| Огляд |
|
|
|
|
Як віолончель об'єднала Харків і Львів?
Арт-проєкт Дениса Карачевцева дає надію, що все буде добре
30 квітня 2022, субота
Поширити у Facebook
Джерело: Газета День
У часи війни, коли величезна кількість театрально-концертних сцен у гарячих точках не мають можливості працювати за прямим призначенням, артисти, музиканти шукають альтернативні майданчики, аби нести мистецтво глядачам і слухачам. Концерти й вистави відбуваються на станціях метро, вокзалах, просто неба...
Повертаючись зі Львова до Києва, на тлі звичайного вокзального шуму у фойє почула чарівні звуки віолончелі. Подорожні в очікуванні своїх потягів зачаровано слухали імпровізований концерт двох музикантів, в одному з яких одразу ж впізнала Дениса Карачевцева. Україну й світ облетіло кілька постапокаліптичних відео з напівзруйнованого Харкова, де на тлі обвуглених будівель класичні й сучасні композиції натхненно виконує віолончеліст Денис Карачевцев, зокрема композицію "Cherry blossoms" гурту Project Trio на баскетбольному майданчику школи біля школи, яка згоріла, гімн України біля пошкодженої будівлі Університету мистецтв, фрагмент класичного твору біля руїн Академії державного управління при Президентові України.
Артистові однаково підкорюється темперована класика, сучасна симфонічна музика, атональний синкопований джаз і популярні мелодії, які він майстерно адаптує до свого особливого, багатого на фарби й нюанси інструменту.
Артист має широку гастрольну географію виступів як соліст у складі ансамблів, з оркестрами: Україна (Харків, Київ, Одеса), Австрія, Латвія, Естонія, Туреччина, Туніс, Німеччина, Японія... Але опинившись сам на сам з реаліями існування у місті, яке знаходиться під постійними бомбуваннями, бентежним голосом свого інструменту став ілюструвати рівень трагедії, яку принесла війна. Відтак лише один голос віолончелі соло отримав підтримку усього світу. Таким чином музикант висловлює підтримку жителям рідного міста та хоче зібрати кошти на допомогу людям. Попри можливості виїхати за кордон, віолончеліст вирішив залишатися в рідному місті, скільки це було можливо. Наразі артист вимушений був залишити Харків і продовжувати свій проєкт поза його межами. На кілька днів його прихистив і гостинний Львів.
* * *
По завершенні концерту на Львівському вокзалі Денис Карачевцев розповів "Дню" про себе і свій проєкт, який народився на вулицях рідного міста, а тепер виходить і на міжнародний рівень.
-Я віолончеліст i харків'янин. Я щиро люблю та шаную своє місто, яке зараз героїчно переживає війну. Вірю, що ми можемо допомогти, і коли настане мир, ми відбудуємо наше місто і нашу країну.
Я запустив свій проєкт на вулицях Харкова для збору коштів на гуманітарну допомогу постраждалим та відновлення архітектури міста. Зараз метро стало саме тим місцем, яке дає людям укриття та відчуття безпеки. Харків - велике та живе місто, а метро - його кровоносна система. Завжди любив його прекрасні станції, які зараз стали не лише укриттям, а іноді й концертною залою, школою, художньою галереєю, і просто місцем, де люди можуть жити цілими сім'ями і навіть зі своїми улюбленими тваринами. Справжній промінь світла!
Якось я приїхав просто подивитися, але згодом ще й зіграв невеличкий концерт для маленьких учасників арт-проєкту, який започаткували на станціях метро.
Харків продовжує жити як місто, попри будь-які труднощі. Жити та дивувати весь світ своїм життям культурним, навіть під обстрілами. Команда "Харків- Музік-Фест" наприкінці березня організувала перший з початку війни живий концерт! Концерт відбувся у метро, і я також зміг взяти в ньому участь.
Велика любов та вдячність всім хто приймав участь та підтримував!
В моєму житті було дуже багато гастролей, але завжди повертався до рідного Харкова. Одного разу, ще до війни, перебуваючи кілька днів у місті, я був запрошений до участі у концерті Харківського молодіжного академічного симфонічного оркестру "Слобожанський", який відбувався у приміщенні Академії державного управління при Президентові України. Це був повноцінний проект європейського рівня за участі солістів, які приїхали з Німеччини, під керівництвом диригента з Греції, ми грали Третю симфонію ("Шотландську") Фелікса Мендельсона-Бартольді. Це був єдиний раз, коли я був у будівлі Академії. Після влучання ракети вона виглядає руїною на тлі таких же руїн. Але я хочу, щоб, коли настане мир, Харків став центром мистецької уваги та справжнім європейським культурним центром, бо кожен день музиканти та митці Харкова доводять, що ми це можемо, попри всі перешкоди та всі ворожі атаки.
Вже два місяці ми перебуваємо у стані війни. Війна - це жахливо, але треба не боятися, бо за нами правда, і кожен з нас може допомагати в цій боротьбі, кожен на своєму місці. І особливо важливо, хто знаходиться з тобою поруч.
Нині у Львові ми з моїм юним колегою, студентом Харківської консерваторії Валентином Катілевським, влаштували цей концерт на підтримку проєкту зі збору коштів на гуманітарні потреби й на відновлення міста Харкова.
Метою приїзду до Львова став студійний запис саундтреку, і користуючись нагодою, ми й заграли цей концерт з класичних творів - трохи вічного у місці, де ніколи надовго не затримуються.
Тож, сподіваємося, ті подорожні, які мали час і можливість нас слухати, повезуть із собою часточку нашої душі, яку ми вкладаємо у виконання музики. Ми й самі зараз такі ж подорожні, відірвані від дому. Ця спорідненість і єднання дає наснагу й віру у перемогу, надію на відновлення зруйнованих міст і селищ, впевненість у світле прекрасне майбутнє України!
Автор: Лариса Тарасенко
Джерело: Газета День
|