| Стаття |
|
|
|
|
У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад"
28 листопада 2017, вівторок
Поширити у Facebook
10 листопада у затишній вітальні Голосіївського мануару відбулась презентація видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад".
В короткому вступному слові Вікторія Колесник, очільниця Музею М.Рильського, зауважила, що текст перекладу цього лібрето, зробленого Максимом Тадейовичем у час його перебування на посаді завліта Київського театру опери та балету, надруковано вперше. А також додала, що реконструкцію тексту і його літературну редакцію здійснив Максим Стріха, який, власне, і був "двигуном усього процесу" в реалізації такого вкрай важливого і потрібного проекту.
В свою чергу Максим Віталійович, який прибув на захід з недолікованою застудою, виступив з короткою, але змістовною промовою. Окрім іншого, ним було сказане наступне:
- В академічному двадцятитомнику М.Рильського перекладам відведено 5-11-й томи, але жодного з 20-ти його перекладів лібрето (15 оперних, і 5 оперет) там немає.
1926-го року в УСРР спеціальним декретом було українізовано три оперні театри: Харківський, Київський і Донецький. Над перекладами світової оперної класики працювали українські поети першого ряду (М.Рильський, П.Тичина, М.Бажан, М.Вороний, М.Лукаш, Д.Бобир, Є.Дроб'язко, Л.Старицька- Черняхівська), чого не спостерігалося в Росії. Леонід Собінов спеціально вчив українську, аби впродовж одного сезону співати в Харкові і Києві! Та вже в 70-х роках ситуація почала мінятися. На афішах "Хованщини" і "Бориса Годунова" Київської опери ще писалося "український переклад Миколи Бажана", хоча ці вистави йшли російською. І при цьому Микола Платонович продовжував отримувати за них гонорари.
А оперету в Україні було русифіковано ще раніше: в 50-ті роки. На жаль, багато хто з вітчизняних співаків сприяв цьому. Скажімо, одна наша оперна зірка вважала слово "зблідла" нецензурним...
Також Максим Стріха подякував за співпрацю присутнім на вечорі директору видавництва "К.І.С." Юрію Марченку і старшому науковому співробітнику Музею М.Рильського Ользі Смольницькій. Як зауважив Максим Віталійович: "Пані Ольга зробила каторжну роботу" (про це читайте нижче).
В ході презентації співак Павло Більський виконав арію Онєгіна в українському перекладі М.Рильського. На роялі йому акомпанував Андрій Бондаренко.
Наш кор.
Усього перу Максима Рильського належить переклад понад 20 опер, але збережено геть не всі. Моя задача полягала в наборі українського перекладу, надписаного над нотами клавірів, та машинописів лібрето, а також у розшифруванні незрозумілих місць. Найкращий машинопис лібрето, повний і майже не правлений, зберігся у "Руслана і Людмили".
Найбільше правок - у лібрето "Кармен". Подекуди помітна рука Максима Рильського. Текст лібрето "Севільського цирульника" (у перекладі Л. Старицької-Черняхівської "Севільський голяр") зберігся не до кінця, і йому бракує багатьох арій, головним чином це речитативи. Правки у клавіри внесені різними почерками, чорнилом різних кольорів, олівцями, кульковими ручками й навіть фломастерами. Подекуди написи змито або зішкрябано лезом. Сьогодні підготовлено до друку 4 файли опер ("Травіата", "Севільський цирульник", "Кармен", "Руслан і Людмила", "Євгеній Онєгін"), набрано "Пікову даму" ("Винову кралю"), яка вимагає редагування. Чорнові варіанти комп'ютерного набору супроводжувалися моїми коментарями, особливо у випадку "темних" місць. За допомогою М. Стріхи з'ясовано гіпотетичні дати створення перекладу окремих опер. Одним з аргументів став сам текст перекладу - орієнтир на Академічний правопис 1928 р. або ж відсутність такого, тобто нові норми правопису.
Для оформлення кнги (Рильський М. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад. Реконструкція тексту і літературна редакція, адаптована до клавіру, Максима Стріхи / Максим Рильський. - К. : К.І.С., 2017. - 144 с.) зіскановано зображення сторінок перекладеного клавіру "Євгенія Онєгіна" і обрано їх на палітурку.
Зроблені відкриття: виявлено підписаний іменем Л. Старицької-Черняхівської переклад "Севільського голяра". Виявлені автографи М. Рильського. Також знайдено машинопис перекладу П. Тичиною "Царської нареченої" з автографом самого поета.
Робота вимагала не лише врахування всіх варіантів перекладу, надписаного над основним текстом М. Рильського, і в очищенні поетового перекладу від редакторських нашарувань, але й обізнаності з класичною літературою і музикою для повнішого уявлення про сюжетні лінії й узагалі характер опер. Обробка тексту М. Стріхою була спрямована на повернення стилю М. Рильського і на вимоги для оперного співу.
Джерело: Музейний простір України
|