Клуб композиторів | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Клуб композиторів
Громов Євген
Клуб композиторів
Київський аванґард 1960-х: школа Бориса Лятошинського, Київ: студія «Аркадія», 2018.
19 серпня 2018, неділя

Ідея записати музику українських аванґардистів 1960-х років виникла в Євгена Громова двадцять років тому.




Він тоді мав славу «чи не єдиного київського піяніста, який зухвало не грає ані Бетговена, ані Шопена, ані Рахманінова, ані навіть Дебюсі», натомість із задоволенням виконує музику другої половини ХХ сторіччя, передусім аванґард. Видавцем зголосився бути Вірко Балей, американський дириґент і композитор із українським корінням, який у 1990-х мав репутацію промотора української музики за кордоном, зокрема у США (диски призначалися для американського лейбла звукозапису). Ішлося про запис двох авторських альбомів – Валентина Сильвестрова і Володимира Губи. Але зреалізувати задум із американцями не вдалося, а Балей із часом узагалі відійшов від проєкту.

Утім, Громов свою роботу зробив. Ба більше, піяніст-ентузіяст далі працював у студії, як той Ґлен Ґулд, попри те, що видавця у той час, як і задовго по тому, не було; поступово він записав усе, що вважав за найцікавіше в українській фортепіянній музиці постсталінського періоду.

Так з’явилися записи (переважно прем’єрні) знакових для всієї історії української музики фортепіянних творів Леоніда Грабовського, Віталія Годзяцького, Валентина Сильвестрова, Володимира Губи, Євгена Станковича, Петра Соловкіна, Володимира Загорцева, Святослава Крутикова. Майже всі записи авторизовано: композитори були присутні на сесіях запису, а дехто – і під час монтажу.

Кому їх адресував сам піяніст? Очевидно, своєму гіпотетичному alter ego, як сказав би Стравінський. Але цікаво інше: здійснені за відсутности «намацальної» перспективи реалізації, записи цієї музики немовби повторили шлях її створення, адже писалася вона теж переважно в стіл.

Те, що диски дочекалися накладу тільки тепер, до того ж коштом Міністерства культури України, – це якась іронія долі. Колись перебувати у внутрішній опозиції до офіційних структур для аванґардистів було чимось само собою зрозумілим. Із другого боку, самі шістдесятники давно відійшли від аванґарду, вважаючи цей період творчости за експериментальний, мало не за «гріхи молодости». Дехто (як Віталій Годзяцький) у свої вісімдесят дочекався першого (!) у житті авторського авдіоальбому.

Дехто, на жаль, не дочекався (Володимир Загорцев помер 2010 року). Поза тим, двадцять років тому в Україні була інша епоха. На наших очах помирав ринок магнітофонних касет, поступаючись компакт-дискові, який сягне розквіту десь у першому десятиріччі 2000-х, а відтак почне здавати позиції. На зміну прийде цифрова доба. Не дивно, що деякі громовські записи за ці роки проникли в інтернет. Змінився час, змінилась і рецепція цієї музики ...


Автор: Олеся Найдюк
Виконавці: Євген Громов
Джерело: Критика



Додати: Share on Facebook

Інші:

Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
      © 2008-2018 Music-review Ukraine