|
|
Валентин Сильвестров: прем’єри всесвіту
Початок «Київ Музик Фесту» збігся з 80-тирічним ювілеєм Валентина Сильвестрова.
31 жовтня 2017, вівторок
Поширити у Facebook
Під час фестивалю активно виконували твори Майстра, що стало унікальною нагодою для слухачів спробувати осягнути його масштабну творчу подорож від 60-х років минулого століття до музики останніх років. У рамках фесту у Великому залі ім. Героя України В. Сліпака звучало три великі твори композитора, з яких два – світові прем’єри.
Перша частина концертної програми – 6-та симфонія Сильвестрова, яка тривала понад годину. На сцені Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою Володимира Сіренка.
Шоста симфонія – довга подорож внутрішнім світом людини і Всесвітом через різні стани – драматичний, елегійний, болісний, щемливий, просвітлений. Переводить часом непомітно. Але іноді новий стан (нова частина) насувається раптово, змушуючи залишатися у напруженні, у постійному активному слуханні-відчуванні. Між частинами застосовується прийом attacca (перехід без паузи, без чіткої крапки). Величезне музичне полотно немов би не має жодної шпарини. Воно тече, коливаючись різними емоціями, настроями, відтінками; у цьому активному думанні-спогляданні, у цьому довгому пошуці-блуканні забуваєш про зупинки. Як забуваєш про них у реальному житті.
Цікаво, що форма, що має арочну будову та містить звичні форми сонати, варіації, будується наче під впливом зміни настроїв і станів. І саме зустріч таких фрагментів, які ми відчуваємо, як різку зміну темпу, загального забарвлення, щільності напруження чи, навпаки, розрідження музичної тканини, дає нам відчуття завершення однієї частини форми і переходу до іншої.
У мистецтві наразі продовжують переосмислювати ідеї досягнення, боротьби, сенсу життя, місії, вартісності, естетики. Усе ніби умовніше, невловиміше, тонше, загадковіше. Проста інтонація, що містить сакральну таємницю, звичайний, теплий голос людяності, що відбиває вселенські гармонії.
А це вже про дві дивовижно натхненні світові прем’єри - Концертино для фортепіано з оркестром і Концерт для скрипки з оркестром, що змушували думати саме про це. Відчувати й милуватися. Шукати найтонше – особливу музикальність, тендітну зачарованість.
І Концертино у виконанні Олега Безбородька, і Скрипковий концерт у виконанні Богдани Півненко вразили саме музикальністю, співучістю, надтонкою елегійністю. Красиві, досить чітко окреслені теми. Що здавалося неможливим у творах раннього Сильвестрова - й раптом з’явилося і проросло дивовижною красою у музиці останніх років. І ще простота. Милування звуком, його можливостями, барвами, відтінками, коливаннями. Але у цій простоті зашифровані символи. Вона наче чисте скло із легеньким прозорим мережаним малюнком, але якщо вдивлятися у його глибину – там світи й світи.
Автор: Вікторія Наумчук
Колектив: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавець (артист): Олег Безбородько, Богдана Півненко
Диригент: Володимир Сіренко
Композитор:Валентин Сильвестров
Конкурс (фестиваль): Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест"
|