|
|
Завершальний акорд Шевченкіани
Вперше за останнє десятиліття в Києві виконували кантату-симфонію Станіслава Людкевича “Кавказ”
2 січня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook
До участі у проекті було залучено славетні мистецькі колективи — Академічний хор ім. П. Майбороди та Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо (диригент - Мирон Юсипович, хормейстер— Юлія Ткач). Цей концерт відбувся в рамках мистецького проекту «Віч-на-віч з Кобзарем» і став завершальним акордом Шевченкіани, під знаком якої пройшов увесь ювілейний рік нашого пророка і класика.
Виконання величного твору хором та оркестром Національної радіокомпанії України вразило слухачів своїм монументальним звучанням, неординарною образно-смисловою інтерпретацією. Ідейний керівник та диригент-постановник проекту М. Юсипович та художній керівник Академічного хору НРКУ Ю. Ткач майстерним втіленням музики й пророчого Шевченкового слова створили монументальне історичне полотно.
Виконання “Кавказу” на київській сцені глибоко символічне. Адже події кінця 2013 та всього 2014 р. змусили всіх нас по новому переглянути, переосмислити новітню історію України, подивитись на неї очима Т.Г. Шевченка крізь призму історії царату, радянського тоталітаризму та сучасного російського імперіалізму.
Образна сфера геніальних слів та музики була органічно доповнена відеорядом: художник - Тадей Риндзак, комп’ютерна графіка – Володимир Босий і Данило Дацишин. Кожний документальний кадр, портрет, фото та кінохроніки були не випадкові. Так, болючі слова Кобзаря «…і нашим батюшкам царям- слава!» були проілюстровані портретами російських царів, відомих своїми антиукраїнськими указами та нищенням всього українського, а далі «плеяда» радянських вождів, «служителів» ЧК, НКВС і врешті КДБ - руки яких, вмиті кров’ю мільйонів жертв. Особливо вражали кіно та фотохроніки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, які так співзвучні тексту «Кавказу»: «…Нам тілько плакать, плакать, плакать. І хліб насущний замісить кровавим потом і сльозами»… Кадри розстрілу НКВСівцями українців, поляків, євреїв у тюрмі у Львові в липні 1941 теж не залишили байдужими слухачів. Події нищення міст і сіл Кавказу безпосередньо перегукуються з нашим жахливим сьогоденням на Сході України.
Варто зазначити, що інтерпретації й виконавська майстерність хору ім. П. Майбороди останнім часом дивує величчю, масштабністю звучання та філігранністю не тільки хорових мініатюр, а й крупних вокально-симфонічних форм. Рік Шевченка знаменувався для Хору Національної радіокомпанії виконанням багатьох творів на слова Кобзаря. Зокрема Хор підготував та виконав спільно з Національним симфонічним оркестром України оперу-ораторію В. Губаренка «Згадаймо, братія моя» — художній керівник та головний диригент Володимир Сіренко. Успішно прозвучала на сцені Національної філармонії України у виконанні Хору та оркестру Українського радіо сюїта Є. Станковича «Страсті за Тарасом», блискуче були виконані хорові твори Л. Дичко на її ювілейному вечорі.
Автор: Юрій Василенко
Колективи: Академічний хор ім. Майбороди Національної радіокомпанії України, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Диригенти: Мирон Юсипович
Діячі мистецтв: Юлія Ткач
Джерело: Газета "День"
|