Концертна мозаїка осені | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Концертна мозаїка осені
Малик Ольга
Молодіжний симфонічний оркестр
Кияновська Любов Олександрівна
Концертна мозаїка осені
Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти»
2 листопада 2011, середа
Поширити у Facebook

Концертна мозаїка осеніВересень – перша половина жовтня традиційно стає в Україні, в тому числі й у Львові, найбільш урожайним часом концертного життя: «Київ-Музик-Фест» і львівські «Контрасти», Фестиваль давньої музики у Львові і «Харківські асамблеї» збирають багатьох меломанів, розгортають щороку панораму як сучасної творчості, так і музики минулих сторіч.

Звісно, в короткому огляді годі охопити весь перебіг концертних подій, але кілька виразних акцентів з різних осінніх музичних акцій все ж варто зробити. Оскільки автор рецензії – львів’янка, то й закономірно в центрі уваги опинились концерти львівських «Контрастів», таких милих серцю кожного справжнього галицького меломана.

Тим більше, що в рамках Сімнадцятого міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» було немало таких подій, що, впевнена, залишаться в аналах нашої музичної історії так само, як, наприклад, концерти Станіслава Нейгауза та Святослава Ріхтера в 60-х – 70-х роках, незрівняна інтерпретація «Реквієма» Дж. Верді Академічною хоровою капелою ім. М. Глінки під орудою Владислава Чернушенка наприкінці 80-х років минулого століття.

Скрипаль Олександр БрусіловськийНе можу не почати з однієї з кульмінаційних подій: найцінніша в системі української ментальності «філософія серця» вповні розкрилась у виконанні славетного скрипаля, народженого в Україні випускника Московської консерваторії Олександра Брусіловського.

Не можу не почати з однієї з кульмінаційних подій: найцінніша в системі української ментальності «філософія серця» вповні розкрилась у виконанні славетного скрипаля, народженого в Україні випускника Московської консерваторії Олександра Брусіловського.

В рамках фестивалю «Контрасти» він виступив з оркестром «Віртуози Львова» під орудою Ігоря Пилатюка з двома вельми контрастними творами: хрестоматійно відомими «Порами року» А. Вівальді та концертом для скрипки з оркестром сучасного московського композитора Міхаїла Броннера “Heaven’s Gates” (Врата Небесні).

Музикант екстра-класу, Брусіловський перекинув місток між епохами і національними школами спокійною серйозною мудрою простотою виконавської манери, притаманною високому

В рамках фестивалю «Контрасти» він виступив з оркестром «Віртуози Львова» під орудою Ігоря Пилатюка з двома вельми контрастними творами: хрестоматійно відомими «Порами року» А. Вівальді та концертом для скрипки з оркестром сучасного московського композитора Міхаїла Броннера “Heaven’s Gates” (Врата Небесні).

Музикант екстра-класу, Брусіловський перекинув місток між епохами і національними школами спокійною серйозною мудрою простотою виконавської манери, притаманною високому мистецтву.

Не можу не відзначити унікальної краси звук скрипаля, що підноситься над суєтою буденності, сягаючи глибин одкровення. Дуже цікавим, духовним, і відповідним індивідуальності Брусиловського видався твір Броннера, що демонструє прихильність сучасної московської школи до тієї медитативно-рефлексивної тенденції, яку ми для себе відкрили вже давніше завдяки Валентину Сильвестрову і світоглядно близьким до нього митцям. Оркестр і диригент виступили достойними партнерами скрипаля світової слави.

Наступний елемент мозаїчної панорами – концерт Хмельницького камерного оркестру під орудою Олександра Драгана з програмою творів Віталія Губаренка та Олександра Козаренка у рамках фестивалю «Контрасти».

Не можу не згадати, що концерт відбувся за форс-мажорних обставин: через хворобу піаніста і композитора Олександра Козаренка два його фортепіанні твори – Konzertstück і Concerto ruteno – буквально протягом тижня вивчили Оксана Рапіта та її учениця Ганна Панкова. Достойний рівень виконання показав і оркестр, який язик не повернеться назвати «провінційним», настільки коректно і тактовно він розкрив стиль сучасної української музики.

Фестиваль «Контрасти»Композитори, що належать до різної генерації, тим не менше виявили у камерних творах глибинну спорідненість світовідчуття.

Прозорість і душевне тепло Concerto grosso, Флейтового концерту (соліст Тарас Малик) та «Українського каприччіо» для скрипки з камерним оркестром (солістка Ольга Малик) В. Губаренка викликає в пам’яті асоціації до його найвідоміших творів, зокрема камерних опер «Листи кохання» та «Самотність» і ще раз переконує в тому, що митці-шістдесятники знали-таки особливий код національної культури і вміли органічно пристосувати його до своєї творчої натури.

Олександр Козаренко, один із «найтеатральніших» композиторів середнього покоління, у цій програмі постав перед слухачами у своїх розмаїтих «масках» - від наївно гармонійного у юнацькому «Ірмологіоні», попри екстравагантність Konzertstück’у, автентичність прадавнього національного коду в кантаті «П’ять ладканок з Покуття» для народного голосу з камерним оркестром (правду кажучи, народний голос Анни Солоничної видався мені не стільки природно «народним», скільки «зробленим під народний», іноді дещо невиразно) – і до стихійної енергетики Concerto ruteno.

Дуже промовистий штрих у мозаїці концертного огляду – виступ московського ансамблю «Концертіно» та талановитого львівського піаніста Дмитра Оніщенка. Від цього концерту, зважаючи на репутацію музикантів, дійсно очікувалось багато, проте результат, як у класичному афоризмові, перевершив всі сподівання.

І це при тому, що програма була обрана доволі ризиковно: жодних «шлягерів», навпаки, були представлені твори, які не надто часто фігурують на концертних афішах – Quartettensatz Ф. Шуберта, ранній фортепіанний квінтет Es-dur Р. Шумана, присвячений Кларі Вік, і фортепіанний квінтет С. Танєєва g-moll.

Музика, розрахована на інтелектуальну, добре підготовану публіку, особливо об’ємний квінтет Танєєва з його «божественними довготами», еклектизмом російського модерну та рафінованою поліфонічною технікою.

Правду кажучи, навіть побоювалась на початку – а чи не стане ця двогодинна програма такою собі «монотонією розкоші», коли професійна досконалість в руслі генерально одного стильового напряму створить в кінці відчуття пересиченості. Нічого подібного! Дві години минули як одна мить, настільки багатий, барвистий, наповнений контрастними станами, експресивний образ створили талановиті музиканти.

Про віртуозність, ювелірну відточеність кожної деталі, досконалість ансамблювання навіть не варто згадувати, це само собою зрозуміло. Але художня глибина, те відверте задоволення, з яким музикували учасники концерту, чудовий контакт зі слухачами закономірно ставлять цей концерт у ряд справжніх звершень львівської музичної історії.

Генрік Міколай ГурецькийТакою ж мистецькою подією в історичних аналах Львова запишеться і фінальний концерт фестивалю «Контрасти» - виконання Третьої «Симфонії скорботних піснеспівів» Міколая Гурецького та „Stabat mater“ Кароля Шимановського.

За зізнанням генерального директора Львівської філармонії та одного з організаторів фестивалю «Контрасти» Володимира Сивохіпа, мрію про виконання цих творів на львівській сцені вони з видатним польським диригентом Станіславом Веляником виношували впродовж багатьох років.

І ось вона нарешті збулась – до того ж так винятково вдало. Музиканти з камерного оркестру «Віртуози Львова» (художній керівник С. Бурко), молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів» (художній керівник М. Скорик) та хору «Глорія» (художній керівник В. Сивохіп), прекрасні польські солістки Анна Карасінська та Ева Марцінєц, як і львів’янин Володимир Рибчук під орудою тонкого, інтелігентного і випромінюючого якусь особливо позитивну ауру Станіслава Веляника створили артефакт наскрізь духовний – не тільки за текстом, бо опус Шимановського належить до літургійної сфери, а в симфонії Гурецького використані проникнуті глибокою вірою в Бога вірші, – але й за природою самої інтерпретації.

Хоча можна було б дорікнути організаторам за те, що фінальний акорд фестивалю такий трагічний за змістом, однак насправді дорікати зовсім не хотілось, настільки потужне духовне очищення від шедеврів ХХ століття отримали всі слухачі.

І цим символічним contra spem spero і гімном щирої віри в Божественну любов, красу і мистецтво дуже логічно завершилось тривале музичне дійство під назвою XVII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти» у Львові.

Гадаю, що таких історичних концертів під час фестивалів у Києві, Львові і Харкові було набагато більше, і вони, безперечно, заслуговують на детальніший критичний аналіз, або хоча б належне місце в концертному огляді. Але оскільки серйозне мистецтво останньо все менше знаходить для себе місця на сторінках як місцевої, так і столичної преси (не-формат!), а культурологічні часописи, а надто – спеціалізовані, опадають з дерев національної преси як листя у жовтні, то, на жаль, багатьом чудовим музичним акціям доводиться сподіватись лише на вдячну пам’ять слухачів.

Спеціально для Music-review Ukraine
доктор мистецтвознавства Любов Кияновська


Автор: Любов Кияновська
Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр "INSO-Львів"
Виконавці: Ольга Малик
Музикознавці: Любов Кияновська
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти»



Інші:

ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110623_105.jpg