3 листопада Оркестр Саксофонів гратиме на честь винахідника саксофонів Адольфа Сакса | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
3 листопада Оркестр Саксофонів гратиме на честь винахідника саксофонів Адольфа Сакса
Василевич Юрій
Київський квартет саксофоністів
3 листопада Оркестр Саксофонів гратиме на честь винахідника саксофонів Адольфа Сакса
1 листопада 2024, п'ятниця
Поширити у Facebook

3 листопада відмічаємо 210 років Адольфу Саксу. Чи думав 34-річний шибайголова-винахідник Адольф Сакс, що його новий винахід – саксофон, набуде такої популярності, як зараз?

Скоріш за все ні, оскільки до останніх своїх днів він журився, що його інструмент використовується виключно у військових оркестрах.

І це попри підтримку впливового композитора і критика Гектора Берліоза, який переписував свої оркестрові твори, щоби додати туди саксофон; попри клас саксофону у Паризькій консерваторії й 20 тисяч саксофонів (!), які майстер зробив своїми руками.

Та зараз Сакс значно б утішився: його інструмент не лише звучить у класичній музиці, як він того прагнув, а й у джазі, популярній музиці, кіно й у творах для військового оркестру.

Саксофон – один з найбільш впізнаваних музичних інструментів і його місце у сучасній музиці беззаперечне.

На концерті Bravo, Sax! публіка послухає саксофон-сопрано і саксофон-тенор потрясаючого Олександра Рукомойнікова, феєричний Kyivsaxquartet, квінтет і цілий оркестр саксофонів!

210 років тому, 1814 року, в маленькому бельгійському містечку Дінан у родині майстра духових інструментів народився маленький Адольф (Антуан Жозеф).

Його батько – Шарль-Жозеф Сакс виготовляв кларнети і фаготи настільки високої якості, що 1818 року став придворним музичним майстром при Королівському домі Басків. Усі діти в родині Саксів росли в оточенні музичних інструментів. Тож не дивно, що Адольф теж захопився конструюванням духових.

Замість ігор зі своїми однолітками він вважав за краще сидіти в майстерні та спостерігати за роботою батька. У шість років юний Сакс уже самостійно майстрував собі іграшки, а у дванадцять міг виконувати акі тонкі та складні операції, як виливок, виточування і шліфування клапанів, складання деталей дерев'яних духових інструментів, обкатка трубок валторни. У шістнадцять років разом з інструментами батька він надсилає на виставку і свої роботи: дві флейти і кларнет зі слонової кістки.

Коли Саксу виповнилося двадцять років, батько довірив йому керівництво своїми майстернями. Саме тоді Адольф робить перші серйозні кроки в галузі конструювання духових інструментів…

Замислюватися над створенням інструменту, який зміг би заповнити своїм звучанням прогалину в системі духового оркестру і став би чимось середнім між дерев'яними та мідними духовими інструментами,  Адольф Сакс починає у 1840 році.

Для здійснення свого задуму, він використав новий принцип побудови: з'єднав конічну трубку з тростиною кларнета і клапанним механізмом гобоя. Замість традиційної деревини, для виготовлення корпусу  інструмента Сакс застосував метал.

Новий інструмент був вперше представлений на Брюссельській промисловій виставці в серпні 1841 року під назвою «Мундштучний офіклеїд». Цей інструмент мав металевий конічний корпус, мундштук, майже без зміни запозичений у кларнета, систему кільцевих клапанів Теобальда Бема, але при цьому мав вигнуту форму.

У 1842 році Сакс прибув до Парижа, де також планував просувати свій новий винахід. Цього ж року композитор Гектор Берліоз, друг Адольфа і музичний новатор, публікує в паризькому виданні Journal des Debats статтю, присвячену новому інструменту, в якій вперше застосував назву «саксофон», що увіковічило прізвище Сакс, а незабаром набуло широкого поширення.

Тембр нового музичного інструменту виявився настільки цікавим, що багато музикантів одразу звернули на нього увагу. Майстер переїхав до Франції, де вів клас саксофона у Паризькій консерваторії і видавав посібники зі школи гри на музичних інструментах. Паралельно він продовжував свої дослідження, прагнучи всіма можливими способами усунути ті неясності, які обмежували подальший розвиток інструментального виробництва того часу.

Однак незабаром Сакс став жертвою недобросовісної конкуренції. Інші майстри музичних інструментів неодноразово подавали на нього до суду, звинувачуючи в плагіаті. У підсумку судові витрати розорили Сакса, його фірма з виробництва музичних інструментів збанкрутувала, а багаторічні тяжби підірвали його здоров'я. Проживши довге життя, Адольф Сакс не дожив до епохи джазу і помер у бідності 1894 року.

Протягом кількох десятиліть до саксофона зверталися лише композитори Франції, і тільки значно пізніше він набув світової популярності. До початку XX століття багато композиторів і музикантів гідно оцінили цей цікавий музичний інструмент. На знак визнання його заслуг, Адольф Сакс був зображений на банкноті в 200 франків, що перебувала в обігу до введення в Бельгії євро. На зворотному боці цієї банкноти були зображені силуети саксофоністів, собору і цитаделі Дінана – рідного міста Сакса.

Наприкінці XIX століття у США зародився новий музичний стиль – джаз, і саксофон майже одразу став його візитною карткою. Специфічне звучання інструмента і величезні виразні можливості якнайкраще підходили для цього стилю. Приблизно з 1918 року, за висловом одного з критиків, країну захлеснула «саксофономанія».

Налагоджене масове виробництво саксофонів сприяло їхньому швидкому поширенню, і вже за найбільш ранніми зі збережених записів джазових музикантів кінця 1910-х - початку 1920-х років можна почути, що саксофон користується величезною популярністю. В епоху свінгу (з середини 1930-х років) у моду увійшли джазові оркестри (біг-бенди), в яких група саксофонів стала обов'язковою частиною…














Колектив: Київський квартет саксофоністів
Виконавець (артист): Юрій Василевич
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України



Інші:

Два Українські фільми номіновані на IDA Awards – премію Міжнародної асоціації документального кіно (США)
Хор “Гомін” та TEATR.org.ua зібрав близько 10 мільйонів гривень на ЗСУ у європейському турі
Українська "Дюймовонька" підкорила Грецію
Короткометражний ігровий фільм режисера Миколи Засєєва «Пасхальний день» відібраний до міжнародного конкурсу найбільшого в світі фестивалю короткого метру в Клермон-Феррані у Франції
6 грудня виповнюється 122 роки від дня народження Миколи Колесси
«Щедрик» як світовий символ Різдва: в Музеї історії міста Києва відкрили нову виставку
Старт всеукраїнської акції «Коляда для Захисника та Захисниці» 2025–2026
Феєричне завершення пʼятої едиції КОНКУРСУ МОЛОДИХ ВОКАЛІСТІВ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СЛІПАКА
Хор "Гомін" виконає стародавні партеси в Києво-Печерській лаврі
Виставковий проєкт «Хліб» в Українському Домі
Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії імені М. В. Лисенка у 2026 році
Побачити себе та інших по-новому
Улюблені саундтреки оживають на сцені!
Зірковий дебют Юлії Алексєєвої в опері "Floria Tosca" Джакомо Пуччіні
Різдвяна ораторія та українські колядки
«Що мені розповідали ангели…»
Конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака. Закриття
Фестиваль-премія "ГРА-2025"- названо переможців
Грудень у Харківській національній опері
У Львівській філармонії відкрили V Конкурс імені Василя Сліпака
Національна філармонія України та Сумська обласна філармонія підписали угоду про партнерство
«Усна історія для спадщини танцю»
Книжка про особливу будівлю у Львові
КОНЦЕРТ-ПРИСВЯТА: МУЗИКА ФЕРРЕР ФЕРРАНА ТА ПОЕЗІЯ ПАВЛА ВИШЕБАБИ
Тут живе Різдво: понад 30 подій у святковому сезоні Органного залу
Грудень натхнення в Музеї Соломії Крушельницької
Найказковіший місяць у Національній опері – грудень!
Одеський Національний академічний театр опери та балету
В Україні запустили boychukists.com — першу платформу про бойчукізм.
Вийшов документальний фільм «Кірт» про українського військового Кирила Беркаля
В Україні створили музичний проєкт, присвячений авторам «Розстріляного відродження»
«Мистецька Фортеця»
Сучасні композитори створили музику, присвячену українському індустріальному Сходу
Балет «Мавка» Вікторії Польової – нова прем’єра Львівської національної опери у постановці творців «Тіней забутих предків»
Stabat Mater - особливий твір Олександра Родіна
Виставковий проєкт «Хліб» в Українському Домі
Музика моря, відваги, заліза та бетону
Ректорка Харківського університету мистецтв увійшла до наглядової ради Українського культурного фонду
У Відні розпочався Європейський тиждень сучасної опери
«Пісня на добро»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
080910_007.jpg