Магія та харизма диригента | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Магія та харизма диригента
Чередніченко Іван
Магія та харизма диригента
Третій міжнародний конкурс диригентів імені Стефана Турчака
15 грудня 2017, п'ятниця
Поширити у Facebook

Нещодавно завершився Третій міжнародний конкурс диригентів імені Стефана Турчака.  Цьогорічними переможцями стали: Михайло Вандаловський (Україна) — диплом, Назар Якобенчук (Україна) — ІІІ премія, Іван Чередніченко (Україна) та Артун Хойнік (Румунія) — ІІ премія, Гаддієль Домбраунер (Франція — Ізраїль) — І премія.


Про те, як відбувалося творче змагання, «Дню» розповів однин із членів журі — швейцарський диригент Павло Длябога.

— Ви один із перших музикантів, хто приїхав до України з гастролями після проголошення Незалежності...

— Обмін культурою став для мене основним завданням, і сама свідомість українства — на першому місці. Я хотів показати, що Європа — це світ, який на нас усіх чекає. Намагався допомогти молодим студентам дістати стипендії, кошти на закордонні майстер-класи та навчання. Тоді це була екзотика — кудись виїхати за кордон.

— На початку 1990-х ви диригували в Запоріжжі, Дніпрі та Львові. Чим запам’яталися ті гастролі?

— Виступаючи в Європі, перед концертом я завжди звертаюся до слухачів і кажу кілька слів. В Україні  привітався, розповів, хто я є, українською мовою. Люди то сприймали, наче якийсь екзот із Місяця звалився або марсіянин. То були песимістичні часи, якась сірість домінувала в повітрі. Працювати було дуже складно. Україна «лежала» в економічному плані. Люди  майже не ходили на концерти. Відтоді, як ми заснували оркестр (Camerata Leonis у Львові. — Авт.), я постійно намагався знайти гроші на утримання колективу. Одного разу після репетиції в Запоріжжі покликав усю «дерев’яну групу» до кімнати диригента й подарував їм трості, придбані власним коштом. Музиканти раділи немов діти. Я й струни привозив, бо тут вони були дуже дорогі...

— 1989 року ви вперше за межами України диригували концертним виконанням опери «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди у Вашингтоні...

— То була цікава й майже «шпигунська історія». Мій брат познайомився в Америці з українською співачкою Регіною Бабак, яка втекла з СРСР. Вона й розповіла про цю оперу й запропонувала виконати її на 1000-ліття хрещення Київської Русі. Мій брат встановив контакт із українською делегацією ООН у Нью-Йорку й попросив їх дістати партитуру. Через три місяці один із делегатів зателефонував і призначив зустріч на сходах Філадельфійського художнього музею. Коли мій брат з’явився в зазначеному місці, до нього підійшов чоловік,  мовчки віддав папку й пішов... Пізніше братові зателефонували з ФБР — розпитували про зустріч із українцем-делегатом ООН, а потім прийшли в будинок з обшуком, брат відкрив  папку, а там — партитура «Ярослава Мудрого» Георгія Майбороди. Ноти були в жахливому стані, всі пошматовані, тож нам довелося їх відновлювати. Брат приїхав до мене в Швейцарію, й ми ночами сиділи, клеїли, дописували... Поставили оперу у Вашингтоні в найбільшому залі. Прийшло три тисячі людей! Потім ми повторили виконання у Філадельфії й Торонто. Цікаво було б зустріти зараз цю людину, яка дала нам партитуру, адже тоді то був певний ризик...

— Чи впливає Конкурс імені Стефана Турчака на репутацію української культури за кордоном?

— Усі його зарубіжні учасники стали послами України у себе вдома. Я постійно чув від них тільки позитивні враження. Конкурсанти розповідали, як чудово їх приймали, як оркестр допомагав їм. Це взагалі нможливо уявити, щоб конкурс у Європі обслуговував оркестр такого рівня, як Національний симфонічний оркестр України! Я помічав, як оркестранти гідно грали для кожного кандидата.

Гадаю, можна побудувати цілу культурну індустрію на тому, щоб в Україні проводити європейські конкурси диригентів. Бо тут вони будуть більш ніж наполовину дешевші, ніж в інших країнах. Наприклад, замість конкурсу в Парижі провести його в Києві, Дніпрі чи Львові. Тут вам і експертне журі, інфраструктура й супероркестр. Це можна використати для розвитку української культури.

— За якими критеріями ви визначаєте хорошого диригента? Чому в диригентів, які виконують однакові твори, оркестр звучить по-різному?

— Обов’язкова техніка: вільна ліва, точна права рука. Але є щось магічне, що не можеш охопити. Часто в диригента, який не володіє перфектною технікою, музика звучить краще. Це — феномен, і дякувати Богові, що він існує! Бо це є життя в музиці! Це — і харизма, коли якісь проміння йдуть від людини. Дуже важливе ставлення диригента до оркестрантів. Їх треба по-людськи сприймати й шанувати. Вони мусять відчувати вашу повагу.

До речі, після першого і другого турів до мене підходило багато іноземних учасників, щоб почути мій відгук. Навіть Гаддієль Домбраунер (цьогорічний переможець конкурсу. — Авт.) після фінального туру й оголошення результатів просив мене поділитися враженнями...

— Як на конкурсі виявлялися відмінності між українською та іноземною школами диригування?

— Це дуже важко визначити. Як на мене, всі українські учасники не поступалися в техніці. Помітно, що люди мають фантастичну школу. Свого часу і я б хотів мати таку.

— Якщо ми можемо експортувати формат конкурсу в Європу, якою мірою наші диригенти є форматними для європейських оркестрів?

— Безперечно, покоління, яке ми бачили на конкурсі, може вільно зачепитись у Європі. Але річ у тім, хто ж залишиться диригувати в Україні? Я розумію, що за браком перспектив усі, хто може, виїздять, і це дуже сумно. Така ситуація була в Польщі у 1980-х роках. У Базелі навіть був анекдот: «Що таке струнний квартет? Це є базельський симфонічний оркестр, як усіх поляків забрати».


****
Павло Длябога (народився 1951 р. у м. Леґніца, Польща) — диригент, педагог і музично-громадський діяч. Із 1967 року мешкає в Швейцарії. Із 1989-го як диригент часто гастролює в Україні (Київ, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Одеса). У співпраці з М. Гудзієм організував камерний оркестр Camerata Leonis (Львів), із яким гастролював Європою і записав компакт-диск «Camerata Leonis»: Luсerne Сoncert (1999). Член журі Третього міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака.


Автор: Стас НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ
Диригенти: Іван Чередніченко
Джерело: Газета "День"



Інші:

Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
6.jpg