродиться. Для цього об'єднається весь світ
«Кожен має виконувати свою життєву місію»
Лукаш Гоїк, директор Сілезької опери в Битомі (Opera 'Slaska, Польща) висловив щиру підтримку українському народу в час війни
Світова оперна діва Людмила Монастирська ексклюзивно розповіла, як замінить російську співачку Нетребко та гратиме партію «Турандот» у «Метрополітен-Опера»
Сюжет німецького ЗМІ про Маріупольську філармонію
У США плануються заходи на честь 100-річчя першого виконання "Щедрика" у країні
«На шпальтах “Дня” бачу обличчя країни у всьому її розмаїтті сьогодення»
В органному залі Рівного — музей і галерея. А вітражі — на логотип
ОПЕРІ ПОТРІБНІ МЕЦЕНАТИ
Як Україна вшановує ім’я композитора Мирослава Скорика
Рік без Мирослава Скорика
KharkivMusicFest: организаторы рассказали, как готовили фестиваль в разгар пандемии
В Андріївській церкві відбулася світова прем'єра віднайдених симфоній композитора Березовського
Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи?
Cергій МАГЕРА: "Співак постійно вчиться"
Оксана Линів: "Диригент мусить вміти переконувати з першої хвилини"
У Міжнародний день музики тернопільські музиканти - про музику і життя
"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача"
Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави
Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
      © 2008-2022 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110307_284.jpg