"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Сивохіп Володимир
"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача"
7 червня, неділя

Як живуть служителі Мельпомени у час карантину?

Карантин, який останнім часом трохи послабили, але не відмінили, вчить людей в усьому світі жити за його правилами. Попри те, що відкрилися літні майданчики ресторанів і кафе, магазини з одягом і взуттям, досі на карантині служителі Мельпомени - актори, співаки, музиканти... Як виживають у цей тяжкий час? Сидять склавши руки і чекають ліпших часів чи репетирують і грають вистави та дають концерти онлайн, з'ясовувала журналіст "ВЗ".

Володимир Сивохіп, генеральний директор Львівської національної філармонії:

На початку було психологічно важко. Коли в один день закрився зал, закрилися репетиційні приміщення, стало зрозуміло, що масові заходи відмінено і треба переходити на дистанційну роботу. Але ми доволі швидко організувалися, розуміли, що можна робити дистанційно, а що треба робити в офісі - маю на увазі певні господарські та бухгалтерські речі. Швидко налагодили обмін через комп'ютерні мережі, щоб відбувався творчий процес. Кожен колектив має свій алгоритм праці, планування, творчої роботи... Творчі одиниці працювали дистанційно у звичному режимі. А що стосувалося певної категорії працівників, які обслуговували концертний зал і не були задіяні у роботі, в умовах простою їм виплачували дві третіх від заробітної плати. Від початку червня ми повертаємося у наш зал, збільшується кількість репетицій, тож усі музиканти і артисти повертатимуться у звичний для них комфортний режим праці.

- Вам довелося когось звільнити?

- Ні, жодної особи зі штатного розпису не звільнили. Єдине, що наприкінці травня не продовжили контракту невеликій категорії працівників, яких набираємо на один концертний сезон.

Зараз ми потужно відкрили для себе можливість проведення концертів онлайн. Не записів, які були зроблені колись, а живих, які ми "транслюємо" з вікон філармонії на вулицю Чайковського. Щоб перехожі не забували, що це музична вулиця. Одночасно ці концерти, які мають популярність, йдуть і в інстаграмі, на ютуб-каналі. Це тішить, бо маємо свою аудиторію.

Саме через це ми вирішили не переносити 39- й Міжнародний фестиваль "Віртуози", який традиційно проводимо наприкінці травня. Порадившись із департаментом культури, 31 травня і 1 червня провели дев'ять концертів онлайн, а це майже половина фестивалю, який був запланований. Кожен концерт переглядало понад 500 осіб, ця аудиторія збільшується, а ми тішимося, що навіть у таких складних умовах знаходимо різні шляхи для творчої самореалізації. Я у жодному разі не можу цього назвати самообманом чи підміною явищ, бо ми творчо працюємо на повну потужність. Музиканти і артисти хвилюються, коли виходять на сцену, перед якою нема слухачів, але насправді глядачі є за екраном у мережі. Розуміємо, що це тимчасовий стан речей, не хотіли б, щоб він надовго затягувався. Готуємося до того, що в другій половині липня - у серпні почнемо запрошувати людей у філармонійний концертний зал. Нехай слухачів буде менше. Бо ж треба буде дотримуватися дистанції, але обов'язково ці літні концерти будемо робити. Окрім того, разом з Львівською міською радою розглядаємо можливість створення постійного концертного майданчика у Парку культури імені Богдана Хмельницького. Щоб влітку у вихідні львів'яни мали можливість насолоджуватися добротною музикою, щоб мистецтво і людина знову були разом. Бо люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти не можуть бути без глядача.

Андрій Мацяк, генеральний директор і художній керівник Львівського національного театру імені Марії Заньковецької:

Троє режисерів активно репетирували з артистами за допомогою сучасних технологій. Мушу визнати: актори дуже самовіддано і щиро займалися незвичним для нас чином - через вайбер, zoom об'єднувалися по кілька осіб і репетирували. Тексти всі добре знають. Ми вже пиступили до репетицій у театрі - одночасно репетирують чотири вистави. Дві вистави режисера Станіслава Мoйсеєва будуть здані на початку липня. Буде прем'єра на військову тему за участі Мар'яни Кучми і Олеся Федорченка. Ми вже домовилися з одним із львівських телеканалів - поставимо три-чотири камери і зіграємо такий допрем'єрний показ. Таким чином відзвітуємося перед нашим глядачем і перед державою, яка нас підтримує у цій складній ситуації, про серйозну підготовку у час карантину.

- Зарплату під час карантину виплачували повністю працівникам і артистам?

- Майже повністю, лише за винятком тих, кого перевели на простій. Це люди, які далеко живуть, або за віком, які не могли брати участі у роботі театру - технічні працівники, обслуговуючий персонал. Адміністратори щодня по кілька годин були у театрі, творчий склад працював дистанційно. Згідно з законодавством, якщо людина йде на вимушений простій, можна скасувати доплати за звання заслужених і народних, але я вважав за необхідне максимально завантажити людей роботою онлайн - готували не лише вистави, а й концерти. Ми можемо у будь-який момент гідно виступити перед глядачами. Дуже скоро Львів побачить наші концерти, що стануть подякою для медиків, просто неба плануємо концерт до 90-річчя від дня народження Ліни Костенко...

- Чи довелося когось звільнити?

- Нікого. Моя особиста позиція: ми повинні, особливо у такий складний час, відстояти кожну людину і допомогти кожному, наскільки це можливо.

- Коли плануєте відкрити глядацьку залу?

- Ми повинні отримати відповідні вказівки від уряду і Міністерства культури, але ми зважаємо і на рішення обласної і міської комісії. Моя особиста думка на сьогодні - песимістична. Не скоро нам дозволять впустити глядача у Театр імені Марії Заньковецької. Бо одна людина на п'ять метрів, як дехто пише, це абсурд. Бо як може, скажімо, чоловік сидіти від дружини на такій віддалі? Я такого не уявляю.

Мирон Юсипович, диригент-постановник Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької:

У час карантину ми отримуємо половину заробітної плати від тієї, яку нам платили до цього. Скажімо, за заслуженого, народного, заслуженого діяча мистецтв, за вислугу років - це все зняли. До усього цього зняли ще й частину самої зарплати. Хоча знаю, що в інших національних театрах цих надбавок не знімали. На мою думку, те, що ми зараз отримуємо менше, - правильно, бо ж ми не настільки задіяні у роботі, як це було до карантину. Але нас усіх хвилює, що буде далі? Зараз у нас буде відпустка, після якої, сподіваємося, буде нормальна робота. Хоча оперний жанр - особливо критичний. Це пов'язано з правильним вдиханням співаків.

Увесь хор і солісти підпадають під особливу категорію, бо правильний академічний спів передбачає не таке дихання, як у всіх людей, а глибокий вдих, а видихання йде дуже поступово. Фактично кожен академічний співак, який правильно співає, перетворюється у порохотяг. Вистачає однієї особи у колективі, яка є носієм хвороби, і весь колектив "втягне" у себе цю бацилу. Але від вокаліста інфекція - мінімальна. Те саме стосується духових інструментів, особливо важка мідь - тромбон, туба, валторна, де треба також глибоко вдихати. Той самий принцип, що й в академічному співі. За останньою інформацією, що прийшла зі Сполучених Штатів Америки, 70 хористів після репетиції захворіли. Те саме трапилося і в Голландії. Тому має бути дуже суворий контроль.

- А можна зменшити кількість хористів під час репетиції?

- От про це я і говорив з нашою адміністрацією. Хор можна поділити на три групи, щоб могли приходити у різний час і працювати на відстані одне від одного. Місце, де співає академічний артист, має бути таке стерильне, як операційна у лікарні.

- Це щодо репетицій. Але у виставі завжди багато артистів на сцені. Лише у "Лоенгріні" ви виставили понад 100 хористів...

- На даний момент це нереально, коли контакт однієї людини з іншою дуже близький. Якщо винайдуть ліки від коронавірусу і карантин відмінять взагалі, то тільки у цьому випадку такі вистави з повним складом можуть йти. В усьому світі зараз кричать: якщо так триватиме далі, то опера взагалі приречена! Це жанр, якому 400 літ! Сподіваюся, що наука все ж таки знайде ліки від цієї бацили. Але це не означає, що не треба нічого робити, а чекати, поки все зміниться на краще.

- І що ви пропонуєте?

- Шукати нові формати. Насамперед, оркестр не може сидіти в ямі, а його склад можна зменшити, але у цьому випадку має бути якісна підзвучка. Не йдеться про кілька підвішених мікрофонів, а окремий мікрофон на кожен інструмент. Вони сидітимуть на сцені далеко один від одного, але ефект буде не гірший. Розумію, що знайдуться циніки, які дорікнуть мені, що це вже не те мистецтво. Французи і німці кажуть, що не відкриються, поки не мине цей жах. Австріяки іншої думки: вони відкриють концертні зали, які заповнюватимуть у "шаховому порядку". Це не буде третина від усіх місць, а значно більше. Бо, кажуть, академічна культура не може вмерти, бо вона - обличчя Європи.

Я запропонував керівництву, щоб диригенти - кожен, хто диригує "свої" опери, зробили скорочений варіант. Найяскравіші арії, щоб сюжетна канва збереглася і була біжуча стрічка, щоб публіка розуміла, про що йдеться... У такому плані можна зробити кожну оперу. Та й спектакль буде скорочений, з одним лише антрактом. Публіка слухатиме найкращі фрагменти. Коронавірус, можливо, навіть посприяв, що опера, як жанр, вернеться до своєї квінтесенції. Бо за останні 30 років через засилля режисури опера втратила свою основну суть, де є вокал і музичний супровід. Тепер ми можемо повернутися до цього, сконцентруватися на музичному виконанні - вокальному й оркестровому.

- А як щодо глядачів?

- Це найболючіше питання. Якщо у нашому театрі 1000 місць, маємо право заповнити лише третю частину залу, тобто 300 глядачів. Зрозуміло, що ціна квитків не зможе компенсувати усі решта. Та й треба врахувати, що купівельна спроможність людей за час карантину знизилася. Туризм впав і невідомо, коли відновиться. Раніше наш зал на 90 відсотків заповнювали не львів'яни, а німці, поляки, французи... Були аншлаги! Тепер цього не буде, тож розраховувати можемо лише на своїх. Треба пережити цей момент, протриматися, проіснувати, щоб люди не втратили форму, докласти зусиль, щоб трупа збереглася.


Діячі мистецтв: Володимир Сивохіп
Концертна організація: Львівська національна філармонія
Джерело: Високий Замок



Додати: Share on Facebook

Інші:

"Люди не можуть довго бути без мистецтва, як і артисти - без глядача"
«Життєві цінності кардинально змінюють вектор...»
Музичний продюсер Олександр Пірієв: Шоу-бізнес не може стати взірцем ідентичності держави
Наталія Петій-Потапчук: про життя Закарпатського народного хору та про те, чому його місія здійсненна
Екатерина Кухар и Александр Стоянов: Мы не можем прожить друг без друга
Мирослав Скорик: Уночі до нас прийшли: "На збори вам дві години". У вагон для худоби посадили і до Сибіру вивезли
Національна оперета України святкує 85-річний ювілей
"Я завжди досягала мети, яку ставила перед собою"
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
Володимир СИВОХІП: "Генетичний код нації не заженеш у смартфон"
АНАТОЛИЙ СОЛОВЬЯНЕНКО: ЗРИТЕЛЬ УЖЕ НЕ ВОСПРИНИМАЕТ ГЕРОЯ-ЛЮБОВНИКА, КОТОРЫЙ ВЕСИТ 100 КГ
Харьковское "Лебединое озеро" ошеломило бельгийскую публику
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg