|
|
Музика, що об’єднала дві країни
У Києві відбувся вечір, присвячений незалежності Лівану
17 грудня 2015, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "День"
Ліван відзначив 72-гу річницю звільнення від французького мандата, що діяв на його землі понад 23 роки. Цьогоріч святковий вечір з нагоди здобуття незалежності країни влаштувало в Національній філармонії Посольство Лівану в Україні та Ліванський культурно-інформаційний центр. У привітальному слові Клод Аль Хажаль, Надзвичайний і Повноважний Посол Лівану в Україні, наголосила на подібності непростого шляху українського та ліванського народів до здобуття кращої долі для себе, а також висловила впевненість у розвитку взаємовідносин між обома країнами, особливо зважаючи на існуючий для цього вже сьогодні значний потенціал у різних сферах.
Ця думка була панівною у виступах учасників культурного заходу, поміж яких були представники посольств арабських та європейських країн, політики, бізнесмени, представники релігійних конфесій, діячі культури.
Концертна частина програми вечора складалася з виступу Національного симфонічного оркестру України під орудою головного диригента Володимира Сіренка. Пролунали 22 пісні національної зірки Лівану Еліаса Рахбані в аранжуванні для оркестру і роялю відомого українського композитора Вікторії Польової. Соло на фортепіано виконала Ірина Стародуб.
Для багатьох присутніх знайомство з музикою знаменитого ліванського композитора стало не лише приємним дарунком, а й певною мірою відкриттям. Композитор постав у своїх піснях насамперед як проникливий лірик та яскравий мелодист. Під цю музику мріється і релаксується, вона легко запам’ятовується і наспівується. Блискуче аранжування Вікторії Польової дозволило показати все багатство мелодичного плетива різноманітних наспівних контрапунктів, продемонструвати насичену барвисту темброву палітру звучання різних груп інструментів симфонічного оркестру. Натхненне створення оркестром своєрідної пісенної мозаїки відбувалося у присутності слухачів через контрастне чергування то меланхолійних, медитативних мелодій, то сонячно-променистих, то ритмізовано-танцювальних і динамічних.
В цілому європейська за стилістикою музика Еліаса Рахбані виявилася надзвичайно близькою романтичній ментальності українського слухача. Пожвавлення в залі стало, коли в звучання оркестру й роялю проникали п’янкі й пряні інтонації етнічного плану, коли скрипки вступали в діалог з акордеоном, на зміну якому приходив інтенсивний діалог акордеона з кларнетом. Особливо піднесений стан виконавців на чолі з диригентом поступово мігрував до партеру, і стало зрозуміло, що частина слухачів потрапила у зону ностальгії, ніби повернулася у ті часи, коли в музиці ще панувала мелодія, яку слухач виносив з концерту як сувенір… Тож невипадково в Лівані музика, саунд-треки до 25-ти кінострічок й особливо пісні (а їх понад 800!) Еліаса Рахмані користуються надзвичайною популярністю, передусім у виконанні зірки ліванської естради Файрузи (що у перекладі означає «бірюза»).
Ліванський культурний центр за підтримки Посольства Лівана неодноразово влаштовував у Києві різноманітні культурно-мистецькі акції, і українська елітна аудиторія завжди високо оцінювала такі ініціативи. Не став винятком і цей концерт, де універсальна мова людства – музика – сприяла діалогу і взаєморозумінню двох культур – ліванської та української.
Автор: Наталія Семененко
Колектив: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавець (артист): Ірина Стародуб
Диригент: Володимир Сіренко
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"
|