| Стаття |
|
|
|
|
Навіщо нам справді потрібна музика? Точка зору піаністки
Сучасний маркетинг вважає музикантів тими, хто задовольняє потребу людей "перетравлювати їжу під щось милозвучніше, ніж вечірні новини"
26 вересня 2016, понеділок
Поширити у Facebook
Сучасний маркетинг академічної музики висуває ідею задоволення, як основну користь від музики, а музикантів вважає тими, хто задовольняє потребу людей "перетравлювати їжу під щось більш милозвучне і мелодійне, ніж вечірні новини".
Музиканти, тим часом, давно змирилися з долею безробітних або ж освітян, або ж носіїв духовних багатств світу, які лабають. Яке, своєю чергою, "нікому вже не треба" і "та хто це буде слухати".
Послухайте! Невже ми і самі (музиканти) забули, чию музику ми граємо? Для чого вона дана і що з нею потрібно робити? Пушкін і Моцарт, Кант і Бетховен, Ніцше і Вагнер, Шостакович і Мамардашвілі, і нескінченне перерахування великих умів світу, що говорять про одне і те ж різними мовами?
Для того щоб почути Хайяма – потрібен переклад, для того щоб італієць читав Бродського – потрібен переклад. А який переклад потрібен для Монтеверді? Баха? Шумана? Лігеті?
Так, це складно. Складно істинно розуміти музику. Особливо, якщо в дитинстві тебе гнали в кімнату, щоб не заважав, якщо були тільки школа, вулиця і дім. Складно, якщо зараз крім машини, грошей, лялечки і відпустки тобі нічого не потрібно.
Але якщо раптом, ти прокинувся вранці (а таке буває) і відчув спрагу. Настільки сильну спрагу, що: ти біжиш на кухню, п'єш воду, а спрага не проходить; біжиш на вулицю, дихаєш і дихаєш, а вона залишається; ти притискаєш до грудей жінку, а в тобі, як і раніше, порожньо...
Кожен з нас може так ось раптово прокинутись вранці і усвідомити, що весь цей мотлох речей і ооблич, фраз і свят - порожній, як ящик, що залишився порожнім після відходу однієї єдиної людини за все життя, яку ти любив. Життя порожнє.
І хто в цьому винен? Це ти спустошив її. А ось у творця вона ніколи не буде марною, доки його проймає тремтіння від одного звуку, від ідеї, від погляду! Музика – та мова, яка здатна задовольнити ту саму спрагу. У музиці всі трактати світу. Всі думки, вся любов. Там є все, що є на землі, але в такій формі, щоб тебе максимум поранити, але ніколи не вбити.
Вбиває тільки порожнеча.
Автор: Влада Бучко
Джерело: НВ
|