Що в "скрині" у Оксани Линів? | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Що в
Линів Оксана
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Корона «Дня» — за креативну інтеграцію української музики в європейському просторі
29 грудня 2017, п'ятниця

Ми поспілкувалися з маестро після  Різдвяного концерту, який з великим успіхом відбувся у Львівській опері. В програмі звучали твори українських та західноєвропейських композиторів, і це духовна музика Олександра Козаренка, Вольфганга-Амадея Моцарта, Шарля-Каміля Сен-Санса та Євгена Станковича, а також найвідоміші арії та дуети з опер Жоржа Бізе, Жака Оффенбаха, Джакомо Пуччіні, Еріха-Вольфганга Корнґольда...
Оксана Ярославівна  розповіла «Дню» про  сюрпризи зі своєї «скрині» за рік, що минув, також — про плани на рік прийдешній, а ще — про власну українську мрію.

— Я дуже рада, що в Європі моє ім’я як диригента  асоціюють з тим, що пропоную слухачам  у програмах щось невідоме й обов’язково українське, — говорить О. ЛИНІВ. — Наприклад, в Австрії напередодні концертів жартома питають: «Що цього разу Оксана дістане зі своєї «скрині», куди вона ховає чергові сюрпризи?» Загалом сезон  був цікавий. Зокрема, у листопаді  з Філармонійним оркестром у місті Грац ми першим номером у програмі  виконали «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика. Потім пролунав  скрипковий концерт Брамса, «Море» Дебюссі, а закінчували «Вальсом» Равеля.  Я хвилювалася, як оркестр сприйме твір  Скорика.  На репетиції розповідала про музику М. Скорика, про гуцулів, показувала флаєри з маленького гуцульського фестивалю, котрий робила 2016-го у Мюнхені. Мені було дуже приємно, що всім «Гуцульський триптих» сподобався. Після концерту підходили люди,  дякували за незвичний для австрійців і зовсім невідомий для них твір.  А ще найважливішим для мене є те, що оркестранти були у захваті від музики Мирослава Михайловича.

— Які будуть наступні ваші концерти?

— Новорічний в Опері Граца — 1 січня. Програма має назву «Джаз зустрічає класику» і  побудована так, де класичні композитори звертаються у своїх творах до джазу, або, навпаки, композитори, які спеціалізуються на джазі,  беруть за основу якісь класичні теми. Лунатимуть твори Бернстайна,  Гершвіна, Хіндеміта. Також я запропонувала поставити  під кінець концерту твори українських маестро — Вадима Неселовського і Володимира Зубицького. Вже перша репетиція показала, що саме виконання цих двох творів дуже захопило консервативних австрійських музикантів... А 4, 6, 7 і 8 січня у мене буде чотири Новорічні вечори у Норвегії, зі Ставангерською філармонією, і, крім світової класики, там прозвучить «Щедрик» Юрія Ланюка.  Я майже завжди  везу за собою ноти українських творів...  16 лютого буде дуже цікавий концерт, знову на сцені Опери Граца, під назвою «Ті, що підкорюють гори» — музична подорож від Карпат до Альп, де музику українських Карпат я представлятиму фантастичним твором Олександра Козаренка «П’ять весільних ладкань з Покуття». На вечорі виступить Тетяна Міус (сопрано). Це  автентичні теми, ладкання, які Козаренко обробив для симфонічного оркестру, і також пролунає  куточок України в Австрії, який звучатиме у суголоссі з «Румунською рапсодією» Жоржа Енеску, музикою угорця Бартока та австрійських композиторів. У травні разом із Фрайбурзькою філармонією  виконаємо другу «Героїчну симфонію» Євгена Станковича. До речі, у червні  планується цікавий Open air — гала-концерт, присвячений слов’янській опері. Це буде в Саарбрюккені, в Німеччині, і, звичайно, серед інших популярних творів прозвучать «Симфонічні танці» Бориса Лятошинського з опери «Золотий обруч» і дуже яскрава симфонічна поема «Купало» Віталія Губаренка. 

— Наскільки Lviv MozArt, котрий відбувся у Львові влітку й арт-директором котрого ви є, сприяв популяризації української музики?

— Я дуже довго виношувала цю ідею. Головна мета фестивалю — як зробити українську музику більш відомою в Україні й у світі? Це парадокс, але багато  українців не знають своїх композиторів і їхніх твори. Я взагалі думала над тим, як позиціонувати Lviv MozArt  як оригінальний форум. Бо фестивалів Моцарта у світі є сотні, а  мені хотілося зробити цей у Львові унікальний арт-проект, бо Франц Ксавер приїхав до Галичини, на схід Європи. Тобто  Львів є перехрестям Сходу і Заходу. І якщо ми маємо дуже багато Моцартівських фестивалів  у Європі, й це є фестивалі західноєвропейського зразка, які спеціалізуються на виконанні музки західноєвропейських композиторів, звичайно — на традиції виконання творів Моцарта і Моцартівського кола, то тут мені дуже хотілося, як колись Ксавер приїхав у Галичину і пізнав культуру і традиції нашого регіону; так само мені хочеться, щоби і музиканти, і слухачі, і музичні критики, і журналісти обов’язково відкрили програмку і зачитувалися тим, скільки невідомого у нас є, і нам є що показати, а їм є з чим познайомитися!  Тому вже в першій програмі представила  музику восьми українських композиторів (і класиків, і молодих — наших сучасників) — отже, звучала музика Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка, Богдана Сегіна, Богдани Фроляк, Олександра Козаренка, Любави Сидоренко... У наступному фесті обов’язково ця традиція буде продовжена. Навіть нині у концерті у Львівській опері ми починали програму кантатою Олександра Козаренка, яка, як на мене, є дуже цікавим твором, який, на превеликий жаль, дуже рідко виконується. Так само прозвучали дуже яскраві твори Євгена Станковича, Івана Небесного... Ми створили дуже яскраву музичну мозаїку довкола теми Різдва. Наша українська музика є цікавою, яскравою, емоційною.  І публіка на неї реагує дуже захоплено.

— Що буде «родзинками» наступного LvivMozArt?

— В одному з концертів «Моцарт у дзеркалі сучасності» звучатимуть дві симфонії концертанто для скрипки й альта (Моцарта та Юрія Ланюка) з дуже цікавими німецькими солістами. Також — прем’єра опери Дмитра Бортнянського «Алкід»  у Свірзькому замку. Планується й концерт із духовних творів сучасних українських композиторів, хорової музики.  Будуть й світові прем’єри — виступ Молодіжного симфонічного оркестру, який був заснований минулого року, під умовною назвою «Еко-симфоні». Мені хочеться музикою нагадати людям про наші корені, про те, що людство має великий обов’язок перед природою, і основа такої філософії була притаманна, в першу чергу, українській давній культурі. Контрастом до цього є сучасна агресивна цивілізація, агресивна система величезних міст... В концерті будуть протиставлені дуже цікаві твори — Губаренка і  Станковича, які символізують цю гармонію людини з природою, а також твір для ударних і симфонічного оркестру «Сльози природи» американсько-китайського композитора Тан Дун, який має три частини, що тематично пов’язані з трьома найбільшими катастрофами людства ХХ ст., де показано, що, власне, може відбутися, коли людина забуде, що всі ми є частиною одного великого організму. На завершення прозвучить твір Золтана Алмаші, який спеціально написаний для  LvivMozArt — кантата на теми автентичних купальських пісень, яку виконуватиме гурт «Курбаси».  

Кожен мій виступ — це як камінь, кинутий у воду. Від нього повинні йти кола — піти резонанс, подальші запрошення, а інакше моя робота не матиме сенсу.  Нині веду  активну професійну діяльність по Європі й повинна гідно позиціонувати мистецький потенціал і рівень... Це й гастрольні виступи, тому що мене запрошують  оркестри і театри з цілого світу, і це — дуже сильні, зі світовим ім’ям, колективи, де не можна припуститися ані найменшої помилки. І, звичайно, це — Україна, де започаткований LvivMozArt,  і, знову ж таки, треба дивитися, щоби кожен фестиваль був сильнішим і цікавішим... Музика  наповнює, збагачує, спонукає замислитися, відчути якісь інші речі після якісно добраної програми і віртуозного виконання... Мені здається, що після наших концертів люди виходять іншими, бо отримують заряд не тільки позитиву, а дуже часто — просто такої глибинної інформації,  яка доходить до нас крізь століття.

—  А яку маєте свою українську мрію?

— Прем’єра опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського. Це для мене дуже великий біль, про який я постійно думаю. Це є музично надзвичайно складна партитура — як для оркестру, так для хору і для солістів. У 1970-х була постановка цього твору у Львові, але з великими купюрами (найскладнішу сцену фіналу тоді не виконували). Поки досліджую музичні матеріали. Є дві редакції. Ні у Львові, ні в Одесі не було повної партитури. Я  знайшла у Києві рукописи... Обробка потребує великої праці. Зараз ідеться не стільки про сценічний ефект, як про Б.Лятошинського, його надзвичайно складну музику. Він взяв свій стиль із Вагнера і Ріхарда Штрауса.  Моя мрія обов’язково реалізується, але  цей творчий проект потребуватиме великого ресурсу.+


Автор: Тетяна Козирєва
Діячі мистецтв: Оксана Линів
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook

Інші:

В Андріївській церкві відбулася світова прем'єра віднайдених симфоній композитора Березовського
Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи?
Cергій МАГЕРА: "Співак постійно вчиться"
Оксана Линів: "Диригент мусить вміти переконувати з першої хвилини"
У Міжнародний день музики тернопільські музиканти - про музику і життя
"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача"
Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави
Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
201.jpg