Лютий музичний | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Лютий музичний
Балаховська Валерія
Сидоренко Максим
Київський камерний оркестр
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Дядюра Микола
Пономарчук Наталія
Алексійчук Ірина
Польова Вікторія Валеріївна
Станкович Євген Федорович
Лютий музичний
з НаціонаЛьною філармонією України
3 лютого, субота
Поширити у Facebook

3 лютого разом з Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir Національного будинку музики під керівництвом дириґента Богдана Пліша ми вирушимо у подорож безмежним світом музики Моцарта, щоб разом насолодитися її бездоганністю і глибиною.

Два шедеври (так називається і концерт) світового рівня розкриють дві грані творчості митця: світську музику представить блискучий і глибокий водночас, найвідоміший з 27 фортепіанних концертів Моцарта, а зразком духовної спадщини стане «Велика меса». Солісти: Роман Лопатинський, фортепіано; Іванна Пліш, сопрано, Іванна Лесик-Садівська, сопрано та Олександр Нікіфоров, тенор.

4 лютого о 13:00 в серії «Недільних концертів для всієї родини» Київський камерний оркестр під орудою дириґента Юрія Літуна запропонує програму «Серенади»

Жанр напрочуд часто оспіваний в художніх творах про кохання, адже традиційно – це пісня, що виконувався у вечірній або нічний час перед будинком певної особи в знак шанування чи любові до неї.

Одним з найвідоміших творів цього жанру є «Маленька нічна серенада» Вольфганга Амадея Моцарта. Це безумовний шедевр у жанрі камерної мініатюри. Доповнять вечір романтичні Серенади для струнних чеського композитора Антоніна Дворжака та англійця Едварда Елгара. 

4 лютого ввечері, о 19:00 перший сольний концерт піаніста Станіслава Гумінюка на сцені Національної філармонії представить твори Клода Дебюссі, Моріса Равеля та Фридерика Шопена, які були відомі також і як успішні піаністи, тож їх опуси є еталонними і дозволяють виконавцю продемонструвати високу майстерність володіння інструментом. 

Чотири Балади для фортепіано Шопена були написані в період між 1831 та 1842 роками і вважаються одними із складніших творів у стандартному фортепіанному репертуарі. Композитор став першовідкривачем жанру балади як абстрактної форми в музиці. Митця ми сприймаємо крізь призму його пристрасної та меланхолії музики. Доля Шопена – це по суті доля вимушеного емігранта, для якого другою батьківщиною став Париж.

І саме у Парижі наприкінці 19 століття зародився музичний імпресіонізм, що фіксував більше миттєвості, ніж процеси, передбачав контраст, а не конфлікт.

Провідними композиторами напрямку стали Клод Дебюссі та Моріс Равель. У своїх фортепіанних циклах композитори змішують музичні фактури та експериментують з тембрами роялю, демонструють майстерне володіння складною ритмікою та технікою, активно використовують педаль, створюючи яскраву та динамічну музичну подорож.

7 лютого Орган нон-стоп: Бах, який можна назвати справжнім святом органа, де виступлять найкращі органісти України, солісти Національного будинку музики, Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко.

Слухачі вже неодноразово мали нагоду насолодитися виконавською майстерністю кожного музиканта окремо у стінах Колонного залу Національної філармонії.

Нині ж органісти поділять вечір на чотирьох. У концерті прозвучить музика генія епохи Бароко Йоганна Баха. До програми увійшли вибрані твори з його багатої композиторської спадщини.

9 лютого відбудеться перший концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України після тріумфальних гастролей 25-ма містами Японії під батутою Віктора Олійника.

Програма відзначиться полістилістикою та різнонаціональним колоритом: данський композитор Нільс Гаде надихався шотландсько-ірландськими віршами Оссіана, українець Борис Лятошинський звернувся до польської теми в баладі «Гражина», Джордж Гершвін передав музичну мандрівку американця Парижем, а британець Ендрю Веббер взагалі відобразив світ життя котів за законами американського мюзиклу.

«Музичний всесвіт Ференца Ліста» відкриватимемо 10 лютого разом із піаністами Аліною Романовою та Артемом Ляховичем.

Ліст – легендарний музикант, справжня суперзірка XIX століття. Він був однаково геніальним у різних галузях – і як композитор, і як піаніст, і як популяризатор шедеврів оркестрової та вокальної класики, які перекладав для фортепіано. У цій програмі постать Ліста представлена максимально різнобічно: Соната сі мінор презентує Ліста як митця-філософа, що сягнув у музиці обріїв, які до того були їй непідвладні; Угорська рапсодія №6 презентує Ліста як національного митця, що оспівав культуру рідного народу; Іспанська рапсодія презентує Ліста-просвітника, демонструє його увагу до культури інших народів; 6 великих етюдів за Паганіні презентують Ліста як віртуоза, що успішно конкурував із самим Паганіні; транскрипції творів Шуберта («Віденські вечори», «Гретхен за прялкою») презентують Ліста як популяризатора шедеврів сучасної йому музики.

11 лютого музичний вечір присвячено творчості двох провідних австрійських композиторів – основоположника романтизму в музиці Франца Шуберта і представника так званої «післяваґнерівської п'ятірки» Густава Малера.

Найбільш чисельними у творчому доробку Шуберта є вокальні пісні, яких налічують понад 600. Втім, майстерні та глибокі музичні відкриття композитор здійснив й в інструментальних жанрах. Струнний квінтет, який прозвучить в концерті у виконанні Київського камерного оркестру на чолі із дириґенткою Наталією Пономарчук, – композитор написав в останній рік свого життя.

«Пісні мандрівного підмайстра» австрійця Густава Малера, які виконає у супроводі оркестру сопрано Інна Галатенко – своєрідний парафраз на вокальні цикли Шуберта. Чотири вірші, які стали поетичною основою опусу, Малер написав сам переживаючи нерозділене, хворобливе, але палке кохання.

14 лютого, у день Святого Валентина знаний Kyivsaxquartet гратиме безсмертні хіти Астора П’яццолли у програмі «Танго закоханих».

Що може бути краще, ніж слухати у прекрасному виконанні добре відомі й улюблені мелодії танго?! Краще може бути лише їх незвичайне темброве перетворення!

Саме так, у несподіваному ракурсі – пропонують послухати їх музиканти. Вони виконають не просто перекладення, а представлять своє бачення шлягерів аргентинського композитора. Подаруйте коханим музику Великого Астора!

Цього пристрасного вечора до музикантів легендарного квартету приєднаються Віолетта Таран, фортепіано та Олег Пахомов, ударні.

15 лютого композитор і джазовий піаніст Олександр Саратський виступить із своїм авторським концертом, в програмі якого власні твори, обробки українських народних пісень і джазові стандарти.

Цей концерт Олександр Наумович називає своїм головним концертом сезону, де «суцільна імпровізація, музика народжуватиметься прямо у залі за роялем, незважаючи на всі обставини, страшну війну… готую такі сюрпризи, які ще ніколи не робив у філармонії і всі вони пов'язані з імпровізацією, чекайте на несподіванки!»

16 лютого симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою його головного дириґента Миколи Дядюри у виконанні солістки вечора Варвари Васильєвої прозвучить Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана.

Дружина композитора Клара описувала концерт так: «цю музику Роберту продиктували янголи». Єдиний скрипковий концерт митця став одним із його останніх визначних творів.

Прозвучить також «Органна» симфонія Каміля Сен-Санса, написана на замовлення Лондонської філармонії і присвячена пам’яті друга композитора Ференца Ліста та Сюїта з історичного балету «Княгиня Ольга», який є найбільш раннім із шести закінчених балетів Євгена Станковича.

17 лютого стильну концертну програму від Березовського до Бріттена представить Київський камерний оркестр. Це буде своєрідна мандрівка у часі й просторі. 

Відкриє вечір Перша симфонія українського генія Максима Березовського. Майже 200 років твір вважався втраченим, а композитора знали переважно як творця жанру вітчизняного хорового концерту. Насправді Березовський, крім духовних концертів, є також автором опери, низки інструментальних творів, зокрема камерних симфоній. Лише 2002-го партитуру симфонії було віднайдено в архівах Ватикану, а згодом виконано в Україні. 

На фасаді музичної академії італійського міста Болоньї є меморіальна табличка Максиму Березовському. Поруч розміщена пам’ятна дошка ще одному талановитому іноземцю, що тут навчався: австрійцю Вольфгангу Моцарту. Симфонію №29, яка прозвучить у концерті, – композитор написав у віці 18 років і це одна з останніх так званих «Зальцбурзьких симфоній».

«В горах» – сюїта для струнних легендарного львів’янина, композитора й диригента Миколи Колесси. Це яскравий зразок синтезу рис західноєвропейського імпресіоністичного звукопису в поєднанні з національними фольклорними традиціями.

Яскрава сторінка музичного ХХ століття буде представлена «Простою симфонією» британського композитора Бенджаміна Бріттена.

18 лютого на сцені Колонного залу відбудеться музична зустріч віденського класика та норвезького романтика у програмі «Коли Моцарт зустрів Гріга». Задум належить творчому дуету піаністів – Катерині Хомяковій та Володимиру Чумаченку.

Практика гри в чотири руки була добре знайома Вольфгангу Моцарту ще з дитинства, відколи він музикував разом зі старшою сестрою, освоюючи ази гри на клавесині, а згодом кілька років успішно гастролював разом з нею найбільшими містами Європи. Його Фантазія в чотири руки відкриє перший відділ концерту.

Норвезький композитор Едвард Гріг жив у зовсім іншу епоху і надзвичайно захоплювався талантом Моцарта! В музичному світі ім’я Гріга стало знаменитим передусім завдяки його музиці до драми Ібсена «Пер Гюнт», що прозвучить в концерті.

Другий відділ представить твори спільного авторства двох композиторів. Але ж як так сталося? Як вже згадувалося, Гріг обожнював творчість Моцарта. У 1876 році митець разом з другом поетом Джоном Полсоном подорожували Норвегією. Як музичне частування для поета Гріг прихопив чотири сонати Моцарта і дописав до оригіналу партію другого фортепіано. В концерті, Моцартівську партію зіграє Катерина Хомякова, а дописану Грігом – Володимир Чумаченко.

Унікальна програма концерту «Борис Грінченко-160» 21 лютого, – включає рідко виконувані твори на вірші ювіляра – натхненника боротьби за українську ідентичність та державну незалежність на зламі ХІХ-ХХ ст. Класичні хори й романси Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Модеста Левицького та Михайла Степаненка контрастуватимуть із сучасними кобзарськими піснями й баладами Тараса Компаніченка і Василя Живосила. Окрасою вечора очікуються виступи володаря розкішного басу, світової зірки оперної сцени Сергія Магери та чарівної сопрано, солістки Національної філармонії Карини Кондрашевської. Серед сюрпризів програми – виконання твору «Ще не вмерла» у трьох версіях: для скрипки соло; з хоровою музикою Кирила Стеценка; в літературному переспіві Бориса Грінченка. Стійкий естетичний післясмак події ще довго бринітиме голосами «Хореї Козацької», «Капели Ревуцького» та оригінальними поезіями класика в інтерпретації ведучого Кирила Булкіна.

23 лютого в концерті «Відкладені мрії» відбудеться ще один дебют на сцені філармонії Duo Formula у складі контрабасиста Назарія Стеця та піаністки Тетяни
Павлічук-Тишкевич з музикою XX-XXI ст. Музиканти дуету з таким нетиповим й інтригуючим складом виконавців зібрали дуже красиву і унікальну програму з творів угорського композитора Вільмоша Монтага, українських – Золтана Алмаші, Євгена Стецюка, Геннадія Ляшенка та сучасного аргентинського композитора Андреаса Мартіна.

27 лютого знаний український піаніст Євген Громов представить другий концерт із авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучить клавірна творчість представників класичної й нової віденських композиторських шкіл: Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. Бетховена Ф. Шуберта, А. фон Веберна і прем’єра в Україні: Чотири балади Олександра фон Цемлінського та 12 варіацій на власну тему Альбана Берга.

28 лютого програма за участю зіркових: піаністки Катерини Тітової, скрипаля Михайла Захарова і дириґентки Наталії Пономарчук, що презентує різні грані німецької музики: від традицій романтизму до експериментальної нововіденської школи.

Центральний твір програми – Концерт для скрипки і фортепіано з оркестром німецького романтика Фелікса Мендельсона у виконанні солістів та Київського камерного оркестру.

Також звучатимуть: один із небагатьох неоперних творів Ріхарда Вагнера «Зігфрід-ідилія», створений до дня народження другої дружини композитора Козіми Вагнер, доньки Ференца Ліста, а також Langsamer Satz Антона Веберна, що зачарує слухача урочистим ліризмом музики, безпосередністю звучання та строгістю форми.

29 лютого зірковий дует скрипальки Богдани Півненко та піаністки Анни Хмари подарують вишуканий вечір української камерної музики. Де б музикантки не виступали, у програмах їхніх концертів завжди присутня українська музика, яку вони активно пропагують як на національному, так і на світовому рівні. Програма нинішнього концерту представить твори сучасних українських композиторів – Максима Шалигіна та Вікторії Полевої.

Прозвучать і шедеври Бетховена і Франка, на створення яких митців надихнули конкретні видатні скрипалі-віртуози свого часу.

У 1803 р. Людвіг ван Бетховен познайомився у князя Ліхновського з молодим скрипалем Джорджем Бріджтауером. Цей музикант - син чорношкірого вихідця з острова Барбадос. Він рано почав грати на скрипці, перші уроки музики отримав від Йозефа Гайдна, а вже в одинадцятирічному віці давав концерти і заявив про себе як чудовий віртуоз.

Бетховен написав для нього сонату з іронічним епіграфом: «Мулатська соната, складена для мулата Бріджтауера, великого блазня і мулатського композитора». Саме Бріджтауер став першим виконавцем сонати, але при публікації твір присвятили не йому, а іншоу музикантові – Родольфу Крейцеру, який вважався найкращим скрипалем свого часу.

Соната французького композитора Сезара Франка написана 1886 року і є єдиним зразком цього жанру в спадщині автора. Її рукопис Франк відправив як весільний подарунок до Брюсселя своєму земляку та першому її виконавцю, знаменитому бельгійському скрипалеві Ежену Ізаї.

КОНЦЕРТИ ПРИСВЯЧЕНІ ДРУГИЙ РІЧНИЦІ ПОЧАТКУ ВТОРГНЕННЯ

24 лютого відбудеться концерт «Україна Незламна», присвячений другій річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну, який транслюватиметься у прямому ефірі на youtube-канал Паризької філармонії.

Концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України відкриє бетховенська Увертюра Леонора №3 (1806), яка вважається однією з найбільш монументальних увертюр в історії музики та завершується ствердженням Свободи.

Українська музика буде репрезентована творами двох сучасних композиторів.

«Допоки живе людина, для неї музика вічна. Коли людини немає – я не знаю, хто визначатиме вічність чи невічність музики», – говорить один із ключових українських композиторів Євген Станкович, який залишився в Києві та продовжує творити вічність під регулярними ворожими бомбардуваннями української столиці.

Не залишала Київ з перших днів війни і композиторка Вікторія Полева. Її «Bucha. Lacrimosa» – оплакування, увічнення через мистецтво пам’яті про сотні загиблих мирних жителів у березні 2022 в передмісті української столиці – містечку Буча.

У фіналі – музика сучасної французької композиторки Камілли Пепен «На вістрі бурі», адже людство зараз живе «на вістрі» бурі у загальнолюдському сенсі, як нагадування про злочини, які воно вже проходило протягом своєї історії, але вони повторюються, тому що зло – не усвідомлене та непокаране.

Скрипкові соло виконає Дмитро Ткаченко – випускник Національної музичної академії України та Школи музики і драми Гілдхолл у Лондоні. Дириґент Сергій Голубничий.

Програма:
Л. Бетховен Увертюра «Леонора» № 3
Є. Станкович Концерт № 2 для скрипки з оркестром
В. Полева «Bucha. Lacrimosa»
К. Пепен «На вістрі бурі»


25 лютого – продовження теми у концерті «Колискові очерету», який Національний Президентський Оркестр (симфонічний оркестр) під орудою Максима Гусака та Народна хорова капела ім. Павла Чубинського присвячують пам’яті кожного, хто загинув у кривавій війні: полеглих на полі бою захисників, невинно убієнних російським терором мирних громадян.

«Кілька століть тому Блез Паскаль назвав людину очеретом, що здатний мислити. Маючи на увазі крихкість і плинність її життя, її самотність перед Всесвітом, її страх перед смертю, її беззахисність перед любов’ю. Перефразовуючи французького мислителя, можна сказати, що людина – очеретяна сопілка біля вуст Божих, на якій Він грає свої колискові» (Ірина Алексійчук).

У програмі – музика українських композиторів, наших сучасників, які переживають найважчі випробування разом з нами. Прозвучать твори Юрія Алжнєва, Світлани Острової, Володимира Зубицького, Ірини Алексійчук.

Програма:
Ю. Алжнєв «Невимовне» для хору і струнного оркестру
С. Острова, вірші М. Боровка Кантата «Безсмертя»
І. Алексійчук Кантата-містерія «Колискові очерету»












































Колективи: Київський камерний оркестр, Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Валерія Балаховська, Максим Сидоренко
Диригенти: Микола Дядюра, Наталія Пономарчук
Композитори:Ірина Алексійчук, Вікторія Польова, Євген Станкович
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Національна філармонія України



Інші:

Анатолій Шекера. Вечір пам’яті
43-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» запрошує 
25 травня у філармонії "прочитають" та озвучать книгу для підлітків Ольги Бірзул "Твоя книга про кіно"
У столиці на Пейзажній алеї проведуть День вуличної музики та спорту
Дитячий оркестр виступає вперше за два роки: на скрипці, вцілілій в окупації, гратимуть на закритті Kharkiv Music Fest
Український АРТ ХАБ “Мистецька ФОРТЕЦЯ”
Національна капела бандуристів проведе благодійні концерти в Європі
19 травня до 80-х роковин геноциду кримських татар: «СИМФОНІЯ КРИМУ. ПОВЕРНЕННЯ»
МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ KYIV SPRING SOUND
У філармонії Дніпра зіграють симфонію, рукопис якої потрапив до списку UNESCO "Пам'ять світу"
9 травня з нагоди Дня Європи Муніципальний Галицький камерний оркестр гратиме біля пам'ятника Івану Франку
У Львові стартує фестиваль камерної музики: що відобразить «Дзеркало»-2024
12 травня у Запорізькій обласній філармонії відбудеться прем'єра концерту "Магія Іспанії"
У Кропивницькому презентуватимуть хоровий твір на тему війни
Закарпатський хор запрошує на етно-шоу
Танцювальна вистава «Д.І.М.»
Львівська філармонія запрошує у травні
Травень у Львівському Органному залі: концерти світових зірок і нові програми
Пам’ятаємо про невинних жертв російської агресії
Що послухати у Національній філармонії України?
Василь Коваль став головним диригентом Одеської опери
Мить, довжиною... у 32 роки
Великодні концерти у Львівському органному залі
Травень в Національній опері України
ВИЗНАЧЕНО ПЕРЕМОЖЦІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «СТЕЖКАМИ КАМЕНЯРА»
У Львові виступить триразовий номінант на Греммі, кримськотатарський піаніст Усеін Бекіров в рамках фестивалю Lviv Jazz Days 2024
Всеукраїнський конкурс камерно-інструментальних ансамблів імені Людмили Цвірко
У Швеції вдруге відбудеться фестиваль "Українська весна 2024"
Презентація альбому «Ювілей небайдужості. Українському Дому — 30»
Світ Святослава Луньова
Музична освіта в Одесі та по всій країні відповідає світовому рівню, - Карандєєв
На Полтавщині заклади культури проводять майстер-класи для ВПО
У Бориславі відбудеться благодійний концерт вокальної музики
Клавесин заграє у Музеї Ханенків вперше за довгий час
ПРЕМ’ЄРА концертної програми від хору та оркестру "СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ХІТИ"
У Львові розпочався Міжнародний фестиваль джазу Lviv Jazz Days 2024
13 квітня у Львівській національній філармонії на благодійному вечорі «Сила мистецтва» vol.3 було зібрано 3 240 000 грн
Український балетмейстер та хореограф Раду Поклітару чітко пояснив свою громадянську позицію
«За 2 роки повернули лише 3-х людей, одного мертвим»: РФ тримає у полоні музикантів 36-ї бригади морської піхоти
Сила мистецтва: 13 квітня пройде третій благодійний аукціон оркестру INSO-Львів
      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
22.jpg