«Литвини (Литовці)» від українських митців | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Литвини (Литовці)» від українських митців
Магера Сергій
Ченська Вікторія
Дядюра Микола
Поліщук Тетяна
«Литвини (Литовці)» від українських митців
Про тріумфальні гастролі у Вільнюсі розповів Анатолій Солов‘яненко, художній керівник опери Національної опери України
9 липня 2023, неділя
Поширити у Facebook

Гастролі киян з великим успіхом відбулися в межах почесної культурної місії, присвяченої відзначенню Дня Державності у Литві.

Як готувалися до цього масштабного проєкту, чому оперу італійського композитора Амількаре Понк'єллі «Литвини» (I Lituani, 1874) за мотивами поеми Адама Міцкевіча «Конрад Валленрод» рідко виконують, і чи почують меломани нашої столиці це твір - Music-Review Ukraine розповів Анатолій СОЛОВ‘ЯНЕНКО.

- Пане Анатолію, давайте спочатку уточнимо складнощі перекладу -«Литвини» чи «Литовці», яка назва правильна?

-В оригіналі опера називається «I Lituani» і за сюжетом події відбуваються у Литві. В основі опери італійського композитора Амількаре Понк'єллі лежить історична поема Адама Міцкевича «Конрад Валленрод», де описуються патріоти-литовці, що б’ються з головним своїм ворогом — Тевтонським орденом. Нагадаю, прем’єра опери «I Lituani» відбулася в знаменитому міланському театрі «Ла Скала» у 1874 році. Цей твір розповідає про героїзм литовців під час воєн з хрестоносцями, мав великий успіх і став символом боротьби за свободу. Тому правильніше називати цю оперу «Литовці».

-Нагадаймо, як відбувалася підготовка до гастролей у Вільнюс? Хто запропонував виконати саме цей твір Амількаре Понк'єллі з нагоди Дня Державності Литви?

- Запрошення виконати цей твір наш театр отримав завчасно, Ініціатива була від литовської сторони. Дуже символічно, що ця творча подія відбулася саме зараз – переддень Саміту НАТО (зустріч на вищому рівні, одна з платформ співпраці глав держав та голів урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу де оцінюють і вирішують стратегічний напрямок діяльності Альянсу), на якому будуть обговорювати українське питання. Колектив Національної опери кілька місяців працював, аби підготуватися до виконання опери «Литовці».


Аби приїхати у Вільнюс нам прийшлося подолати досить непростий і довгий шлях - їхати всій творчій команді довелося автобусами, в об‘їзд через територію Польщі. А тому дорога до Вільнюса у нас зайняла 30 годин…

- На кордоні нині чималі черги. Вам дали «зелений коридор» чи довелося понервувати? Як творча команда брала участь у цьому проєкті: хор, оркестр, солісти?

- Черга не була великою. Ми проходили всі прикордонні й митні процедури на загальних заставах. Команда у нас була велика – 140 митців: оркестр (з інструментами), хор, солісти. Головні партії опери виконали провідні солісти нашого театру: Вікторія Ченська (Альдона), Геннадій Ващенко (Арнольдо, литовський принц), Сергій Магера (Альбано), Дмитро Кузьмін (Вальтер, Конрад Валленрод) та Володимир Тишков (Вітольдо). Виступ відбувся під керівництвом головного диригента Національної опери України Миколи Дядюри.


- У чому складність опери і чому її рідко виконують?

-Твір масштабний, на кшталт таких знакових творів ХІХ століття, як «Джоконда» Понк'єллі, або «Тоска» Джакомо Пуччіні та інших. Чому мало виконують «I Lituani» мені важко сказати, бо це цікава та якісна музика. Знаєте, кожен твір має якісь періоди, коли про нього згадують і активно ставлять у різних театрах.

Наприклад, сьогодні «Набукко» Джузеппе Верді прикрашає афіші багатьох провідних оперних театрів світу, а п‘ятдесят років тому мало ставився. Буває й навпаки. Деякі твори німецько-французького композитора Джакомо Меєрбера, які свого часу були дуже популярними, а зараз майже про них забули. В оперному світу є певна циклічність… Вваажаю, що для Литви було символічним виконання цього твору, який присвячений національно-визвольному руху…

- Ви виступали просто неба. У Києві у той день була сильна гроза, а у Вільнюсі вам погода не завадила виступити?

- Захід відбувся дійсно на сцені просто неба поблизу Литовського історичного музею. Ми презентували концертне виконання опери. Дійство відбувалося у середині замку.

Спеціально була побудована крита сцена, а глядачі сиділи просто неба. Синоптики попереджали, про можливість дощу, але слава Богу, обійшлося, хоча організатори завчасно подбали про плащі для публіки (приблизно 1200 осіб), які всім безплатно видавали при вході на подію.

-Захід відбувався по запрошенням чи квиткам?

- По квитках, а й була невелика частина почесних гостей, що отримали запрошення. Публіка дуже тепло приймала наше виконання опери «Литовці».

Слухачі знають цей твір і навіть наспівували хітові місця опери. Були аплодисменти й крики - «браво»!

- Чи правда, що цей твір почують і кияни у серпні, коли розпочнеться новий театральний сезон? Це буде теж концертне виконання чи у майбутньому народиться повноцінна вистава?

- Так, ми запросимо киян прийти до нашого театру 20 серпня і вони почують прекрасний твір «I Lituani». Нагадаю, що хор готував Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери, а з оркестром та солістами працював Микола Дядюра, головний диригент нашого театру. До речі він єдиний, хто професійно був знайомий з цим твором, бо вже виконував «Литовців» рік тому, але з Литовським колективом. У Києві, як і у Вільнюсі теж буде концертне виконання опери.

Думаю, що для шанувальників високого мистецтва це буде цікаво, бо у нас цей твір не виконувався.

Про майбутню повноцінну виставу я не готовий зараз сказати.

Ми маємо інші плани на наступний театральний сезон – це опера для сімейного перегляду «Кот у чоботях», музику для якої спеціально для нашого театру написав прекрасний композитор Юрій Шевченко (світла пам‘ять маестро, який помер рік тому) і оперний, світовий хіт  - «Трубадур» Джузеппе Верді.



    Автор: Тетяна Поліщук
    Виконавці: Сергій Магера, Вікторія Ченська
    Диригенти: Микола Дядюра
    Музикознавці: Тетяна Поліщук
    Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка



    Інші:

    «В Європі почали слухати українську музику»
    Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
    Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
    "Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
    Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
    Музика свободи і віри
    "Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
    Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
    Олександр Родін про нові творчі проєкти
    Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
    Сюрпризи від Ігоря Саєнка
    Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
    Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
    Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
    Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
    Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
    Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
    «Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
    Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
    Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
    «Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
    Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
    Зірка, патріотка і наша сучасниця
    Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
    Музика + театр
    Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
    “Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
    Казка від Юрія Шевченка
    Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
    «Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
    “Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
    У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
    “Псальми війни”
    "Кіт у чоботях"
    “Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
    Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
    “Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
    На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
    Як стати людиною?
    «Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
          © 2008-2024 Music-review Ukraine






    File Attachment Icon
    700.jpg