Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колективи: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

“Присвята”
Після успіху у Європі театр Франка повезе "Конотопську відьму" у США та Канаду
Ювіляр Золтан Алмаші: чверть століття разом із «Київською камератою»
П'ятеро юних музиканток та музикантів Кривого Рогу здобули нагороди на міжнародних конкурсах та фестивалях
Українській культурний фонд пропонує гранти музикантам для запису синглу або альбому
Міжнародний фонд Івана Франка розпочав прийом робіт і супровідних документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2025 році
GRA-2025: прийом заявок
Фортепіанні концерти Барвінського та Косенка видав німецький лейбл
Перелік кандидатів на премію Л. М. Ревуцького у 2025 році
У Львівській опері "Різдвяна містерія" підсумувала рік 60-го обертання "Юності" навколо сонця
Джуніор концерт: юні таланти Львівщини на сцені Органного залу
Унікальні концерти січня в музеї Соломії Крушельницької
Вперше на київській сцені: Львівська національна опера представить постановку опери “Діалоги кармеліток” Франсіса Пуленка
У Рівненській обласній філармонії відбудеться екскурсія «Нерозкриті таємниці органного залу»
У Львівській опері встановили рекорд наймасштабнішого виконання пісні «Україні Слава»
Зимові прем’єри в Києві: чим дивуватимуть театри на початку року
Оголошення про початок подання матеріалів на здобуття мистецької премії «Київ»
Національна філармонія України відкриває Молодіжну академію для майбутніх зірок музики
Претенденти на премію Б. М. Лятошинського у 2025 році
Національна опера України успішно представляє українське мистецтво в Японії
Два масштабні фестивалі, що присвячені музиці Баха і Моцарта, дитячі концерти та святкування ювілею Бориса Лятошинського
«Піккардійська Терція» в Києві: різдвяний концерт, що зігріє серця та підтримає ЗСУ
У 2025 році на державному рівні відзначатиметься 150-річчя від дня народження Рейнгольда Глієра
Січень у Національній філармонії
З Бахом у Новий рік: перший фестиваль-2025 у Львівській філармонії
У МКСК вручили мистецькі премії лауреатам 2024 року
Січень у Львівському органному залі: святкова музика, ексклюзиви та концерти для першого разу
Січень у Музеї Соломії Крушельницької: музика, що надихає
ФЕСТИВАЛЬ МУЗИКИ БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО. Liatoshynsky Space 2025. 03.01–26.01.2025
Різдвяна колаборація оркестру та етнобренду
Січень у Національній опері України
Браво, Кирило Карабиць!
СВЯТВЕЧІР у ФІЛАРМОНІЇ: МУЗИКА НА ВОДІ, МОЦАРТ І… ВИТИНАНКИ
2 мільйони гривень для ЗСУ зібрали на аукціоні INSO-Львів!
«Сильвестрові рефлексії» – концерт-подарунок від «Віртуозів Львова»
У Києві покажуть прем'єру сучасного балету "Ескапістіко"
«Від Миколая до Йордана»: Хор імені Верьовки вирушає у різдвяний тур Україною
Київській опереті – 90 років!
Вітаємо Аллу Загайкевич!
Два дні музики Бетховена в Львівській філармонії
      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg