Осінь у стилі бароко | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Осінь у стилі бароко
Осінь у стилі бароко
Фабріціо Романо — про те, з чого почалася італійська опера і чому він читає «День»
21 жовтня 2014, вівторок
Поширити у Facebook

Фабріціо Романо. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / "День"Посол Італії Фабріціо Романо і директор Італійського інституту  культури в Україні Нікола Франко Баллоні стали ініціаторами нового форуму ITALIA FESTIVAL BAROCCO, який, судячи з афіші, може стати головною подією нинішньої осені в нашій столиці.

Він відбудеться в Києві з 23 жовтня по 4 листопада.

— Пане Посол, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея провести в Києві Фестиваль італійського музичного бароко?

— Тут є ціла низка причин. Я великий шанувальник музики, особливо класики. Працюючи в Україні вже понад два роки, я часто буваю на концертах і помітив, як добре приймає ваша публіка різні програми, які ми спільно готуємо з Італійським інститутом культури. Зокрема, концерти барокової музики, які відбулися в Національній філармонії  восени 2012 і 2013 рр., коли вперше в Києві виступав маестро Клаудіо Кавіна зі своїм ансамблем La Venexiana і чудовою  солісткою Робертою Мамелі (сопрано). До речі, минулої осені ці артисти виконали музику бароко в джазовій інтерпретації і той концерт викликав захват у меломанів.

З огляду на великий глядацький інтерес, ми вирішили провести у вашій столиці з 23 жовтня по 4 листопада Перший фестиваль італійського музичного бароко в Україні (ITALIA FESTIVAL BAROCCO). Українська публіка дуже добре знає музику італійських композиторів XIX-XX століть, починаючи від Россіні і до Пуччині, і навіть далі — Леонкавалло, Масканьї; але  в Україні твори доби бароко менш відомі широкій публіці.

Нагадаю, творчість Клаудіо Монтеверді в історії музики знаменує перехід від доби Відродження до доби Бароко. Цей маестро працював у багатьох жанрах світської і церковної музики. Найбільш примітні його мадригали й опери, зокрема його легендарний «Орфей» — ця опера популярна і в наші дні. З творчості Монтеверді фактично почалася італійська опера як жанр, і це сталося чотири століття тому! Ще хочеться додати, що наша країна знаменита не лише оперою, а й великим репертуаром вишуканої сакральної музики. Тому саме музиці бароко ми вирішили присвятити свій фестиваль, щоб якомога більше українців, а не лише професійні музиканти, відкрили для себе цей величезний пласт італійської культури.

Зараз Італія головує в Раді Євросоюзу, і ми хотіли якось відзначити цю подію. Нагадаю, 1 липня ми відкрили семестр Головування Італії в Національній опері України концертом «Гала-Італія», в якому взяли участь чудові італійські та українські артисти. А 16 вересня концертом блискучого піаніста Бенедетто Лупо відкрився 151-й сезон Національної філармонії України і одночасно наш новий спільний концертний цикл Suono Italiano («Італійський звук»). Ваша газета широко висвітлювала ці заходи. Маю зазначити, що  «День» — одне з видань, яке прагне не пропускати жодної резонансної культурної події і цим мене як читача дуже приваблює.

— Нині фактично триває війна на Сході України. Тому багато зарубіжних музикантів бояться їхати до нашої країни. Чи були у вас випадки, коли артисти відмовлялися взяти участь у фестивалі?

— Ні, у нас таких випадків не було. Навпаки, всі артисти, до яких ми зверталися, із задоволенням погоджувалися приїхати до Києва. Готуючи програму, ми намагалися представити українській публіці найкращих із кращих італійських музикантів і співаків. Слід зазначити, що в афіші Національної опери багато італійсько-українських проектів. Але ми активно співпрацюємо не лише з колективом Національної опери, а й з Національною філармонією. Наприклад, минулого тижня в Колонній залі ім. Лисенка з великим успіхом пройшов концерт молодого, але дуже талановитого італійського піаніста Федеріко Коллі із Симфонічним оркестром Національної філармонії під орудою знаменитого диригента Романа Кофмана. Сподіваюся, що і Фестиваль італійського музичного бароко в Україні стане приємним дарунком для меломанів.

— Який концерт, лекцію чи майстер-клас ви порекомендували б українським меломанам обов’язково не пропустити?

— Я порадив би не пропускати жодного концерту, жодного майстер-класу, але розумію, що в Києві насичене театрально-концертне життя і публіці є з чого вибирати. Вважаю, що меломани не пропустять вечора відкриття нашого фестивалю і виступу всесвітньо відомого скрипаля-віртуоза і диригента Стефано Монтанарі з ансамблем ACCADEMIA BIZANTINA (назва цього колективу перекладається як «Візантійська академія»). Прозвучать твори Кореллі, Вівальді і Локателлі. До речі, записи ансамблю зі Стефано Монтанарі неодноразово відзначалися престижними міжнародними преміями, зокрема преміями Midem і Diapason d’Or. Музикант багато виступає з концертами не лише в Італії, а й за кордоном. Великий резонанс у ЗМІ викликали його спільні гастролі з Австралійським  Бранденбурзьким оркестром. Монтанарі — автор книжки «Метод гри на барочній скрипці».

У програмі концертів, наприклад, ансамблю FESTINA LENTE, — твори рідко виконуваних композиторів, які італійські музиканти гратимуть на автентичних барокових інструментах. Окрім того, на закритті форуму (4 листопада) відбудеться світова прем’єра у новітній час Тріо-сонати La Foggia, написаної композитором Карло Маннеллі, у виконанні ансамблю IL SOGNO BAROCCO (диригент — Паоло Перроне).

Щодо майстер-класів, то всі вони дуже високої якості. Гадаю, що студенти і викладачі музики не пропустять уроків маестро Кавіна, які стануть однією з «перлин» нашого фестивалю.

— Клаудіо Кавіна кияни запам’ятали за двома концертами  з ансамблем La Venexiana. А який сюрприз слухачам диригент підготував цього разу?

— Маестро в Києві вже має численних шанувальників, яким пощастило чути його виступи. Він зірка світового масштабу і високий професіонал у виконанні барокової музики. У своєму творчому активі Кавіна має багато престижних премій. Він — музикант, що активно гастролює, і відомий у світі завдяки своїм численним компакт-дискам. Цього разу Клаудіо Кавіна виступить у двох іпостасях — як диригент і педагог. Так, 27 і 28 жовтня в НМАУ ім. П. Чайковського відбудеться його майстер-клас за участю українського вокального ансамблю Vox Animae, який завершиться концертом у Малому залі Консерваторії, — прозвучать твори К. Монтеверді. 30 жовтня маестро диригуватиме камерним хором «Кредо». Буде виконано твори К. Монтеверді, Б. Маріні і  Д. Кастелло. Переконаний, що талант маестро оцінять не лише шанувальники музики, а й професіонали.

— Фестивальні акції і концерти відбуватимуться на різних майданчиках — у Національній філармонії, НМАУ, Андріївській церкві, залах НаУКМА, КНУ імені Т. Шевченка.  Це свідчить про те, що ви хочете розширити аудиторію форуму. Яким ви бачите головне завдання і  девіз фестивалю?

— Ми до організації фестивалю поставилися глобально. Вирішили, що в його рамках мають відбуватися не лише концерти, а й зустрічі, лекції, майстер-класи. Пропонуємо слухачам якісну і вишукану музику, а також хочемо  наблизити українську публіку, професійних співаків і музикантів до барокового репертуару. Програму складено на різні смаки: для гурманів-меломанів, майбутніх музикантів і співаків, а також для публіки, яка, можливо, вперше в житті відкриє ці музичні «скарби». Девізом нашого фестивалю я б назвав: «Музика поза епохами»  чи «Музика не має часових меж».

— У свою чергу, дозвольте запросити вас до галереї «Лавра», де з 18 по 26 жовтня відбудеться XVI фотовиставка «Дня».

— Дякую. «День» — одна з українських газет, яка має свою особливе «обличчя» на ринку ЗМІ. Мені дуже імпонує те, що у виданні цікаво висвітлюються теми культури та історії — це, на мій погляд, «козир» газети. Італія себе позиціонує як супердержава культури, тому я з великою цікавістю читаю про події культури і мистецтва в Україні.  Читаю «День» дуже уважно. Маю зазначити, що ви подаєте різні думки, коментуєте факти, знаходите цікавих людей для інтерв’ю. Яскраво, деколи в несподіваному ракурсі, репортажно друкуються у вашій газеті фотографії. Оригінальні статті і фото створюють неповторне «обличчя»   «Дня». Я чув від колег-дипломатів, що ваш фотовернісаж — це як закарбовані миті життя людей і подій. Сподіваюся побачити це на власні очі.



Автор: Тетяна Поліщук
Джерело: Газета "День"



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
30.jpg