Фестиваль класичної і сучасної української музики "Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2011" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Фестиваль класичної і сучасної української музики
Фестиваль класичної і сучасної української музики "Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2011"
1 квітня 2011, п'ятниця
Поширити у Facebook

Фестиваль класичної і сучасної української музики "Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2011"Одним із найяскравіших серед мистецьких подій, якими порадував полтавців останній тиждень березня, став фестиваль класичної і сучасної української музики, що приурочений до річниці народження класика української музики М.В.Лисенка.

Концерти фестивалю стали відповідальним оглядом рівня музичної творчості на Полтавщині - батьківщині славетного композитора, масштабна і багатогранна постать якого вкотре привернула увагу і відкрилася новими гранями, примусила відчути значущість внеску музиканта в культуру України, перспективність його ідей.

Фестиваль класичної і сучасної української музики проходив під гаслом "Дні Миколи Лисенка у Полтаві-2011". Цих днів було 5 (з 27 по 31 березня), і пройшли вони плідно, яскраво та радісно. Полтавці мали можливість вдосталь насолодитися хоровим співом, окрім того, слухати різноманітну сольну і ансамблеву інструментальну, а також вокальну музику (нажаль, з об'єктивних причин, симфонічний жанр у фестивалі представлений не був).

Тематичний та жанрово-стилістичний жанр музики, що виконувався, надзвичайно широкий. З одного боку - українська класична духовна музика (М. Леонтовича, К. Стеценка, Я. Яциневича, Й. Кишакевича) та сучасна (Л. Дичко). Поруч - твори класиків української музики (М. Лисенка, М. Вериківського, М. Вербицького, П. Ніщинського, Б. Лятошинського, М. Колесси, А. Кос-Анатольського), їх оригінальні опуси та обробки народних пісень. На другому полюсі - твори українських авторів другої половини ХХ століття, а також сучасних у всьому розмаїтті блискучих імен: І. Шамо, О. Білаш, В. Філіпенко, В. Гомоляка, Ю. Щуровський, К. Мясков, В. Подвала, М. Скорик, Л. Дичко, І. Кирилина, В. Дроб'язгіна, Л. Шукайло. Вагомо прозвучала музика полтавських професійних композиторів - членів Національної Спілки композиторів України: заслуженого діяча мистецтв України О.Чухрая, Т.Оскоменко-Парулава, Ю.Корженко, В.Карлаша. Були представлені на фестивалі і полтавські композитори ХІХ століття - Гордій Гладкий, ХХ століття - Василь Верховинець, Сергій Шевченко, Дмитро Балацький та незмінний керівник (більше 40 років!) українського народного хору "Калина" - заслужений діяч мистецтв України - Григорій Левченко.

Програма фестивалю була змістовна та обміркована. Тут заслуга управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (начальник - Г. І. Фасій), що також фінансово підтримали фестиваль, обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури (зав. кабінетом Богодиста Л. В.), а також незмінної ведучої фестивалю, енергійного та невтомного організатора, голови Полтавського обласного осередку Національної Спілки композиторів України Т. Г. Оскоменко-Парулава. Кожен фестивальний день дозволяв перемикати увагу слухачів на нові події і дарувати свіжі враження.

Відкриття фестивалю в залі Краєзнавчого музею хоровим концертом "Музичні заповіти Миколи Лисенка" перетворилося на яскраве, довгоочікуване свято, символічним прологом якого стала "Молитва за Україну" М.Лисенка у виконанні зведеного хору.

Три хорові колективи задали тон музичному святу. Лауреат міжнародного фестивалю Камерний хор імені П. Лиманського кафедри музики Полтавського Національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (худ. керівник і диригент С. Жмайло) та лауреат міжнародних і всеукраїнських хорових фестивалів Камерний хор "Гілея" (худ. керівник і диригент Л. Журавський) показали цікаві і професійно переконливі програми (доречі, "Гілея" виконала два прем'єрних твора полтавського композитора, члена НСКУ Ю. Корженко). Та найбільше аплодисментів перепало на долю чоловічого народного ансамблю "Прометей" (худ.керівник М.Соловій), що відзначив 50-річний ювілей, подарувавши своїм шанувальникам різноманітні, натхненно виконані твори (особливе місце серед них посіла музика засновника колективу Д. Балацького).

Наступною сторінкою стала творча зустріч з гостем фестивалю, вихованкою Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка, а нині харківським композитором Валентиною Дроб'язгіною. Зустріч відбулася в залі музучилища. Концерт залишив у слухачів глибокі враження від різноманітних яскраво-образних творів досвідченого композитора-педагога та її талановитих учнів. Захід пройшов в контексті бесіди про педагогічні аспекти діяльності М.В.Лисенка, який 1904 року започаткував музично-драматичну школу з консерваторською програмою, що стала "кузнею" національно-мистецьких кадрів.

Третій день розпочався у залі Полтавського Національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Круглий стіл музикознавців: Т. Оскоменко-Парулава (вступне слово), Г. Полянської - "Дорогами Миколи Лисенка" (вона ж була і ведучою концерту), М. Хіміч - "Виховна роль творчості і діяльності М. Лисенка" - продовжив просвітницьку традицію фестивалю, а успішні виступи колективів - лауреата міжнародних фестивалів і конкурсів Камерного вокального ансамблю "Тисяча років музики" історичного факультету ПНПУ ім. В. Г. Короленка (худ. керівник - Ірина Цебрій) з програмою із глибоко духовних і змістовних класичних українських творів, а також - лауреата всеукраїнських фестивалів-оглядів Фольклорного ансамблю ім. П. Бакланова "Жива вода" факультету філології і журналістики ПНПУ ім. В. Г. Короленка (худ. керівник - Лариса Бакланова) з різноманітними автентично виконуваними українськими народними піснями (особливий успіх мали "Чия то долина", пісня-гра "Северин-севериночку" інші) створили справжню радість від спілкування з українською професійною і народною музикою.

В наступний день фестиваль перемістився до концертної зали ДМШ № 1 ім. Пл. Майбороди. Тут відбулось свято дитячої та юнацької виконавської творчості під гаслом "Композитори Полтавщини та України для дітей та юнацтва". Учні всіх дитячих музичних шкіл Полтави, ПМШМ "Мала академія мистецтв" та студенти музучилища виконували твори українських композиторів - класиків та сучасників.

В концерті було представлено і музику композиторів - членів полтавського осередку НСКУ: п'єса "Веснянка" засл. ДМУ О.Чухрая, гітарні твори В.Карлаша, фортепіанні мініатюри Т.Оскоменко-Парулава. Фінальним акордом концерту прозвучав хор Ю.Корженко на власний текст "Україно моя солов'їна". Концерт, який провела музикознавець О.Чепіль, вразив розмаїттям виконуваної музики і творчою атмосферою. Залучення юних і молодих виконавців до скарбів української музики вкрай важливе для формування національної свідомості і має перспективу перетворення на міцну традицію.

Гідним завершенням фестивалю "Дні Миколи Лисенка у Полтаві" став виступ визнаного на теренах Європи українського народного хору "Калина" Полтавського Національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка під орудою заслуженого діяча мистецтв України Гр. Левченка. Хор не просто глибоко зворушив - він вкотре довів ідею послідовного та самовідданого служіння народній пісні, і через неї - служіння національній українській ідеї. Ідеї, якій присвятив своє творче життя великий патріот і музикант М.В.Лисенко


Автор: Ольга Чепіль
Конкурс (фестиваль): Фестиваль класичної і сучасної української музики "Дні Миколи Лисенка у Полтаві"
Джерело: НСКУ



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110220_108.jpg