|
|
Присвята Арво Пярту залишилась лише присвятою
29 листопада 2015, неділя
Поширити у Facebook
У стінах Колонного залу Національної філармонії України відбувся концерт-присвята Арво Пярту. Більшість слухачів прийшли, щоб почути саме твори всесвітньовідомого естонського композитора. Коли слухач попадає під дію цієї музики, його перестають хвилювати буденні справи, буремне життя у великому місті та ряд побутових проблем пересічної людини. Музика Арво Пярта змушує нас задуматись про вічне, поринути у рефлексії, осмислити сенс буття. Тож слухач, що цілеспрямовано прийшов послухати таку музику, уже готовий до того, що почує і зможе винести для себе опісля.
Дириґент Роман Кофман з Київським камерним оркестром виконав два твори А. Пярта: «De profundis» для чоловічого хору, органа та оркестру і «Salve Regina» у версії для мішаного хору, челєсти та струнного оркестру. В обох сакральних композиціях панує стан релігійного споглядання. Драматичний профіль «De profundis» (Псалом 130 (129)) викликає чіткі асоціації із процесуальністю ритуалу та підведенням до кульмінації молитви. Композиція побудована як довготривале та напружене духовне становлення, як пошуки священного слова, яким є misericordia (милосердя). І хоч драматургічна концепція інтерпретаторів була не цілком виразною, а ансамблева злагодженість хору і органу викликала певні сумніви, музика залишила враження зосередженості думки і змістової глибини.
Програма концерту була вибудована дуже логічно. Між творами Пярта прозвучала камерна кантата української композиторки Вікторії Польової «Nomanisanis Island», присвячена Арво Пярту і його дружині Норі Пярт (Арефі і Цецилії). Кантата написана у 2006 році для сопрано, фортепіано та струнних. У 2015 році В.Польова підготувала другу редакцію, адаптовану до цього концерту – для сопрано, жіночого хору, фортепіано і струнних. Текстовою основою «Nomanisanisм Island» стала частина останньої проповіді англійського поета і священика Джона Донна (1572-1631) – «Сутичка Смерті, чи розрада душі, зважаючи на смертельне життя і живу смерть нашого тіла». Її поет прочитав напередодні смерті як надгробне слово самому собі. Композиторка вже не вперше у своїй творчості звертається до теми смерті, варто згадати хоча б монооперу «Ars Moriendi» для сопрано, фортепіано та фонограми. Ці твори показують особливе ставлення і розуміння композитором феномену смерті.
Ось що пише про це сама Вікторія Польова:
«Платон в "Федоне" устами Сократа произносит следующую мысль: философия - это наука умирать. Моя "Ars moriendi" или "Наука умирать" - трактат о миросозерцании. Это произведение писалось на протяжении жизни и посредством жизни. Поэтому это отнюдь не только размышления о смертности, но и сокровенный опит жизни человека. Главная идея моей книги состоит в том, что "пам'ять смертная" есть средство осознания ценности бытия. Как сказал Бл. Августин, "только перед лицом смерти рождается человек".
Тексты "Ars moriendi" пришли из книг, которые сопровождали меня в качестве любимих спутников. Это также и приношение Книжной литературе».
Виконання кантати викликало суперечливі враження – вочевидь через ускладненість сприйняття філософської концепції авторки. Енергетика тексту Джона Донна, як також і музики Вікторії Польової, до певної міри нівелювалися не надто досконалою англійською вимовою хору «Кредо», яка ускладнювала сприйняття.
Мабуть найвдалішим виявилося виконання Камерної симфонії «Музика літа» видатного українського композитора Валентина Бібіка, присвяченої диригенту Роману Кофману. Камерна симфонія викликає ряд алюзій на музичну мову і образи творів Дмитра Шостаковича та Кшиштофа Пендерецького, багата на сонористичні засоби, вишукану артикуляцію та нетрадиційні способи звуковидобуття. Виконавська концепція симфонії виявилася максимально розкритою і співзвучною очікуванням слухачів, які тепло її сприйняли. Це далеко не перша інтерпретація твору В. Бібіка Київським камерним оркестром під батутою Романа Кофмана. І вона, як і попередні, приваблює слухача своєю неординарністю і новизною трактування.
Автор: Марта Галаджун
Колективи: Київський камерний оркестр
Диригенти: Роман Кофман
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
|