| Інтерв'ю |
|
|
|
|
Коли життя бере в супутниці гітару
7 серпня 2016, неділя
Поширити у Facebook
Зміни – це закон життя, хоч і не завжди зрозумілий в деталях.Прослідкуємо на такому прикладі. Якщо, скажімо, випускник консерваторії, віртуозно володіючи грою на трубі та скрипці, виступаючи свого часу на одній сцені з Софією Ротару та Аллою Пугачовою, раптом починає займатися виробництвом музичних інструментів, то це можна вважати еволюцією творчості. Але як пояснити те, що його вірним помічником в організації цієї справи і просуванні її плодів на світовий ринок стає фаховий інженер-механік в області технології машинобудування металорізальних верстатів та інструментів?
Мабуть, це той випадок, коли на все воля Божа. У 2005 році вона полягала у тому, що Володимир Васильович Королевич із с.Блюдники (на фото вгорі) став директором ТОВ «Маестро Саундборд» (маестро резонансний щит), яке започаткував російський музикант Олександр Олександрович Cоколовський…Тобто спрацювала істина: «Музика об’єднує всіх». До речі, на «Маестро Саундборд» самовіддано працюють мешканці Прикарпаття, які мають у результаті хліб та до хліба і вважають свою роботу такою, що надихає, бо робить Україну ще більш пізнаваною у світі.
– До недавнього часу наше підприємство мало орендовані виробничі площі у Старому Лисці. Зараз перебираємось у село Радча, де вводимо в експлуатацію своє власне приміщення, придбане багато років тому. Та це, так би мовити, деталі. А ключовим моментом нашої діяльності є те, що фірма «Маестро Саундборд» залишається єдиною на теренах колишнього Союзу, яка виробляє резонансні щити з високоякісної натуральної деревини для музичних інструментів.Ми освоїли чи не все: щити для роялів, фортепіано та клавесинів, заготовки для віолончелей, повний комплект заготовок для скрипок та гітар…
Зауважу, що таких виробників, як ми, у цілому світі не більше 5–6, – жваво розповідає Володимир Королевич, який швидкою ходою та щирим спілкуванням зі своїми працівниками не надто й виглядає на директора у класичному уявленні про керівника такого рівня.У Королевича навіть нема окремого кабінету. Зате є неймовірне захоплення роботою та маса нагальних справ: тільки-но з частиною колективу прибув на фірму, а вже погоджує по телефону попередні домовленості з польським партнером, потім утрясає спірне питання з власниками орендованої бази, справляється у столярів про виконання нового замовлення та підготовку матеріалу для наступного,а через деякий час прилаштовує до своєї «Ниви» причіп з деревиною і провадить зі Старого Лисця до Радчі.
–Іноді мені здається, що тут все тримається на ньому: Королевич все осягає і за все відповідає, – задоволено зауважує Олександр Соколовський, який, попри свій статус співзасновника фірми, теж не цурається практичної роботи. Він тут діючий головний спеціаліст по музичній деревині. Причому, освоївши цю унікальну справу у Європі, а саме в італійському місті Кремона, яке вважають скрипічною меккою континенту, протягом багатьох років наполегливої праці підготував на «Маестро Саундборд» висококласних фахівців – столярів та пилорамників, з якими директор може працювати й в автономному режимі і зовсім не переживати за якісне виконання робіт. Ось така тут виробнича гармонія.
–Але кажуть, пане Олександре, що не обходилось й без виробничих суперечок, через які Королевич навіть йшов від вас геть, – закидаю провокативну фразу Олександрові. А він одразу відповідає:
–А як може бути без суперечок? Це так, як у добрій сім’ї, попрацювали, посперечалися і дійшли згоди. А головне – справа робиться!
Щоправда, «Маестро Саундборду» зовсім нелегко завойовувати місце під сонцем. Український ринок музичних інструментів настільки обмежений, що потрібно орієнтуватися на Європу, хоча вигідні ніші зайняті. Не такі аж веселкові мрії щодо ринку Азії, де, до прикладу, дві китайських фірми випускають в рік по 2-3 мільйони штук гітар та по мільйону піаніно. Тож за кількісними характеристиками наш «Маестро» й не гадає тягатися з «мільйонниками».
А ось за асортиментом авторських робіт та ще й з найбільш придатних для цього природних матеріалів – чому б і ні. Тим паче, що у травні цього року на спеціалізованій виставці в Пекіні перші зразки наших гітар з цінних порід деревини успішно пройшли тестування і привернули до себе увагу потенційних замовників.
–Тому саме гітара, а через рік-півтора піаніно та скрипка повинні стати головними видами нашої продукції, – зазначає Володимир Королевич і розповідає, що передувало цій ідеї, тобто на чому тримається бачення успішного майбутнього. - Починалася фірма з продукування простих заготовок: ламелі смерекової, яку ми поставляли в Європу, в тому числі на всесвітньо відому фірму музичних інструментів «Стенвей», перша мануфактура якої заснована ще у 1853 році в США. Виготовляли також заготовки для фортепіанної та рояльної клавіатури. У Францію відправляли заготовки корпусів електрогітар.
З часом вирішили перейти до більш об’ємного виробу – звукових, а якщо більш професійно – резонансних щитів. З карпатської деревини вони мають дивовижні акустичні властивості, а тому - постійний попит. Цей бізнес ми починали з найпростіших гітарних щитів, основними покупцями яких були вітчизняні фірми «Трембіта» та «Реноме» (обидві базуються у Львові).
Далі опанували більш складний виріб – резонансний щит для фортепіано, замовником якого був знаменитий італієць Гуйдо Біцці: він відновив виробництво та реставрацію клавесинів (це інструмент, який передував фортепіано) і довів цю справу до досконалості.Тепер передав її синові.
Задовго до нинішніх відносин між Україною та Росією багато щитів пішло на балалайки, було й цікаве замовлення від Большого театру – там під час його реставрації резонансним щитом нашого виробництва облицьована частина внутрішніх стін.
Зараз серед замовників продукції «Маестро Саундборд» є навіть Пакистан – туди ми вже поставляємо шліфовані та калібровані деки. Також виготовляємо акустику для однієї з найвизначніших у світі фортепіанних фабрик «Петроф» (Чехія). Слід зазначити, що у фортепіано головним чином звучать не кожух чи струни, а резонансний щит, саме він дає 90% звучання, – наголошує Королевич.
До речі, коли прикарпатський «Маестро» тільки засвітився на зовнішньому ринку, несподівано для себе зіштовхнувся з недовірою та підозрами: звідки деревина, що за якість товару?
Тоді добру справу зробила саме фірма «Стенвей». Вона поряд з нашою(карпатською) деревиною протестувала за звуковими параметрами німецьку та австрійську, яка дуже цінується у світі. Висновок засвідчив, що за окремими параметрами резонансу наші зразки навіть перевершують їхні. І тоді потенційні покупці заспокоїлись, зрозуміли, з ким мають справу. Тож тільки гітарного резонансного щита реалізовано за роки існування ТОВ «Маестро Саунборд» тисячі штук.
На сьогоднішній день фірма, переживши кілька етапів свого становлення, стабілізувалася, закріпилася на ринку і виходить на нові горизонти.
– А щодо фіскальної політики, активності різних контролюючих органів. Чи багато проблем маєте у цьому напрямку? – питаємо у пана Олександра.
– Іноді мені здається, що гарячі розмови про те, що хтось комусь постійно заважає, це від лукавого. Якщо добре та чесно робити свою справу, то і замовники будуть задоволені, і у фіскалів не буде лишніх запитань.Саме за такими критеріями працюємо. Капіталів, на жаль, не нажили, бо у такій справі, як ця, швидких прибутків не буває. Але вони будуть, оскільки я відчуваю, що дуже скоро ми станемо у нагоді багатьом виробникам музичних інструментів у світі. Бо кількісно випуск зростає, а резонансної деревини та істинних майстрів з її обробки меншає, тож будемо цим користатися.
Щодо сировини, то її створив Бог. Я обійшов всі Карпати, найвищі косогори, бо саме там формується найкраща для нашої справи деревина. Насамперед це карпатська смерека, яка, як на мене, – одна з найкращих у світі; це основа дуже якісних інструментів.Я знаю, про що кажу, бо бував і в Альпах, а також добре знаю канадську та американську сосну, – переконує Олександр.
А ми тим часом цікавимося у свого земляка – Володимира Королевича, що особисто його так захоплює у світі резонансної деревини, що він майже не згадує себе на попередніх постах, скажімо, на комерційній роботі у газовій сфері, на посаді заступника начальника будівельно-монтажного управління і навіть у статусі заступника голови Галицької РДА?
– На свою нинішню роботу потрапив випадково через колегу, який повідомив мені, що потрібна людина на посаду директора у незвичному сегменті деревообробки. Спочатку втягнувся у цю справу як організатор. Потім почав вникати і в технологію. А коли оцінив, з якими світовими брендами маємо справу, які талановиті люди крутяться у музичному світі, я просто захопився. Бізнес не легкий, але дуже цікавий, інтелігентний, інтелектуальний. Він відкриває нам широке коло неординарних особистостей, які своїми надбаннями десятиліттями звучать на світових виставках. До речі, уже й у нас на фірмі побували знаменитості з Китаю, Франції, Австрії ... Звичайно, що за таких обставин і себе вдосконалюєш, і справу підтягуєш до відповідного рівня. Приємно, що кістяк нашої фірми, який зберігся з часу її заснування, гордо несе своє добре реноме, яке постійно підтримується нашим Маестро Олександром.
Автор: Марія Палюга
Джерело: Галицьке слово
|