«Бог дав рояль, потім дав мене». | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Бог дав рояль, потім дав мене».
Чуприк Етелла
«Бог дав рояль, потім дав мене».
Бесіда з легендарною піаністкою Етеллою Чуприк
23 грудня 2015, середа
Поширити у Facebook

У Будинку Актора відбувся концерт світової класики для поціновувачів високого мистецтва.

Етелла Чуприк. Фото: Юрій Тоцький

Легендарна піаністка Етелла Чуприк для столичного виступу підготувала фантастичну програму з творів славетних композиторів світу: Й.С.Баха, Ф. Шопена, С.Рахманінова, П.Чайковського. Серед них прозвучав хіт світової класики Соната №14 геніального Бетховена, широковідома як «Місячна соната».

Концерт у Києві став презентацією двох грандіозних гастрольних турів 2016р.: «Всі сонати Л. Ван Бетховена», «48 прелюдій та фуґ Й.С.Баха».

Перед київським виступом Етелла Чуприк дала цікаве інтерв’ю ексклюзивно для MUSIC-REVIEW.


Пані Етелло, як прийшла ідея виконання усіх 48 прелюдій і фуґ Баха?

В мене дуже почав падати зір, почало плисти перед очима. Я просила Бога, щоб він повернув мені мій зір і взяла 48 прелюдій і фуґ Баха і Тайну вечерю. Я зробила одну Тайну вечерю, яка є під престолом у нас в греко-католицькій церкві у Виноградові, на Закарпатті, де я народилася. Ще 3 ікони «Тайна вечеря» в роботі і 48 прелюдій і фуґ – це все йшло паралельно із «Тайною вечерею». Я це робила не стільки для того, щоб повернути свій зір, а щоб побачити на скільки я тут ще потрібна. Бо я дуже багато всього зробила за своє перебування тут – це з трьох років, вже 48 років я граю на роялі. Тож через 2 роки буду святкувати 50-річний ювілей як я граю на роялі. Я вважаю себе однією із найщасливіших людей на світі. Я тішуся своєю роботою і тим, що мені Бог дав родитися для того – спочатку Бог дав рояль, потім дав мене. Я дуже щаслива. Ну і ікони добавилися.

Етелла Чуприк. Фото: Юрій Тоцький

Чи не плануєте ви зробити ще власну виставку ікон?

Та мені вже і тепер тяжко пересуватися межи людьми, бо всі мене знають. А якщо ще виставлю ікони, то взагалі проходу не буде. Хотілося ще трошки тихенько пожити.

Що може бути після такої титанічної роботи, як опрацювання двох томів «Добре темперованого клавіру» Й.С. Баха? Чому наступним етапом були саме всі сонати Бетховена?

Після такої роботи, як прелюдії і фуґи Баха, то не могло бути інакше. Музика Баха – це стержень і фундамент цілої музичної системи. А Бетовен – це вже є стовбур, Моцарт і Бетовен, після чого вже йде розгалуження того музичного дерева. Я взяла 32 сонати Бетовена, бо я багато заграла за своє життя з тих сонат. В принципі, книжка була мною прочитана давним давно. Я граю тільки те, що відчуваю. Якщо я людину відчуваю – я буду з нею говорити. Так само із музикою. Якщо відчуваю, що моє, то я буду грати, якщо не моє – то нехай мільйони будуть платити, а я не гратиму. Нічого не може мене купити, лише те, що я дійсно відчуваю і знаю, що там буде добре, там буде щасливо, там буде радісно.

Завдяки Сергію Полевіку та Олександру Пірієву, які мене запросили і зробили цей концерт, я рада, що знову можу грати між столичними меломанами, музикантами, публікою. Чудовий цей актовий зал. Він мені дуже подобається. Я тут колись дуже давно грала на тому чорному Стейнвейчику. Я тоді дуже багато мала виступів і не було часу розглядати цей зал. А тепер мені дуже подобається. Коли я малюю, то я інакше бачу. Тут чудові кольори – мені дуже подобаються.

Чи ви вважаєте себе артистом «романтичного спрямування»? Адже різні видавничі шпальта, коли пишуть про вас, то обов’язково акцентують на цьому.

Це люди чомусь мені таку наклейку наліпили «романтичне спрямування». Кожен трактує людину, як собі хоче. А є люди, які не вписуються в загальні рамки. Чому людину потрібно ограничувати тільки романтичною музикою? Так, мені подобалась романтична музика і я мала ресурси для її виконання. Але апетит розгорається під час гри і мені хотілося бачити «що є там», «як мені там?». Та і зараз більше з’явилося інформації про романтичну музику, її трактування. За час, поки я перебувала з Бахом і Бетовеном, музика Шопена, Ліста, Рахманінова в моїй голові дуже змінилася.

Яке ваше ставлення до сучасної музики?

Я ще не доросла. Щось ще залишається – Прокоф’єв, Шостакович. Я все можу грати. Ясна річ, що найкраща сучасна музика буде та, яку я буду виконувати. Але ще не час, на мене ще Моцарт чекає! В мене ще дуже багато роботи зі світовою класикою. Маю надію, що я до 100 років буду грати. Я можу все грати, але поки що не маю на те часу. Наприклад, я зробила свою транскрипцію з «Жар-птиці» Стравінського – відкараскувалася руками й ногами поки не влізла. Коли влізла – стало дуже цікаво. Регулярно з дітьми граю Прокоф’єва, прелюдії і фуґи Шостаковича – і там мені добре живеться. Обожнюю Лисенка, Косенка, але ще не добралася до своїх сучасників. Я грала фортепіанний концерт В.Камінського, його Токкату. Грала сюїту Туркевич-Лук’янович «Золота моя Україно». Вся проблема в часі. А тепер мене розтягає на 2 фронти. Як сяду ікону малювати, поки не завершу її – не встану. Так само на клавіатурі: поки рука не зупиниться на клавіатурі – я не перестаю грати. Як сідаю, то забуваю який день, про все на світі – просто я там живу. Те саме зі студентами – як приходять – з класу не виходжу поки не бачу, що нічого вже не розуміє.

Як ви поєднуєте педагогічну діяльність з виконавською та художньою?

Я беру мало студентів. Маю лише 2 дівчинки на стаціонарі, всі решта – заочники. То ж працюю на пів ставки. Я б не могла ходити до консерваторії день-у-день. Бо дуже дорогий мій час.

Де ви зараз концертуєте і чи записуєте концерти?

Регулярно виступаю і записуюсь у Львівській філармонії. Записувала у Ванкувері 2 компакт-диски українських класиків і свої транскрипції. Тепер записалися всі сонати Бетовена і всі прелюдії і фуґи Баха. Зараз в планах 5 фортепіанних концерти Бетовена, 4 концерти Рахманінова. Останнім часом я є солісткою Закарпатської філармонії. Паралельно працювала у Волинській філармонії і концертувала і маленьких містах, де люди ніколи не чули правдивої класичної музики. Також регулярно виступаю в Угорщині, Європі.

Залишається лише побажати Етеллі Чуприк наснаги, сили і творчого натхнення до туру-подвижництва «Всі сонати Л. Ван Бетховена», «48 прелюдій та фуґ Й.С.Баха».


Автор: Марта Галаджун
Виконавці: Етелла Чуприк
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”



Інші:

Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
      © 2008-2024 Music-review Ukraine