О.Козаренко: "Кожен шукав своє спасіння від болю, а я писав "Різдвяну літургію" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
О.Козаренко:
Козаренко Олександр
О.Козаренко: "Кожен шукав своє спасіння від болю, а я писав "Різдвяну літургію"
21 жовтня 2014, вівторок
Поширити у Facebook

Фестиваль сучасної музики "Контрасти" із ювілейною цифрою – ХХ добіг кінця. Та післясмакове відчуття – залишилося. Тим більше, що зовсім нещодавно, 9 жовтня в рамках "Контрастів" відбулося виконання світової прем’єри – "Різдвяної Божественної літургії" знаного українського композитора – Олександра Козаренка.

 Олександр Козаренко

Прикметно, що цей твір писався у 2000 та 2014 році. Першу частину – під назвою "Літургію слова" – композитор створив до двохтисячоліття Різдва Христового для Літургії Св. Івана Златоустого у співпраці з не менш талановитим митцем – Віктором Камінським, якому належить друга частина – "Літургія жертви". Цей твір виконувала і записала на компакт-диск Заслужена хорова капела України "Трембіта" під батутою відомого диригента – Миколи Кулика. Згодом Олександр Козаренко написав повну Архиєрейську Божественну Літургію для хору, солістів і оркестру та мав на меті сам дописати "Літургію жертви" , проте цю ідею вдалося реалізувати лише у 2014 році.

Спілкування із маестро видалося швидким, лаконічним, проте дуже плідним, адже композитор займає посаду Декана факультету культури і мистецтв Львівського університету ім. І. Франка, а отже – обмежений у часі.

Про свій задум створити "Різдвяну літургію" митець розповідає охоче й з піднесеним настроєм:
– Ідея написати "Божественну літургію" постала з ініціативи Михайла Перуна. Саме він звернувся до мене й Віктора Камінського із таким проханням. Після створення літургія прозвучала у виконанні капели "Трембіта" (Заслужена академічна капела України "Трембіта – прим. А.Ш.) в будинку органної та камерної музики. Пригадую, це було велике свято: наповнена зала, відповідна акустика.

Цікаво, що хор стояв не на сцені, а коло вівтаря, і це, скажу я вам – було досить зворушливо.

Певне, що на нас чатувала небезпека: твір містив два композиторські почерки, тому під час виконання Микола Кулик ( диригент капели – прим. А.Ш.) завбачливо зробив антракт між частинами. На концерті був присутнім отець Петро Галадза, найбільший літургіст греко-католицької церкви й, наскільки мені відомо, він є професором Університету у Торонто. Отже, в антракті о. Петро підійшов до мене, тепло привітав й сказав, що, на його думку, моя музика по стилю є дуже близькою до "Всенощної" Рахманінова.

В першій частині "Різдвяної літургії" я ретельно опрацював літургічні наспіви. Так як «Всенощна» Рахманінова повстала у виконанні хору Києво-Печерської лаври, от і я взявся до опрацювань наших стихир. Звісно для кожного композитора є важливим, коли в процесі творення зачудованість музикою того чи іншого митця, в моєму випадку – Рахманінова була відчутна і підтримана публікою. Минуло 14 років, я зловив себе на думці, що потрібно дописати другу частину. Проте всілякий продукт повинен дозріти. Сталося так, що два роки тому на саме Різдво помер мій батько. Це було великим ударом, отож його смерть у мене тепер асоціюється із Різдвом Христовим. Можливо, саме це стало поштовхом до написання літургії. Як вам відомо, я не мав змоги писати музику під час навчального року, тому час від часу "поглядав" на "Херувимську" з літургії. Останньою крапкою до усвідомленням того, що маю дописати саме цей твір, стала зима 2013-2014 років та біда на Майдані. Саме тоді телевізор працював цілодобово: і вдень і вночі, а особливо – в темну пору доби.

Кожен шукав своє спасіння від болю, а я писав літургію – рятувався, щоб не збожеволіти. Раціонально сприймати те, що відбувається – було неможливо.

Скажу відверто, коли я слухаю літургію на записі – перед очима стоять ті дні, протягом яких діялися страшні події. Це був могутній Армагедон, де сили добра і зла зійшлися у двобої. Однією із причин моєї відсутності на Майдані було те, що я захворів сильним грипом.

Все ж повернімося до запису: на компакт - диску є аудіо-запис, де літургію править блаженніший Любомир Гузар. Це – розкішне видання. Більше того, на прем’єрі був присутнім Владика Ігор Возяк, він із іншого боку оцінив літургію. Владика повідомив, що цей твір можна, навіть потрібно виконувати у церкві, а для мене це є дуже важливим, адже я писав літургію із тихою надією на те, що вона колись прозвучить у храмі.

Ми – тонкошкірі люди, мільйонними нитками пов’язані із природою.

 Олександр Козаренко


- Композитори, як і всі творчі люди, гостро реагують на події, що відбуваються. Чи ви передчували ці нещастя?

- Звісно. Відчуття того, що насувається страшна біда, загострилися у мене три роки тому. Я не міг пояснити цього словами й відчував, що насувається якась катастрофа,
проте мені навіть на думку не спадало, що це досягне вселенського масштабу. Ми не знаємо, чим закінчиться війна на Сході, більше того, якщо ситуація буде така, як зараз, я прагну, щоби ми зазнали мінімальних втрат.

Якщо потрібно – в ім'я миру я напишу іще одну літургію.

Коли буде присутнім баланс добрих якостей, якщо ми будемо мислити позитивно й відганяти погані думки, маю надію, що сили добра, яких є набагато більше – переможуть. Дай Боже, щоб усе налагодилося.

– Вас називають авангардовим композитором. В поле зору Ваших творчих зацікавлень потрапляють різні жанри. Чи комфортно сучасному митцю, а саме композиторові знаходитися у суспільстві? Яка Ваша ніша у культурному житті України?

– Скажу відверто, моє життя так обернулося, що можу писати музику тільки взимку та влітку – коли студенти Університету мають канікули. Скажу лаконічно: творити – це спасенне заняття.

Творчість – це одна із найбільших радощів, які може зазнати людина за життя.

*****

Олександр Козаренко – український композитор, доктор мистецтвознавства, , заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, декан факультету культури і мистецтв Львівського університету ім. І. Франка, професор у Львівській Національній Музичній академії, дійсний член НТШ, лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М.Лисенка (1984 р.), лауреат Державних премій в галузі композиції ім. Л.Ревуцького (1996 р.), ім. М.Лисенка (2000 р.), Львівської обласної премії ім. С.Людкевича (2007 р.)


Автор: Анна Шпилевська
Композитори:Олександр Козаренко
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти"
Джерело: Львівська філармонія



Інші:

«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
60.JPG