Пам’яті Валентина Івановича Сапєлкіна | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Пам’яті Валентина Івановича Сапєлкіна
Пам’яті Валентина Івановича Сапєлкіна
11 лютого 2009 р. пішов у небуття Валентин Іванович Сапєлкін – композитор, заслужений артист України
6 березня 2009, п'ятниця

1 лютого 2009 р. пішов у небуття Валентин Іванович Сапєлкін – композитор, заслужений артист України, засновник Дніпропетровської організації Національної спілки композиторів України. Його ім’я залишиться в пам’яті багатьох дніпропетровських музикантів. 
Валентин Іванович Сапєлкін


Майже сорок років – з 1958 по 1996 – Валентин Іванович працював на теоретичному відділі музичного училища та був ініціатором створення й керівником класу композиції. Вагомим внеском у розвиток музичного життя Дніпропетровщини 70-х – початку 80-х років стала його суспільно-громадська діяльність. Музичні твори Валентина Сапєлкіна стали невід’ємною часткою мистецької палітри рідного краю.

 
Дніпропетровщина дійсно стала для композитора рідною землею. Саме тут знайшов бажаний « причал » моряк-підводник, тридцятидворічний випускник Харківської консерваторії по класу композиції В.А. Барабашова, який мав непростий життєвий досвід воєнної юності. Саме тут доля подарувала йому спілкування з відданими своїй справі музикантами-виконавцями, які радо виконували твори композитора, саме тут розгорталося його громадське та викладацьке покликання.

Творча співдружність із дніпропетровськими музикантами, поетами нерідко ставала імпульсом до композиторського натхнення. Першими виконавцями творів В. Сапєлкіна були солістка Дніпропетровського театру опери та балету, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка народна артистка України Н. Суржина, соліст обласної філармонії заслужений артист України А. Бойко, викладачі музичного училища співаки О. Школа, Л. Журавський, А. Манжос, М. Білий, піаніст Ю. Самара, домристи А.Улахли, М. Васил’єв, хор Дніпропетровського музичного училища ім. М. Глінки під керівництвом В. Тарана, симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії. Провідними темами творчості В.І. Сапєлкіна назавжди залишалося оспівування краси незабутнього моря та вільного козацького степового краю. В концертах дніпропетровських хорових колективів неодноразово звучала балада « Лист до матері », поема « Оріль, Оріль – сльоза моя ». Аудиторія завжди тепло сприймала романси й пісні композитора – “Мать матроса”, “Два слова”, пісні з вокального циклу “Про моряків і море”, “Пам’яті героїв Великої Вітчизняної ”. Чимало урочистих заходів в обласному центрі відкривали симфонічні твори В.І. Сапєлкіна “Святкова увертюра”, увертюра “Весна 45-го року”, створюючи піднесено-урочистий характер свята. І сьогодні в репертуарі дніпропетровських музикантів залишаються камерні твори В. Сапєлкіна – Варіації для фортепіано, Варіації на тему « Ля-ре-сі », присвячені композиторці Л. Катишевій, Елегія « Пам’яті друга » для домри з фортепіано та інші.

У творчості В.Сапєлкіна слухачів приваблює щира сердечність, емоційна відкритість, демократизм вислову, що знаходить прояв, перш за все, у багатому мелодизмі. Багатогранність ліричних образів, що шириться від тонкого відчуття природи, теплоти й щирості кохання до піднесеної героїки, патріотизму, братерства, служіння Батьківщині, військовому обов’язку. Ці теми проходять крізь всю творчість композитора та знаходять відгук у слухачів різних поколінь.

Найголовнішою справою життєвої долі В.І. Сапєлкіна стало створення Дніпропетровської композиторської організації. Маючи в 60-ті роки статус першого професійного композитора в місті, він активно працював для створення в обласному центрі осередку творчої організації. При цьому розумів необхідність об’єднання потужного потенціалу виконавців, музикознавців та музикантів-викладачів для цілеспрямованої роботи з популяризації творчості сучасних композиторів і головне - професійного розвитку творчо обдарованих дітей. Чудовою базою для реалізації грандіозних планів молодого композитора була потужна мистецька громада міста - відоме своїми традиціями Дніпропетровське музичне училище ім. М.І. Глінки, обласна філармонія з прекрасним симфонічним оркестром, за диригентським пультом якого стояли такі видатні музиканти як С. Фельдман, Г. Проваторов, Г. Карепетян, численні аматорські колективи. Ідею та велике бажання В.І. Сапєлкіна першими підтримали музикознавці – кандидат мистецтвознавства А.К. Поставна, директор музичного училища Л.І. Царегородцева та музикознавець обласної філармонії С.П. Колодний. Саме вони, а також молодий криворізький композитор П. А. Ладиженський стали першими членами організації, що була створена 13 червня 1977 року.


 Валентин Іванович Сапєлкін

 В.І. Сапєлкін очолював Дніпропетровську організацію композиторів впродовж перших п’яти років. Вже тоді, в період становлення творчої Спілки, члени організації проводили велику творчу діяльність – лекції-концерти, авторські зустрічі в трудових колективах міста, області, в сільській місцевості. Міцні контакти поєднували композиторів і музикознавців із трудовими колективами заводів ім. Г. Петровського, ім. Ф. Дзержинського. Щорічними були й творчі зустрічі В. Сапєлкіна і А. Поставної з воїнами-прикордонниками західних і південних застав, моряками Чорноморського флоту.

У грудні 1978 р. був проведений Пленум Дніпропетровської композиторської організації, в програмі якого відбувся симфонічний концерт із трансляцією на обласному радіо та телебаченні, камерний концерт « Композитори-дітям, композитори – діти ». В 1978 р. твори В. Сапєлкіна та П. Ладиженського вперше прозвучали на з’їзді композиторів України в Києві.

Впродовж першого десятиліття організація збагатилася новими яскравими особистостями, серед яких учні В.І. Сапєлкіна, що продовжили навчання по класу композиції в вищих навчальних закладах - випускниця Харківського інституту мистецтв В.С. Кафарова, випускник Ленінградської консерваторії О.П. Пушкаренко. До складу організації прийшли також вихованці харківської школи В.С. Мужчиль, Л.М. Катишева, одеської школи – О.М. Нежигай. Знаменним став 1985 рік, коли в вересні на Дніпропетровщині проходив V Всесоюзний фестиваль радянської музики. До програми фестивалю був включений концерт із творів наших композиторів, а в грудні того ж року в Москві у Всесоюзному будинку композиторів відбувся пісенний концерт із творів В. Сапєлкіна, В. Мужчиля, В. Кафарової, О. Нежигая, Л. Катишевої, П. Ладиженського у виконанні дніпропетровських музикантів. Це було справжнє визнання!

І хоча з кінця 80-х років Валентин Іванович відійшов від активної громадської діяльності, давалося взнаки хворе серце, його справу продовжували соратники та учні. Й до сьогодні традиційними залишаються щорічні концерти дніпропетровських композиторів « Композитори-дітям, композитори – діти », продовжує працювати клас композиції в Дніпропетровській консерваторії, який успішно веде композиторка В.М. Мартинюк, в музичних школах Дніпропетровщини творчо працюють вдячні учні В.І. Сапєлкіна – В.Л. Єрмолаєв, В.М. Фалькова, триває плідна різнобічна діяльність Дніпропетровської регіональної організації спілки композиторів, яка об’єднyє композиторів та музикознавців Кривого Рогу, Дніпродзержинську, Запоріжжя, Кіровограду. До цього ряду треба долучити також імена відомих композиторів, які продовжують творчу діяльність за межами рідного міста - голова Київської організації НСКУ заслужений діяч мистецтв України І. Щербаков, заслужений діяч мистецтв Росії, викладач Московського музично-педагогічного інституту ім. Гнєсіних, композитор В. Бєляєв (Москва).

Людина не владна долати закони часу, та коли її земне буття містить процес творіння, ця енергія продовжує духовну реалізацію. Продовжують жити твори, даровані нащадкам щирим натхненням, пропущені крізь серце композитора, вони стають надбанням майбутніх поколінь. Життя не зупиняється, воно народжує нові образи, гармонії, співзвуччя. Живою залишається пам’ять вдячних учнів, соратників, друзів. Час визначає обраних, історія залишає пам’ять…

відповідальний секретар Дніпропетровської регіональної організації НСКУ
Ірина Рябцева (mailrim@mail.ru)


Автор: Ірина Рябцева



Додати: Share on Facebook

Інші:

Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
PUB100602_004.jpg