Як Україна вшановує ім’я композитора Мирослава Скорика | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Як Україна вшановує ім’я композитора Мирослава Скорика
Пірієв Олександр Валерійович
Скорик Мирослав Михайлович
Як Україна вшановує ім’я композитора Мирослава Скорика
13 липня, вівторок

Днями виповнилося 83 роки з Дня народження видатного українського композитора Мирослава Скорика, якого не стало у червні минулого року. Як Україна увіковічнює його ім’я, в ефірі Українського радіо розповіли головний музичний редактор Радіо Культура Олександр Пірієв та проректор з наукової роботи НМАУ ім. Чайковського, доктор мистецтвознавства та дружина Мирослава Скорика Адріана Скорик.


1  червня, коли Україна вшановувала річницю від дня відходу Мирослава Скорика, у Києві відбулася прем’єра останньої програми, яку митець затвердив за життя. Там були прем’єри його музики, яка ще не звучала. А також  прем’єри його праць, в яких він осучаснював твори класиків. Головний музичний редактор Радіо Культура Олександр Пірієв останні роки дуже близько спілкувався з Мирославом Скориком, був його імпресаріо. "10 останніх років його життя, які мені подарувала доля спілкуватися дуже близько з Мирославом Михайловичем, змогли вибудувати цілу стратегію, яка дозволила сьогодні говорити про те, що Мирослав Скорик  був класиком за життя і після його земної смерті велику кількість проєктів, які він задумав, ми сьогодні втілюємо з великою насолодою".

Олександр Пірієв розповідає про проєкт "Скорик-Мусоргський", який готувався ще за життя маестро. "Ми з родиною відразу обговорили всі ці плани, і це один із таких проєктів. За життя Мирослав Михайлович втілив його в задумі досконало. Обов’язковою його вимогою було, щоб грали або співали молоді таланти.

Так само як Соломія Крушельницька побачила його творчі можливості, він хотів дати дорогу молодим, щоб вони були з ним разом на сцені. І з вересня починається безпрецидентне за масштабом турне, яке охопить 10 міст України. І кожен раз буде новий оркестр,  з зірковим складом виконавців. Це будуть виключно найбільші філармонії України, оркестри. Крім молодих талантів, братиме участь славетний піаніст двадцятого століття Євген Ржанов, який обов’язково завітає у два чи три концерти, бо він одним із перших виконував фортепіанні концерти Мирослава Скорика, і це буде діалог епох".   

"І можу підкреслити, що за кілька тижнів до трагедії,яка сталася рік тому, Мирослав Михайлович підтвердив мені, що він завершив цю роботу, і ми готові до цього проєкту. І я сьогодні кажу: "Мирославе Михайловичу, ми його зробили, і починаємо втілювати в життя", — каже він.

Також, зауважує Пірієв, держава зараз демонтрує велику увагу до постаті Скорика. "До розуміння постаті Мирослава Михайловича, його величі і дійсно унікального формату об'єднання всієї нашої спільноти, не тільки музичної, а саме нашої української спільноти навколо головного, що може нас об’єднувати - культури. Президент ініціював Національну музичну премію імені Мирослава Скорика, і вона буде на рівні Премії Шевченка, але виключно фокусованою на музиці, і не тільки академічну, класику, популярну музику, фольклор - все це буде навколо Мирослава Скорика, який, можливо, і уособлює сьогодні всі ці напрямки музичні".

Феномен Скорика був у тому, що він міг легко і доступно пояснювати слухачу принцип дотику до академічної музики і водночас він міг спуститись з "п’ядесталу академіста" написати шлягери, твіст "Не топчи конвалії", джазові якісь речі. Цей феномен зображено у авторському радіофільмі журналіста Українського радіо Володимира Лукіна.

Також,  маестро Олександр Пірієв анонсує у жовтні відновлення опери "Мойсей", яка отримала благословення Івана-Павла Другого: "Цього року 20-річчя приїзду Папи Римського, воно якраз поєднується, і оді була прем’єра "Мойсею" у Львівській Опері. І ми готуємося до відновлення цієї історичної події. Вона постійно звучить, але ми хочемо повернутися до тієї постановки, запросити кращого "Мойсея" - соліста Національної опери  Сергія Магеру, якого дуже поважав та любив Мирослав Михайлович. Тому ми очікуємо дуже багато акцій".     

Проректор із наукової роботи Національної музичної академії імені Чайковського та дружина Мирослава Скорика Адріана розповіла про вшанування пам’яті маестро у Львові. "Ініціатив багато. Найперше, що вдалося зробити, це провести документацію і сприяти бажанню багатьох творчих колективів, які працюють сьогодні у національній Львівській філармонії,  присвоїти їй ім’я Мирослава Скорика. Це по праву,  хоча б тому єдиний кабінет, який був у Мирослава Скорика при житті – це був кабінет у Львівській філармонії. І, тільки  донедавна там висіла табличка, яка репрезентувала, що там працює Мирослав Скорик".

Серед інших промоцій влади Адріана Скорик виділяє ініціативу спорудження пам’ятника композиторові. "Влада зрозуміла репрезентацію Мирослава Скорика як ту мистецьку і культурну цінність у найвищому розумінні цього слова, що здатна репрезентувати українську культуру і мистецтво в світі.  Адже саме світовий масштаб діяльності Скорика відомий. Це – діалог Скорика зі світом".  

Київ – це місце роботи його праці, але Львів - це місто, яке він підтримував, до якого уважно ставився, допомагаючи колективам знайти своє місце, але, звичайно, що Львів – це вотчина, говорить дружина Мирослава Скорика. "Він весь час Львів тримав на пульсі, був вдячним сином своєї малої Батьківщини, а зрештою і України".   
  


Композитори:Мирослав Скорик
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Джерело: UA:Українське радіо



Додати: Share on Facebook


Інші:

В органному залі Рівного — музей і галерея. А вітражі — на логотип
ОПЕРІ ПОТРІБНІ МЕЦЕНАТИ
Як Україна вшановує ім’я композитора Мирослава Скорика
Рік без Мирослава Скорика
KharkivMusicFest: организаторы рассказали, как готовили фестиваль в разгар пандемии
В Андріївській церкві відбулася світова прем'єра віднайдених симфоній композитора Березовського
Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи?
Cергій МАГЕРА: "Співак постійно вчиться"
Оксана Линів: "Диригент мусить вміти переконувати з першої хвилини"
У Міжнародний день музики тернопільські музиканти - про музику і життя
"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача"
Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави
Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
      © 2008-2021 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
23.jpg