| Стаття |
|
|
|
|
Твори Бортнянського у великій пошані
30 жовтня 2016, неділя
Поширити у Facebook
28 жовтня минуло 265 років від дня народження українського композитора, співака, диригента Дмитра Бортнянського (1751-1825). Це – один із найвидатніших українських композиторів.
Він народився в 1751 році в місті Глухові. Саме там існувала особлива співацька школа, куди набирали музично обдарованих дітей з України. Глухів здавна слугував школою співаків для капел, зокрема й відомої в той час придворної капели в Санкт-Петербурзі.
У 1758 році царська комісія насильно забрала Дмитра Бортнянського з родинного дому і, незважаючи на протести батьків, відправила до холодного Петербурга. Так царський уряд збирав талановитих українських малярів, архітекторів, скульпторів, драматургів, акторів театру, щоб не дозволяти їм мати «своєї сили у своїй хаті».
Маленький Дмитрик, обдарований прекрасним голосом і визначними здібностями, палко закоханий у спів, відразу пірнув у науку й швидко змусив говорити про себе як про співака.
У 1768 році для поглиблення своїх музичних знань Бортнянський їде в Італію. Він прагне вивчати перлини мистецтва давньої римської культури й черпати в них натхнення. Роки навчання в Італії значно розширили світобачення молодого й уже відомого композитора. Молодий маестро став справжнім професіоналом. Неважко уявити собі почуття Бортнянського, коли навесні 1779 року йому наказали повернутися в Росію.
У 1796 році він одержав титул директора вокальної музики й капельмейстера придворної капели, де залишився до кінця свого життя. Дмитро Бортнянський не тільки писав для капели твори, а й диригував нею. Вона була своєрідною майстернею його хорової творчості. У придворній капелі один час співав відомий український філософ і поет Григорій Сковорода.
Твори композитора були у великій пошані не тільки в Україні, а й у Європі. Так, наприклад, його «Херувимська пісня» перекладена на різні мови світу. Однак найвизначнішими творами композитора вважають його тридцять п’ять концертів. Ці духовні твори видано в 1881 році за редакцією Петра Чайковського. Його опери, написані в Петербурзі, хоч і мають багато спільного з операми італійського періоду, виявляють інтонації української музики. Композитор і музикознавець С.Людкевич зазначив, що Бортнянський — «видатний український хоровий вокаліст і в цій галузі йому немає рівних у нас, а може, і в Європі».
За народним переказом, у день своєї смерті, дев’ятого жовтня 1825 року, хворий композитор покликав до себе хорову капелу й попросив виконати його улюблений твір, під кінцеві звуки якого відійшов у вічність. Бортнянський передав нащадкам свою дорогоцінну спадщину, яка разом зі спадщиною інших геніальних його сучасників – Максима Березовського й Артемія Веделя – утворила золоту добу в історії української музики.
Джерело: Дзвони Підгір'я
|