|
|
Кармелла Цепколенко: «У творі справжньої нової музики завжди має бути маленьке відкриття!»
18 травня 2015, понеділок
Поширити у Facebook
«Нову музику» складно вважати популярною в нашому суспільстві. Вона практично не звучить на українському радіо чи телебаченні. Про її новаторські відкриттях як про «сенсації в культурному житті країни» – преса не пише. Якщо ви – «свіжий слухач», то нові опуси, почуті в концертах, можуть вибивати вас геть із зони слухового комфорту. Буває, що на вершинах нової музики вам не вистачатиме кисню, і рядова свідомість відмовиться розуміти, що відбувається.
Музика виходить за звичні межі «окраси людського життя». Вона стає самостійною сферою, що живе за власними законами, багато з яких ми поки не знаємо – і тільки вивчаємо. Звукові образи нової музики бувають екстремальними. Ваші відчуття звукових «потоків» можуть раптово змінюватися: від вібрацій і гулу відкритого космосу – до нервової тиші в келії затворника-вченого, який цілодобово дивиться в глибину скелець мікроскопу, бо шукає нове життя... Виходиш із зали із почуттям, що «нова музика» - це крайня точка проживання людини-композитора в звукових просторах Всесвіту. Це смілива розвідка в естетиці, розрив шаблонів сприйняття, зміни в словниках музичної мови. Творчий, жанровий і технічний експеримент. І – якщо пощастить композитору і слухачеві – це відкриття нових шедеврів краси і виразності в мистецтві.
Уявіть собі: попри «непопулярності» в буденному житті, культурне явище під майже секретним грифом «нова музика» – розвивається як одне з найцікавіших напрямків сучасної культури України. А одеський Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, з унікальним форматом «Два дні і дві ночі нової музики», вже 21-й рік поспіль обмінюється передовим музичними досвідом з усім світом. Одеса, до якої щовесни злітаються музиканти з різних країн і континентів, знову доводить своє звання міста-героя. Цього разу – у музичній культурі.
Засновник і артистичний директор «2Дні і 2Ночі» – композитор, Заслужений діяч мистецтв України Кармелла Цепколенко, пропонує сприймати форму та зміст фестивалю як цілісний твір мистецтва довжиною в 48 годин. І розвиває цей твір згідно з законами музичної композиції. Саме ці закони формують й авторський стиль арт-менеджменту фестивалю. Професіоналізм і щіпка магії... Ці дві речі весь час контактують із вашими глядацькими емоціями. Так само, як і блиск творчості – у яскравому, жвавому погляді Кармелли, з якою ми говоримо, щойно фінішна стрічка фестивалю залишилась позаду.
- Мої враження від нової програми «2Д2Н» - непересічні, їх можна порівняти хіба що з мандрами до білих плям на карті Землі. Кармелло, чому замість «популярних» напрямків, ви обрали саме «нову музику» як фестивальний формат?
- Я композитор, і цим усе визначено. Фестиваль сучасного мистецтва «2 Дні і 2 Ночі» дозволяє в стислому, концентрованому вигляді презентувати публіці величезну кількість найрізноманітнішої музики зі світу та України. Це боротьба за сучасність – проти відсталості й консерватизму. Адже ті люди, які до нас працювали на фронті сучасного мистецтва, – музиканти, художники, поети – безумовно, випереджали свій час. Вони робили крок вперед, щоб у ньому залишитись. Іноді минали роки, аби їх музика звучала знову. Та ж ситуація була і з Моцартом, і з Бетховеном, і з Бахом, якого взагалі забули майже на 150 років!
- Ви невипадково висловились про сучасне мистецтво - як «фронт»?
- Фронт, на жаль, злободенне слово. Але в нас зараз теж свій фронт! Адже нове мистецтво розвиває і допомагає буквально витягувати кожну країну з економічної та політичної кризи. Це підтверджує досвід багатьох країн світу. Тому розвиток нової музики в українській культурі – це крок у Майбутнє. Фестиваль «2Д2Н» створений як жива модель взаємообміну та культурної інтеграції – кожен іноземний колектив виконує один-два українських твори, які потім залишаються в його репертуарі. Адже нова музика не виникла «з нічого». Вона створена на тих традиціях української та європейської культури, які ми вивчали і які любимо. Проте лише любити – недостатньо. Необхідно знати і вивчати саме сучасне мистецтво. Тільки тоді ти зможеш долучитися до світової класичної культурі.
- Невже так? Але система музичної освіти побудована з точністю навпаки: спочатку класика – потім Шенберг і Пендерецький. А як виглядає ваша версія?
- Так само, як ви зараз одягнені – сучасно! .. Вам приємно і вільно – у цьому одязі. Але якщо раптом запропонують вдягти крінолін, то в ньому буде зручніше тільки за умови, що ви вже вмієте добре носити ваш сучасний одяг. Ось це вам – моє бачення! Може, це гучні слова, але якби нашу освіту ми починали від сучасності, від 21 століття – до 20, 19 і 18-го, – це було б правильно.
- Несподівана версія! Хоча в реальному житті все відбувається саме так, як ви зараз визначили. Кредо юних – бути сучасним у всьому, і це модно! Що минуло – вже історія. Важливо – що приніс новий день. Його «новини» – і є стиль життя, в тому числі культурного. Природно, що на класику вже дивляться, озираючись, крізь призму «new art»?
- Безумовно! Час іде вперед, змінюються стилі, засоби нотації, мислення. Музика – це завжди філософія. Скоріше так: «Філософія – найважливіше, а музика – її дзеркало».
Нещодавно цю думку висловив на майстер-класі композитор і філософ Борис Альварадо (Чилі). І я цілком з нею згодна.
- Залучення нових людей до нової музики – це також частина філософії?
- Це ідея фестивалю. За 21 рік ми виховали свого глядача. Як ви бачили, зала Одеської філармонії має 1200 місць, і вона заповнена. Але це жодною мірою не є критерієм. Головне – там зацікавлені люди. За 48 годин слухачі змінюються, приходять нові. Серед них є ті, чиї професії взагалі не пов'язані з мистецтвом. Що їх приваблює? Філософія нового – у відзеркаленні нової музики. Чи знаєте, що є найгіршим у вихованні нашого «пересічного громадянина»? Оце: «Я прийшов - і повинен розуміти». Мистецтво – не можна «розуміти». Його маємо відчувати, тому що це – таємниця. Долучитися до цієї таємниці вдається не багатьом, але наблизитися – потрібно і необхідно.
- Пам'ятаю ці моменти слухання – немов у польоті з випробувачем – неможливо передбачити, що нас чекає на нову хвилину. Фігури вищого пілотажу – у пошуках нових ідей?
Музика – як акумулятор нових художніх цінностей?
- Кожна людина росте, коли слухає, дивиться і знаходить нове. Ти занурюєшся в цей божевільний потік нового контексту, у якому йде злиття композитора, виконавця і глядачів – і вже всі разом, єдине ціле, де все впливає одне на одного. Це пробуджує ту емоційну сферу, яка, безумовно, і створює нові ідеї. Музика дає неповторні естетичні емоції. І нехай навіть щось не подобається в ній, але це викликає в людині імпульс для творчості. Для новацій. От якби з цього боку слухачі могли її відчувати! Адже в творі справжньої «нової музики» – завжди має бути маленьке відкриття.
- Про відкриття. Чула парадоксальну думку одного з присутніх музикознавців, що такого факту – «розвиток музики» – взагалі не існує. Як і тисячі років тому, музика має або запам'ятатися і торкнутися душі – або піти геть у небуття. Тож, чи є «нова музика»? За якими критеріями ви її обираєте?
- Визначення «нова музика» існувало і у 18-му, і 19, і в 20-му сторіччі. Фактично – це сучасна музика. На свій 21-й фестиваль «2Д2Н» запропонував твори композиторів з 25-ти країн світу. Звучали всі напрямки 20 століття, і додекафонія, пуантилізм включно. Крім того, було поєднання музики з медіа, електронікою, перформенсом, театралізацією. Отже, конгломерат «відмінностей» – і стильових та жанрових – ось що визначає зараз «нову музику».
- А фактор часу?
- Так само. Виходячи з симфонічної драматургії фестивалю «2Д2Н» і його програми в цілому, ми відбираємо твори останніх 20 років. Але термін «композитор-сучасник» не означає автоматично – «новатор»! Буває, що твори, написані сьогодні, абсолютно не відповідають критеріям «нової музики». Проте, ми їх також ставимо в програму! Свідомо, заради контрасту. Такі речі викликають суперечки – чому це тут звучить? На 99% нами це сплановано – задля того, аби порівняти, відпочити, і зі свіжим сприйняттям слухати далі.
- Ваш досвід арт-менеджменту 21-й рік доводить свою успішність. Випробувань було чимало, проте «матч відбувається за будь-якої погоди»?
- Пригадую факт з історії фестивалю: на першу прес-конференцію «2Д2Н» прибігло близько 40 журналістів, і у всіх було одне питання: «Ну хто ж до вас прийде?..» Але музика нон-стоп і нічний формат в той час були відкриттям, і публіка просто ломилася в невеличкий, на 400 місць, зал. З початку фестивалю і кілька років поспіль, нас підтримував Фонд «Відродження», а відкривав подію Едуард Гурвіц, на той час мер Одеси. І сьогодні, міські та обласні структури, міністерство культури, посольства, благодійні фонди, продовжують нам допомагати. Минулий рік був дуже складним, багато хто з учасників боявся приїжджати. Зараз в Одесі нібито спокійно, але час від часу щось підривають... Проте, попри всі негаразди, наш фестиваль має гарну команду. Майже незмінну, де кожен добре знає свою роботу. Менеджмент – як намисто, збирається крупиця за крупицею. Набувається досвід, напрацьовуються контакти із людьми, і тоді творити легше.
- Чи є в світі аналоги «2Д2Н»? Це авторська ідея – чи культурний франчайзінг?
- У нас є послідовники. Західні і східні країни пішли шляхом, нами відкритим: Монголія, В'єтнам, Азербайджан. Дрезденський фестиваль сучасної музики кілька років проходив у тому ж форматі: вночі, усі концерти в одному приміщенні, і нон-стоп.
- Нон-стоп 21 рік ви – разом з фестивалем. Помічаєте, як він впливає на ваше життя? Які відкриття вам дає – особистості і композитору?
- Безумовно, фестиваль – це теж мій твір. І я дуже його люблю. Проте нам знадобилося три роки перш, ніж ідея фестивалю нової музики знайшла своє втілення і матеріальну підтримку. У моїй власній сім”ї – усі музиканти. З моменту, коли нас «запалила» мрія про фестиваль і до сьогодні – ми не тільки музична династія, родина, ми – єдина команда організаторів. Знаєте, на мій погляд, людина живе повноцінно тільки в ті дні, коли щось творить. Жінка живе, коли вона народжує дитину, так? Це життя! Справжнє! І фестиваль «2Д2Н» кожного разу – нове народження. Музики, ідей, подій. Це адреналін і ризик. Після нього ті, хто бачить мене, кажуть, що я змінилась і помолодшала (сміється). Фестиваль - це творчість. Натхнення. Любов. Це відвага. І усвідомлення причетності до держави, до Батьківщини, до того місця, де ти живеш.
- Перелічую ваші звання - професор Одеської державної музакадемії ім. А. В Нежданової, секретар правління Національної спілки композиторів України, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії ім. Б. Лятошинського, - і не можу втриматися від останнього питання. Кармелло, а ким ви хотіли стати в дитинстві?
- Я хотіла бути льотчицею! - сяє її посмішка у відповідь.
Автор: Анна Архипова
Композитори:Кармелла Цепколенко
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Два дні й дві ночі нової музики/2Д2Н
Джерело: i-pro.kiev.ua
|