|
|
Євген Станкович іменинник
Сьогодні день народження видатного українського композитора
19 вересня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
Євгену Станковичу - 81 рік. Цифра вочевидь не правдоподібна. Євген Федорович ніяк не схожий на літню людину і ще менш нагадує живого класика, яким насправді є.
Десять літ тому він запросив мене на своє 70-річчя у Спілку композиторів. Було накрито стіл, ювіляр вийшов і погрозив усім пальцем: "Тільки-но спробуй хто промови тут говорити - уб'ю".
І сів скраєчку столу. Розмова одразу потекла жартівлива й невимушена, жодного єлею й фальші не було...Словом, жодної солідності.
Зустрінете його на вулиці - одразу потягне в компанію у найближчий харчово-розважальний заклад: давно ж не бачилися, хлопці, дайте на себе подивитись. Розмова тільки на рівних, жодного бронзостопу.
Станкович багато працював у кіно ("Ярослав Мудрий", "Лісова пісня. Мавка", "Легенда про княгиню Ольгу", "Устим Кармелюк", "Камінна душа"...). Його музика напрочуд мелодійна, багата нюансами, які симфонізують екранне зображення...
35-літнім Станкович написав фольк-оперу «Коли цвіте папороть» - до Всесвітньої виставки в Парижі. З використанням мотивів із творів Миколи Гоголя, українського фольклору, вербального і музичного.
Прем’єра мала відбутись у палаці «Україна», зусиллями Народного хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського та Державного симфонічного оркестру під орудою Федора Глущенка. Кажуть, ніби під час генеральної репетиції вистави з Москви зателефонував вурдалак Міхаіл Суслов, «сірий кардинал» з нахилами партійного інквізитора, і дав наказ - «прєкратіть националістічєскій шабаш». “Прєкратілі”, тільки недавно фольк-оперу поставили на сцені Львівської опери…
Нині для “прєкращєнія” посунули вже танки і б’ють ракетами - війна проти України і українців продовжується; і хіба ж вона коли-небудь переривалась?
Недавно хоровий диригент капели “Думка” Євген Савчук розповів мені, що ставити виставу запрошували Івана Миколайчука. І це не відбулося, хоча Миколайчук просто ідеальний режисер для такого дійства - з його знаннями музичного фольклору, народної культури в цілому.
Минулого року Станкович завершив роботу над оперою «Страшна помста» за Гоголем. Давній задум, давній. Якщо не помиляюсь, Юрій Іллєнко був готовий то ставити, як і фільм за тим же твором. Минулого ж року відбулася прем’єра - у Львівській опері (режисер вистави - німець Андреас Вайріх, диригент-постановник Володимир Сіренко). На жаль, не чув, не бачив - тільки мрію…
Вже чотири роки не бачив я Євгена Федоровича. Востаннє це трапилось на Бульварно-Кудрявській. Ми трохи прогулялись бульваром, де, окрім інших, похмуро споглядає на світ Ульянов-Лєнін, прикритий копицею волосся Оноре де Бальзака (не жартую, так; підпис - Бальзак на пам’ятнику). А потому отаборились у привітній кафешці побіля Сінного ринку, який на той час уже одлетів, з поміччю Київської мерії і богатєнькіх буратін, на небеса...
Станкович, як завжди, був усміхнений і сипав жартівливими афоризмами. Людина, яку хочеться до серця прикласти - справді так. А вже коли звучить його музика…
Недавно знову слухав його Другий концерт для віолончелі з оркестром - дивовижно! Утрапляєш в зону якогось, сказати б, Інтермеццо, коли тяжіння земне і земна атмосфера перестають діяти.
Тепер, коли йду мимо тієї красивої кав’ярні зупиняюсь, кланяюсь і подумки (а то і вголос) передаю привіт Євгену Федоровичу…
Справді, диво якесь, а не людина. Точніше, ЛЮДСЬКЕ ДИВО!
Натхнення і сил Вам, дорогий Євгене Федоровичу,- на многії ще і премногії літа!!
Автор: Сергій ТРИМБАЧ
Композитор:Євген Станкович
|